Науковий керівник: Богач Б.М.

Стрілець О.М.

Буковинська державна фінансова академія

Основи аналізу фінансового стану підприємства: основні методики та вдосконалення механізму оцінки.

Анотація. Розкрито основи та основні завдання аналізу фінансового стану підприємства, визначено показники фінансового стану підприємств, а також виокремлено методичні підходи аналізу оцінюючих показників фінансового стану підприємства та основні етапи дії механізму, виконання яких дозволить оцінити результати аналізу фінансово-економічної діяльності.

Ключові слова. Фінансовий стан підприємства, динамічний аналіз, порівняльний аналіз, еталонний аналіз, коефіцієнтний підхід, бальний метод,статистичний метод, графічний метод, індексний метод, експрес аналіз, стандартний аналіз.

Актуальність роботи. Аналіз фінансового стану підприємства – є основним етапом роботи при прийнятті правильних управлінських рішень. Сьогодні головною проблемою ефективного функціонування підприємств є відсутність комплексної системи оцінки фінансової стійкості, яка б справді допомагала керівництву підприємств виявляти больові точки та ухвалювати правильні управлінські рішення. В умовах планового господарства аналіз фінансового стану підприємства зводився в основному до аналізу показників виробництва. З переходом економіки України на ринкові відносини виникла потреба в об'єктивному фінансовому аналізі підприємств та оцінці їхнього реального фінансового стану. У кризових умовах розвитку економіки зростає актуальність питань, пов’язаних з вибором та уніфікацією системи прийомів, методів та показників оцінки фінансового стану підприємства, оскільки саме правильний їх вибір, послідовність та методика розрахунків дозволить розробити ефективний механізм для всебічної та якісної оцінки фінансової діяльності підприємства.

Аналіз основних досліджень. Дослідженню значення та особливостей оцінювання фінансового стану на підприємстві присвячено ряд праць таких вітчизняних і зарубіжних вчених, як: Багрова В.П., Бугай В.З., Салига С.Я., Бойчик І.М., Івахненко В.М., Коробова М.Я., Лахтіонової Л.А., Мних Є.В., Савицької Г.В., Чупіса А.В. та інші[6,7,8,9,11].

Мета статті. Метою статті є визначення поняття «фінансовий стан підприємства», виділення основних методик аналізу та визначення алгоритму його проведення, який значно полегшив би процес аналізу фінансового стану підприємства.

Виклад основного матеріалу. Огляд наукових джерел дав змогу виділити ряд основних підходів до визначення змісту поняття «фінансовий стан підприємства».

Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських чинників і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення й використання фінансових ресурсів [9].

Фінансовий стан підприємства – міра забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами і ступінь раціональності їх розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями [10].

Фінансовий стан – це спроможність підприємства вести господарську діяльність на основі своєчасного погашення усіх видів заборгованості, раціональної структури капіталу і господарських засобів [11].

Основними завданнями фінансового аналізу на підприємстві є:

¾ дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства, ефективності використання майна підприємства;

¾ об’єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності й фінансової стійкості підприємства;

¾ оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;

¾ аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;

¾ довгострокове й короткострокове прогнозування стійкості фінансового становища;

¾ визначення ефективності використання фінансових ресурсів [8].

Кожне підприємство самостійно обирає методику аналізу фінансового стану, адже якісне методичне забезпечення аналізу фінансового стану необхідно підприємствам для ефективного управління ними, для одержання максимально можливих прибутків, прискорення товарообігу, залучення інвесторів та кредиторів, висококваліфікованих робітників, надійних постачальників. Всього можна виділити 8 груп показників фінансового стану підприємств:

¾ фінансової структури балансу;

¾ ліквідності та платоспроможності;

¾ фінансової стійкості;

¾ ділової активності (оборотності);

¾ рентабельності;

¾ левериджу;

¾ грошових потоків;

¾ доходів і затрат підприємства.

Залежно від методики дослідження оціночних показників виділяють такі методичні підходи: динамічний (ретроспективний) аналіз показників, який передбачає їх вивчення в динаміці; порівняльний – зіставлення фактично досягнутого значення показника із середньогалузевим або середнім по групі аналогічних підприємств; еталонний – порівняння фактично досягнутого значення показника з еталоном (стандартом), який визначено як допустима межа його зміни.

