Доц. Ліщинська Л. Б., студ. Стаднік В. В.
Вінницький торговельно-економічний інститут
Київського національного торговельно-економічного
університету
Організація і методика проведення
аудиторської діяльності в Україні
Нові
умови господарювання, а саме: становлення ринкових відносин, приватизація
державного майна, реформування і розвиток різних форм власності, надання
самостійності в підприємницькій діяльності суб’єктам господарювання –
об’єктивно зумовили розвиток аудиту.
Вітчизняні
та зарубіжні вчені досить детально досліджували теоретичні засади проведення
аудиту та організацію його здійснення. Проте аудит в Україні на сьогодні ще не
набув широкого застосування, хоча певний досвід проведення аудиту вже
накопичено.
У процесі формування ринкових відносин зростає потреба в інформації, яка б достовірно відображала майновий стан підприємства і давала змогу її користувачам правильно оцінювати власні дії та приймати виважені рішення. Довіру до економічної інформації може зміцнити інститут аудиту, який би враховував помилки багаторічної аудиторської практики країн світу та був побудований на наукових засадах. Різні аспекти проблем аудиту, дискусійний характер ряду питань, недостатня їх розробка у вітчизняній економічній літературі та у нормативних документах, які регулюють аудиторську діяльність в Україні, необхідність адаптації існуючих методик аудиту до потреб розвитку сучасної економіки і особливостей діяльності вітчизняних аудиторських фірм визначили вибір теми та основні напрями дослідження.
Теорію і методику аудиту науково збагачували вітчизняні вчені: М.Т.Білуха, Р.М.Бурлаков, Ф.Ф.Бутинець, Г.М.Давидов, І.М.Дмитренко, Н.І.Дорош, К.П.Дудка, Р.О.Костирко, О.А.Петрик, К.І.Редченко, О.Ю.Редько, В.С.Рудницький, Б.Ф.Усач, Р.Ю.Ханик-Посполітак, В.О.Шевчук, В.Г.Швець і зарубіжні дослідники: Р.А.Алборов, В.Д.Андрєєв, Е.А.Аренс, С.М.Бичкова, В.І.Відяпін, Є.М.Гутцайт, Ю.А.Данілевський, Рой Додж, П.І.Камишанов, Дж.К.Лоббек, Р.Монтгомері, В.Ф.Палій, В.В.Скобара, Я.В.Соколов, А.Д.Шеремет.
Аудиторська діяльність являє собою перевірку достовірності бухгалтерської
звітності підприємств, стану платежів, загального стану господарсько-фінансової
діяльності підприємства, оцінку його активів та пасивів, інші сторони
господарювання, що актуальні на даному етапі розвитку підприємства та їх
відповідність згідно до встановлених законодавством вимог. Аудит здійснюється
незалежними аудиторами та аудиторськими фірмами. Результат оцінки аудиту
підприємства відображається у аудиторському висновку та робочих документах
аудитора.
Письмове
оформлення результатів аудиту – одне з найважливіших завдань аудиту. Своєчасне
і якісне оформлення аудиторських документів – необхідна умова успішного та
ефективного проведення аудиту. Аудит завершується складанням детального
аудиторського звіту.
Аудиторський
звіт – це узагальнюючий документ, адресований керівництву, власнику, загальним
зборам акціонерів господарюючого суб’єкта, що містить детальні відомості про
хід аудиторської перевірки, виявлені відхилення від встановленого порядку
ведення бухгалтерського обліку, порушення у фінансовій звітності, а також іншу
інформацію, отриману в результаті проведеного огляду документів та вивчення
операцій і є підставою для складання аудиторського висновку. В аудиторському
звіті зазначається де і ким проводився аудит, коли і за який період. В
заголовку вказується назва підприємства та період, за який проводився аудит.
Потім зазначається місце проведення аудиту і ставиться дата складання звіту,
яка одночасно фіксує той момент, до якого аудитор несе відповідальність за
якість аудиту, і ті висновки, які він зробив на її основі. Далі аудитор
вказує,які ділянки облікової роботи вивчені повністю, тобто здійснено суцільний
аудит, а які – вибірково.
Інформація,що
міститься в аудиторському звіті є конфіденційною, за її розголошення аудитори
несуть відповідальність відповідно до законодавства. Тому аудиторський звіт може
бути переданий тільки наступним особам [4, с. 37]:
1. посадовій особі керівництва
господарюючого суб’єкта, яка має на те відповідні повноваження;
2. особі, що підписала договір про
надання аудиторських послуг;
3. особі, що прямо вказана в якості одержувача
письмової інформації аудитора у договорі про надання аудиторських послуг;
4. будь-якій іншій особі – у випадку
письмового повідомлення про це на адресу а аудиторської фірми, підписаного
особою, що має на те відповідні повноваження.
Аудиторський
звіт складається у двох примірниках, один з яких передається клієнтові для
вживання відповідних заходів та внесення виправлень до облікових записів, а
другий залишається у аудиторської фірми як звітний документ про виконану
роботу. В ньому слід мати розписку клієнта про отримання першого примірника
звіту.
За
підсумками аудиторської перевірки за домовленістю з керівництвом підприємства
може бути підготовлений попередній варіант аудиторського звіту. У попередньому
варіанті звіту можуть міститися пропозиції щодо внесення, з використанням
встановлених для цього правил, виправлень до даних бухгалтерського обліку і
підготовки переліку уточнень до вже підготовленої бухгалтерської звітності.
Внесення таких виправлень, що мають суттєвий характер, є обов’язковим для того,
щоб аудиторська фірма могла надати господарюючому суб’єкту позитивний
аудиторський висновок.
