Экономические науки/ 7.Учет и аудит.
Тімербулатова Г.Р.
Науковий керівник: к.е.н. Вецепура Н.В.
Донецький університет економіки та права, Україна
Теоретичні основи обліку реалізації і відвантаження готової
продукції на підприємстві
У статті узагальнено теоретичні
основи обліку реалізації та
відвантаження готової продукції сучасних підприємств, його відображення на
рахунках, враховуючи Положення (Стандарти) бухгалтерського обліку та Податковий
кодекс України.
Ключові слова: реалізована продукція,
дохід від реалізації, розрахунки з покупцями та замовниками, податок на додану
вартість, собівартість реалізованої продукції, витрати на збут.
Постановка проблеми. У сучасних умовах на
ефективність функціонування має великий вплив процес реалізації та відвантаження готової продукції, тому що це один з
найважливіших етапів господарської діяльності підприємства, що завершує
кругообіг капіталу. Завдяки цьому процесу визначається корисність виробленого
продукту щодо суспільства, його конкурентоспроможність і відповідність вимогам
споживачів.
Об’єктами процесу реалізації та відвантаження готової продукції є витрати,
пов’язані з реалізацією, а саме собівартість реалізованої продукції, податкове
зобов’язання, отримане від покупців, кількість, якість та асортимент реалізованої
продукції, витрати пов’язані зі збутом, а також дохід, отриманий від
реалізації. Шляхом зіставлення доходів та витрат визначається фінансовий
результат від реалізації продукції, частка якого формує бюджет держави шляхом
оподаткування. У зв’язку з цим процес реалізації та відвантаження готової
продукції потребує якісного обліку, тому що від нього залежить правильне
визначення фінансового результату діяльності підприємства.
Аналіз
останніх досліджень і публікацій. Питання, пов’язані
з обліком реалізації готової продукції та визначенням фінансових результатів,
висвітлювали вітчизняні економісти, а саме Павлюк І. [1], який вважає, що облік
реалізації цінностей, а також фінансові результати від реалізації – це найбільш
відповідальна ділянка бухгалтерської роботи; Ткаченко Н.М. [2], яка
вважає, що перехід та визначення результатів реалізації за методом нарахування,
який застосовується в Україні зближає до міжнародної практики; Гудзенко Н.М: «Збут як вид операційної діяльності
підприємства – форма відносин, яка включає мету, засоби, процес збуту і
результат» [3] і такі як Даньків Й.Я., Остап’юк М.Я. [4], Сук Л.К. [5] тощо.
Постановка
завдання. Мета дослідження полягає у розкритті теоретичних основ в
обліку реалізації та відвантаження готової продукції у формуванні фінансових
результатів на підприємстві.
Виклад основного
матеріалу. Готовою продукцією вважається продукція, що повністю
закінчена обробкою на даному підприємстві, пройшла всі стадії технічного випробування (якщо вимагають відповідні її особливості), прийнята
контролером, не потребує подальшої обробки на цьому підприємстві та здана на
склад [2, с.596] .
У таблиці 1 наведено визначення терміну «реалізація»
різних авторів.
Таблиця 1
Визначення терміну
«реалізація»
|
Ткаченко Н.М. [2, с.603] |
Реалізованою продукцією підприємства вважається
продукція, за яку покупцеві (замовникові) пред’явлені розрахункові документи |
|
Даньків Й.Я., Остап’юк М.Я. [4, с.278] |
Реалізація продукції – завершальна стадія кругообігу
засобів суб’єкта господарювання, на якій здійснюються товарно-грошові
відносини між виробником продукції та її покупцем. |
|
Сук Л.К. [5, с.274] |
Процес реалізації – це сукупність операцій з продажу
готової продукції, виконаних робіт і наданих послуг споживачам… Тут
відбувається передача готової продукції споживачам, одержання оплати від них,
виявлення результату діяльності |
|
Правда М., Кремінь О. [6] |
Реалізованою продукцією вважається продукція,
відвантажена (відпущена) зі складу підприємства-постачальника. |
Також необхідно зазначити, що підприємство-виробник,
що має намір реалізувати свою продукцію, повинне встановити на неї ціну, яка б
відповідала наступним вимогам:
відшкодувати
витрати підприємства на виготовлення продукції;
відшкодувати
витрати на збут продукції;
вартість
повинна бути меншою, ніж вартість подібної конкурентної продукції;
забезпечити
прибуток.
