Танасійчук І.І. 41-ЕК

Науковий керівник: асистент кафедри аудиту та державного контролю ВНАУ Фабіянська В. Ю.

Вінницький національний аграрний університет

Проблеми розвитку аудиту в Україні

Становлення громадянського суспільства, розвиток приватного підприємництва як його економічної основи зумовили появу аудиту в Україні. Ухвалення в квітні 1993 р. Закону України «Про аудиторську діяльність» надало легітимності цій формі незалежного фінансового контролю і стало імпульсом її інтенсивного розвитку.[1] У 2008 р. виповнилось 15 років як в Україні був легалізований аудит. За 15 – річний період в Україні сформовано систему незалежного аудиту подібну країнам з ринковою економікою. Інфраструктура, забезпечення та функціонування цієї системи продовжують удосконалюватися. Аудиторська палата України разом зі Спілкою аудиторів України проводить розробку на основі узагальнення вітчизняної та світової практики науково обґрунтованої методики та рекомендацій з питань аудиторської діяльності в Україні.[4]

У вітчизняній літературі приділяється значна увага розвитку аудиту в Україні. Ці питання розглядалися у багатьох працях вчених: Редько О., Дорош Н.І., Давидова Г.М., Пилипенка І., Шевчук В., Бондар В.П. та інших вчених економістів. [1]

Метою статті є висвітлення основних проблем України в розвитку аудиту та виявлення основних чинників , які зумовлюють гальмування проведення аудиту в Україні. Проблеми розвитку аудиту є досить різні, всі вони пов’язані з розвитком аудиторської діяльності в Україні, і потребують нагального вирішення. В Україні відчувається недостатня кількість аудиторських фірм, висока вартість аудиторських послуг, відсутність необхідних регламентуючих положень про порядок проведення аудиту[5].

На сьогодні аудиторські фірми України можуть надавати достатньо широкий спектр послуг. Тому окреслення кола безпосередньо аудиторських послуг – це одна з найважливіших сучасних проблем теорії аудиту. Однією з проблем здійснення аудиту в Україні є також неврегульовані питання фінансування робіт зі створення адекватної системи аудиту в Україні та страхування аудиторської діяльності. З узагальнюючого аналізу офіційних звітів аудиторських фірм видно, що деякі з них взагалі не займаються аудитом, а надають тільки консалтингові та інші послуги.

Чинники, які гальмують розвиток Аудиторської діяльності в Україні:

· Перший з них - ціновий. На сьогодні хоч аудитори і скаржаться на падіння вартості аудиторських послуг в Україні , офіційна статистика Аудиторської палати України свідчить про зворотне.

· Другий чинник – якість аудиторських послуг. Основними причинами скарг є ігнорування аудиторами вимог ДКЦП ФРУ до аудиторського висновку, втрата принципу незалежності та підміна аудиту ревізією.

· Третій чинник – методика перевірок. Більшість аудиторів змушені виконувати перевірки, які практично нічим не відрізняються від звичайної документальної ревізії. Досить рідко здійснюється розрахунок суттєвості відхилень, практично не застосовується вибірка, а аудиторський ризик якщо і розраховується, то формально.[2]

Світові тенденції розвитку аудиторських послуг свідчать про скорочення аудиторськими фірмами обсягів консалтингових послуг або виділення з них суб’єктів, що надають консалтингові послуги в окремі структури. Причинами цього є бажання утримати клієнта різноманітністю послуг, що надаються , шукаючи альтернативні джерела доходів. Українські підприємства все частіше хочуть отримувати від української аудиторської фірми комплекс послуг. Такий клієнт для аудитора є вигідним. Однак широта послуг призводить до виникнення загроз незалежності і, як наслідок, до погіршення якості.[5]

Результати дослідження доводять, що успішний розвиток аудиту можливий за умови вирішення і такої проблеми як проблема сучасного аудитора та довіри до нього. Для розвитку аудиту в Україні вже зроблено дуже багато, та ще залишаються питання, від успішного вирішення яких залежить перспективи його подальшого розвитку.

Висновок

Отже, першочергового роз’яснення потребує удосконалення законодавчого регулювання аудиту в Україні; подальше впровадження міжнародних стандартів аудиту; поліпшення методики та організації аудиторських перевірок, їх якості та розробка оптимальної методики визначення вартості аудиту, аудиторських послуг, питання аудиторської етики, підготовки і підвищення кваліфікації аудиторів, формування методологічних засад і методичних аспектів проектування траєкторії розвитку професійного аудиту та інші.

Таким чином, в умовах формування ринкових відносин та різноманітності форм власності існує нагальна потреба в удосконаленні функцій управління процесом виробництва, що викликало потребу створення системи професійного незалежного аудиту. Аудитор стає все більш помітною особою в очах учасників акціонерних відносин, який формулює професійну думку про достовірність і відповідність законодавству тих документів, що прямо або опосередковано характеризують ефективність і прозорість господарської діяльності у корпоративному секторі економіки.

Література

1. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 р., із змінами та доповненнями // Урядовий кур’єр, 2006. – №195.

2. Організація і методика аудиту / Л. П. Кулаковська, Ю. В. Кулаковська Л. П ,Піча. – К.: Каравела, 2006.

3. Генезис аудиту в Україні - між вчора та сьогодні / О.Ю. Редько // Бухгалтерський облік і аудит. – № 4. – 2008р.

4Законодавче регламентування, історичні аспекти та проблеми розвитку в Україні / М.Г. Петрик // Бухгалтерський облік і аудит. – №8-9.–2010 р.

5. Проблеми розвитку аудиту в Україні / Б.Ф. Усач //Регіональна економіка. –2009. – №4