Під
аудиторським висновком розуміється офіційний документ, засвідчений підписом і
печаткою суб’єкта аудиторської діяльності, який складається у встановленому
порядку за результатами проведеного аудиту і містить думку аудитора про
достовірність вивчених ним фактів
господарського життя та виражає оцінку відповідності їх в усіх суттєвих
аспектах діючим нормативним актам [4, с. 38].
Аудит
відноситься до інтелектуальної діяльності, яка передбачає дослідження
фінансово-господарської діяльності з метою поліпшення її та підвищення
прибутковості відповідно до замовлень, виданих за угодами між аудиторськими
організаціями і суб’єктами підприємницької діяльності.
Основними завданнями
аудиту є [1, с. 88]:
- встановлення реальності фінансових
результатів, перевірка фінансово-економічної звітності, розрахунків, декларацій
та інших документів для встановлення їх достовірності;
- перевірка відповідності здійснених
фінансово-господарських операцій чинному законодавству;
- попередження порушень у
фінансово-економічній діяльності господарюючого суб’єкта, оцінка ефективності
внутрішнього контролю;
- виявлення
внутрішніх резервів у фінансовій діяльності господарюючого суб’єкта та надання
консультаційних послуг з питань правового забезпечення, обліку, аналізу,
менеджменту, фінансів тощо.
Аудиторська
діяльність полягає в аудиторському та методичному забезпеченні аудиту,
практичному виконанні аудиторських перевірок, наданні аудиторських послуг у
вигляді консультацій з питань бухгалтерської звітності, оподаткування, аналізу
фінансової діяльності, проведення експертиз. Мета аудиту на дотримання
нормативних вимог – визначення, чи дотримується господарюючий суб’єкт, аудит
якого проводиться, процедур і правил, установлених для нього.
Зміст
аудиторського контролю охоплює, з одного боку, прогнозування економічної
активності суб’єктів підприємницької діяльності, а з іншого – контроль їх фінансово-господарської
діяльності [5, с.35].
Аудиторські
фірми надають такі види послуг[1,
с. 89]:
- аналіз фінансової
діяльності;
- висновки про
законність фінансових операцій, перевірка достовірності фінансової звітності та
визначення чи дотримуються працівники бухгалтерського відділу компанії
встановлених для них керівництвом процедур ведення бухгалтерського обліку;
- консультування з
питань податків, оцінка майна підприємства;
- захист фінансових
інтересів клієнта, перевірка дотримання компанією у мов договорів із
позичальниками;
- наукове дослідження
методів обліку, контролю та технології управління;
- розроблення
проектів документів, пов’язаних із створенням або реорганізацією діючих
підприємств;
- перевірка ставок
заробітної плати з тим, щоб визначитись, чи дотримуються при нарахуванні
заробітної плати встановлені мінімальні ставки заробітної плати.
Отже, з
вищевикладеного матеріалу, можна зробити висновок,що аудитом охоплюються
основні напрямки фінансово-господарської діяльності суб’єкта перевірки, його
бухгалтерська звітність щодо повноти та достовірності, а також дотримання ним
чинного законодавства. Аудитор має право підтвердити правильність складання документації лише після того, як
переконається у достовірності фінансової звітності. Крім того, аудитори надають
консультації з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу
фінансової діяльності, економіко-правового забезпечення підприємницької
діяльності. Аудиторські перевірки мають на меті вивчення діяльності
підприємства в цілому або локально. Щоб правильно інтерпретувати значення
інформації, одержаної в процесі аудиту, необхідно розуміти бізнес клієнта, його
галузеві особливості.
Аудиторська
діяльність в Україні має всі умови для подальшого розвитку, але оцінюючи
результати досліджень вчених та науковців слід вказати на невирішеність ряду
питань теорії і практики аудиту. Зокрема,
виходячи з великої кількості різноманітних трактувань поняття “аудит”
необхідним є уточнення сутності цієї категорії, його місця та ролі в
господарському контролі. Аудит, у порівнянні з ревізією, не має тих необхідних
методичних розробок, які б дозволили йому розвиватися й удосконалюватися.
Існуючі методики аудиту в основному орієнтовані на вивчення об’єктів
бухгалтерського обліку, і значно менше – на вивчення фінансової звітності.
Методики вивчення фінансової звітності не враховують вимог оптимальності,
результативності та повноти аудиту. Використання методичного забезпечення
аудиту в Україні, успішно діючого в країнах з ринковою економікою, не дає
необхідного ефекту, вимагає відповідної трансформації з урахуванням специфіки
існуючих технологій і процесів, що відбуваються у вітчизняній економіці. Тому
виникає необхідність аналізу закордонного та вітчизняного досвіду організації й
методики проведення аудиту, змісту та застосування стандартів аудиту, що
дозволить запропонувати вітчизняним практикам-аудиторам технологію проведення
аудиту, яка б відповідала сучасним потребам.
Література:
1. Кінащук Л.
Проблеми організаційного та методичного забезпечення аудиту // Підприємництво,
господарство і право. - 2007. - №2. – С. 87-89
2. Лісіна В. Документування
аудиту як складового елементу системи контролю
якості аудиторських послуг // Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. – №9. – С.
40 - 44.
3. Петрик О.А.
Концептуальні основи й перспективи інтеграції і гармонізації аудиту в Україні. //
Фінанси України. – 2006 -- №8. – С.102-112
4. Хомяк Н.В.
Організація та методика узагальнення результатів аудиту // Вісник. Київський
інститут бізнесу та технологій. - 2010. - №2. - С.36-39
5. Білуха М.Т.
Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту. – К.,1996. – 320 с.