Экономические науки /7.Учёт и аудит

Боб Ю.В., Яковишина Н.А.

Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету

ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ОБЛІКУ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ОПОДАТКУВАННЯ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ

Питання оплати праці є найгострішими в період ринкових трансформацій. Актуальність досліджуваної теми зумовлена тим, що якісний підбір та створення належних умов праці персоналу, їх соціальна захищеність — важлива складова успіху діяльності будь-якого підприємства, установи чи організації. Причому, слід мати на увазі, що система бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці відіграє в цьому питанні не останню роль. Створення ефективної системи і методики ведення обліку розрахунків з оплати праці є основним завданням головного бухгалтера на кожному підприємстві.

Метою даної статті є спроба вдосконалення системи обліку та оптимізація оподаткування розрахунків з оплати праці в сучасних умовах господарювання, що обумовлює необхідність вирішення наступних завдань:

1) внести зміни до Плану рахунків бухгалтерського обліку, а саме в рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам»;

2) проаналізувати переваги диференційованої системи оподаткування доходів громадян як один із методів зменшення «податкового тягаря» як на підприємства, так і на працівників.

Для обліку оплати праці використовувся балансовий рахунок 66 «Розрахунки з оплати праці», навколо структури якого виникали розбіжності. Справа в тому, що через вищезгаданий рахунок здійснюють виплати працівникам сум, які не можна суворо ідентифікувати із заробітною платою, тому рахунок 66 перейменували на «Розрахунки за виплатами працівникам». Рахунок має три субрахунки:

1) 661 «Розрахунки за заробітною платою»;

2) 662 «Розрахунки з депонентами»;

3) 663 «Розрахунки за іншими виплатами».

Але справа в тому, що вищезгаданий рахунок використовується при нарахуванні не лише заробітної плати, але й для проведення розрахунків з оплати праці. Таким чином, пропонується відкрити такі субрахунки до рахунку 66 «Розрахунки за нарахованими виплатами»

Структура рахунку 66 «Розрахунки за нарахованими виплатами»

661 «Розрахунки з оплати праці»

6611 «Поточні виплати»

6612 «Виплати при звільненні»

6613 «Виплати по закінченню трудової діяльності»

6614 «Виплати інструментами власного капіталу»

6615 «Інші довгострокові виплати»

662 «Розрахунки за депонованими виплатами»

Таким чином, рахунок має два субрахунки, один із яких 661 «Розрахунки з оплати праці», в свою чергу, поділяється на ряд субрахунків. Розкриємо сутність кожного субрахунку більш детально:

1. 6611 «Поточні виплати», до якого відносять:

1) 66111 «Заробітна плата за окладами і тарифами» ─ це нарахована заробітна плата працівникам за кількість виконаної роботи або за відпрацьований час;

2) 66112 «Інші нарахування з оплати праці» ─ це виплати на основі середньої заробітної плати, які регулюються положеннями Порядку №100 Кабінету Міністрів України. До них відносять щорічну, додаткову, соціальну, учбову та інші види відпусток; оплата за час виконання працівниками державних та громадських обов’язків у робочій час; порядок нарахування заробітної плати за час перебування у відрядженні та ін.;

3) 66113 «Виплати за невідпрацьований час» ─ це виплати на основі середньої заробітної плати, що регулюються положеннями Порядку №1266 [1], а також суми матеріальної цільової і нецільової допомоги працівникам. До них відносять оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності робітника за рахунок коштів підприємства, виплати у зв’язку з витратами, пов’язаними з народженням або похованням та ін.

4) 66114 «Премії та інші заохочувальні виплати» ─ це премії за безперервну роботу на підприємстві до нарахованої зарплати і до суми відпускних.

Таблиця 1

Порядок нарахування і виплати надбавки

Стаж безперервної роботи, що дає право на отримання надбавки	Розмір надбавки у % від посадового окладу (місячної тарифної ставки)
1	2
Від 3 до 5 років	10
Від 5 до 10 років	15
Від 10 до 15 років	20
Понад 15 років	25

2. 6612 «Виплати при звільненні» ─ це суми вихідної допомоги, виплати та розміри якої встановлені ст. 44 КЗпП.

3. 6613 «Виплати по закінченні трудової діяльності» ─ це суми одноразової допомоги працівникам в залежності від стажу роботи на підприємстві.

4. 6614 «Виплати інструментами власного капіталу» ─ це премії за виконання і перевиконання плану (табл. 2).

5. 6615 «Інші довгострокові виплати» ─ це суми цільової матеріальної допомоги або ссуди, які надаються на термін більше одного року без відсотків і підлягають поверненню. До них відносять оплату за лікування, навчання, ліквідацію стихійного лиха та ін.

Таблиця 2

Розмір коефіцієнту премії залежно від проценту виконання плану

Відсоток виконання плану працівником	Коефіцієнт збільшення премії залежно від виконання плану підприємством, %
	80	90	100	Більше 100
1	2	3	4	5
До 80	0,6	0,7	0,8	0,8
Від 80 до 90	0,8	0,9	1,0	1,1
Від 90 до 100	0,9	1,0	1,1	1,2
Більше 100	1,0	1,1	1,2	1,5

Кабінет Міністрів України 19 лютого 2007 року ухвалив Концепцію «Про реформування податкової системи» №56 [2]. Згідно з цим документом уряд планує поступово зменшувати частку податку на прибуток підприємств і збільшувати частку податку з доходів фізичних осіб у структурі податкових надходжень. Але слід зазначити, що досить великі розміри податку та нарахувань на фонд оплати праці вже призвели до виходу значної частини доходів громадян «у тінь». Подальше збільшення розміру податку тільки погіршить ситуацію.

Підвищення життєвого рівня громадян може досягатись за допомогою таких податкових методів:

1) необтяжливий податковий тягар на фізичних осіб в цілому;

2) звільнення від оподаткування фізичних осіб з низьким та нижчим за середній рівнями доходів;

3) пільгове оподаткування операцій, що проводяться з пенсіонерами, інвалідами, дітьми;

4) введення єдиного соціального збору, який нараховується на фонд заробітної плати і складає 30% (на даний час це 36%, не враховуючи страховий тариф на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві).

Таким чином, пропонується податок з доходів фізичних осіб (ПДФО) нараховувати за прогресивною шкалою при неоподатковуваному мінімумі.

Висновки. Застосовуючи, такий алгоритм розрахунку податку з доходів фізичних осіб, можна досягти наступних результатів. По-перше, приватні підприємства почнуть показувати реальну заробітну плату: розмір заробітної плати збільшиться, а відрахування із зарплати і нарахування на фонд зменшаться або залишаться без змін. По-друге, підприємства не в такому обсязі будуть зменшувати свої валові доходи шляхом збільшення валових витрат в розрізі збільшення фонду оплати праці, тому що як страхові внески, так і податок з доходів фізичних осіб стягується із заробітної плати будь-якого розміру.

Література

1. Порядок обчислення середньої зарплати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2991 р. № 1266.

2. Концепція реформування податкової системи України № 56 від 19.02.2007р.: Затв. Кабінетом Міністрів України.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.10.2003 р. №601.

4. Гаркавич Р. Расчеты по оплате труда // Дт-Кт. – 2005 – № 7. – С. 7 – 9.

5. Метельська З. До проблеми розвитку теорії розподільчих відносин / З. Метельська//  Україна : Аспекти праці. -  2008.- №8.- С. 3-10.