Із зазначеного вище можна зробити висновок, що головною метою ведення
бухгалтерського обліку операцій реалізації і відвантаження готової продукції є
надання користувачам інформації про результати діяльності підприємства для
прийняття рішень.
Оскільки визначальною межею процесу реалізації є наявність господарського,
цивільно-правового договору, тому саме він передбачає передання прав власності
на товари за плату або безоплатно. Тобто, наприклад, договори купівлі-продажу, обміну,
постачання, дарування, пожертвування. Не вважатимуть продажем товарів операції
за поданням товарів у рамках договорів: комісії (консигнації); поручительства; зберігання
(відповідального зберігання); доручення; довірчого управління; оперативного
лізингу (оренда); інших цивільно-правових договорів, що не передбачають
передачу прав власності на товари.
Згідно з Податковим Кодексом України, який прийнято 02.12.2010 р., датою
признання доходу від реалізації є дата переходу покупцям права власності на
такий товар [7].
Згідно з Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», дохід
(виручку) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі
наявності всіх наведених нижче умов:
покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на
продукцію (товар, інший актив);
підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою
продукцією (товарами, іншими активами);
сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;
є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних
вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути
достовірно визначені.
Необхідно зауважити, що на сучасному етапі господарювання бухгалтерський та
податковий дохід виникають на одну дату. Для узагальнення інформації про доходи
від реалізації готової продукції, товарів (робіт, послуг) призначено рахунок 70
«Доходи від реалізації». На дебеті рахунка 70 «Доходи від реалізації»
відображається належна сума непрямих
податків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших, передбачених
законодавством); результат операцій перестрахування, на кредиті відображається
збільшення (одержання) доходу.
Розрахунки з покупцями та замовниками відображають на рахунку 36
«Розрахунки з покупцями та замовниками». За дебетом рахунку 36 "Розрахунки
з покупцями та замовниками" відображають продажну вартість реалізованої
продукції, товарів, виконаних робіт,
наданих послуг, яка
включає податок на додану
вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі) тощо, за кредитом - сума платежів, які надійшли на
рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та інші види розрахунків.
Податковим кодексом України значно скорочено кількість загальнодержавних
податків та зборів, а також місцевих, але податок на додану вартість (ПДВ)
залишається одним із найважливіших. База оподаткування ПДВ, пов’язаного з
постачанням продукції, визначається виходячи з договірної (контрактної)
вартості, до складу якої належать будь-які суми коштів, вартість матеріальних і
нематеріальних активів, що передаються платнику ПДВ, загальнодержавні податки
та збори (крім ПДВ). Операції, що є об’єктом оподаткування, оподатковуються за
ставкою, яка є основною та становить 20%. Суми податкових зобов'язань за
податком на додану вартість відображаються платниками цього податку по кредиту
субрахунку 641 «Розрахунки за податками».
В сучасних умовах господарювання має місце попередня оплата, тобто
отримання підприємством грошових коштів від покупців та замовників у оплату
продукції, яка підлягає відвантаженню. У такому разі використовується
субрахунок 643 «Податкові зобов'язання», який відображається за дебетом з
кредитом рахунку 641. Після відвантаження продукції цей рахунок кредитують з
дебетом рахунку 70.
Згідно з принципом відповідності,
необхідно при визнанні доходу від реалізації відобразити витрати. Собівартість
реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості
продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду,
нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих
витрат. Отже, собівартість реалізованої продукції відображається на рахунку 90 «Собівартість реалізації». За
дебетом рахунку 90
«Собівартість реалізації»
відображається фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових
націнок).
Необхідно зауважити, що під час реалізації продукції підприємство несе
додаткові витрати зі збуту продукції (рис.1), які відображаються на рахунку 93
«Витрати на збут». За дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат
на збут [2, с.715].
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 1. Склад
витрат на збут
Оскільки, рахунки 70, 90, 93 –
транзитні рахунки, тому їх необхідно закрити, тобто списати на рахунок 79
«Фінансові результати», Також на цей рахунок списують і інші витрати та доходи,
які були у підприємства протягом звітного періоду. Таким чином прибуток або
збиток підприємства визначається як різниця між оборотами з кредиту та дебету.
Висновки дослідження. Узагальнення теоретичних
основ обліку реалізації й відвантаження готової продукції та його відображення на
рахунках не дає підстав зробити висновки відносно діяльності підприємства. Це
пов’язано з потребою впорядкування бухгалтерського обліку операцій з процесу
реалізації продукції з можливістю аналітичної та синтетичної деталізації для
прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Деталізацію рахунків варто
здійснювати, максимально відображаючи інформаційну систему управління
реалізації продукції, тому що чинна методика обліку операцій продажу продукції
не передбачає можливості цілісного відображення даного процесу, а проблема
аналітичної деталізації показників продажу залишається актуальною [8]. Оскільки,
підприємство самостійно визначає асортиментну, маркетингову та цінову політику,
то аналітичні рахунки необхідно відкривати залежно від інформаційних потреб
щодо прийняття рішень. Аналітичний облік операцій з продажу продукції у системі
управління повинен забезпечувати відображення інформації щодо отриманих
доходів, понесених витрат і фінансових результатів за кожним видом реалізованої
продукції.
Перспективи подальших досліджень полягають у аналітичній
деталізації облікової інформації щодо розкриття процесу реалізації готової
продукції, оскільки ця інформація, яка відображається на рахунках та у
звітності, не є достатньою для прийняття рішень. Результатом цього може бути
відкриття субрахунків третього та інших порядків, які повинні показувати більш
детальну інформацію за видами кожної продукції та її асортименту на
підприємстві.
Список використаних джерел
1.
Павлюк І. Реалізація цінностей і податкових зобов'язань з
ПДВ та шляхи її вирішення / І. Павлюк // Бухгалтерський облік і аудит – 2007. – №7 – С. 9-21.
2.
Ткаченко Н.М. Бухгалтерський
фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник / Ткаченко Н.М. – К.:
Алерта, 2006. – 1080с.
3.
Гудзенко Н.М. Облік і контроль збуту в операційній діяльності
сільськогосподарських підприємств: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня
канд. екон. наук: 08.06.04 “ Бухгалтерський облік, аналіз та аудит ” / Гудзенко Н.М. – К., 2006.
– 22 с.
4.
Даньків Й.Я Бухгалтерський облік: Підручник / Даньків Й.Я, Остап’юк М.Я. – К.: Знання, 2007.
– 499 с.
5.
Сук Л.К. Фінансовий облік: навчальний посібник / Л.К. Сук, П.Л..Сук. – К.: Знання, 2010.
– 631с.
6.
Облік виготовлення та собівартості готової продукції / М. Правда,
О. Кремінь //
Практична бухгалтерія - Облік готової продукції. – 2001. – № 25. –Режим доступу до журн.: http://www.dtkt.com.ua/debet/ukr/2001/25/
7.
Податковий кодекс України (із змінами, внесеними згідно із законом № 2856-17 від 01.01.2011): [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?page=1&nreg=2755-17&new=1
8.
Процес обліку реалізації готової продукції / М.О.
Лишенко, Г.О..Афанасьева // Вісник
Сумського національного аграрного університету Серія “Фінанси і кредит –
2010. – № 1. – Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Vsnau/FiK/2010_1/17Lyshenko.pdf