Коефіцієнтний підхід дозволяє використовувати динамічний, порівняльний та еталонний аналіз показників. При динамічному аналізі можна простежити зміни коефіцієнтів за певні періоди, що надасть можливість отримати більш точні висновки щодо оцінки фінансового стану підприємства та його розвитку. Порівняльний або еталонний аналіз можна використовувати залежно від того, які результати аналізу потрібні керівництву: визначення рейтингу підприємства серед інших підприємств цієї галузі або визначення відстані рейтингу від максимально можливого (еталонного).

Для визначення узагальнюючого висновку щодо оцінки фінансового стану підприємства використовуються наступні методи.

Бальний метод передбачає присвоєння кожному показнику певної кількості балів відповідно до його фактичного значення за спеціально розробленою шкалою оцінювання.

Статистичний метод передбачає використання розроблених економіко-математичних моделей на основі попередньої математичної обробки великого обсягу статистичної інформації стосовно діяльності підприємств.

Графічний метод засновується на побудові "поля оцінювання", його поділі на зони та знаходженні положення конкретного підприємства в межах цих зон. У графічному методі оціночні показники визначаються рівнозначними. Це є недоліком даного підходу, оскільки окремі показники, які використовуються для оцінки фінансового стану підприємства, мають різну значущість.

Індексний метод передбачає переведення оціночних показників в індекси шляхом порівняння з еталонним значеннями, попередньо досягнутими показниками або показниками інших підприємств. На основі індексного методу розраховується інтегральний показник, який комплексно характеризує фінансовий стан підприємства. Цей метод можна застосувати, як у випадку, коли в керівництва підприємства немає обмежень щодо фінансової (бухгалтерської) звітності підприємств-конкурентів, так і у випадку, коли керівництво має фінансову (бухгалтерську) звітність лише свого підприємства. Крім того, цей метод дозволяє застосовувати вагові коефіцієнти при розрахунку інтегральної оцінки фінансового стану підприємства, що підвищує точність результатів досліджень[8,9,11].

Основним, перед аналізом та оцінкою фінансового стану підприємства є формування алгоритму оцінки фінансового стану , тобто визначення послідовності етапів дії механізму, виконання яких дозволить оцінити результати аналізу фінансово-економічної діяльності. Можна виділити чотири етапи аналізу, причому на кожному з них суб'єкт може отримати висновок щодо фінансового стану об'єкта аналізу.

1. Експрес-аналіз. Для його проведення використовують окремі статті балансу, які потрібні для розрахунку незалежних змінних. Мета - визначення оцінки умов роботи підприємства у звітному періоді, виявленні основних тенденцій показників його діяльності (рентабельність, оборотність активів, ліквідність і т.д.), а також якісних змін в майновому та фінансовому положеннях. Сутність аналізу – відбір невеликої кількості показників і постійне відслідковування їхньої динаміки [12, с.119].

2. Стандартний аналіз. Вихідними даними для проведення цього аналізу є фінансова звітність підприємства (форми 1-3). Загальна оцінка фінансового стану підприємства проводиться за наступними етапами: перший - складання агрегованого балансу та його оцінка через горизонтальний та вертикальний аналіз; другий - розрахунок системи коефіцієнтів; третій - порівняння коефіцієнтів із нормативними або з середніми по галузі; четвертий - висновки щодо загальної оцінки фінансового стану.

3. Діагностика банкрутства підприємства. Основне завдання - оцінка результатів діяльності за попередній та поточний роки, виявлення факторів, які позитивно чи негативно вплинули на показники роботи підприємства, та прийняття рішення про визначення підприємства платоспроможним або навпаки.

4. Визначення інтегрального показника фінансового стану підприємства та порівняння його з аналогічними показниками конкурентів по галузі.

Після проходження всіх етапів робиться остаточний висновок щодо фінансового стану підприємства та ймовірності його банкрутства.

Висновок. Отже, задовільний фінансовий стан є найважливішою характеристикою діяльності підприємства, яка відображає конкурентоспроможність підприємства та його потенціал у діловому співробітництві, оцінює якою мірою гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів за фінансовими та іншими відносинами.

Список використаних джерел:

1. Шмагаль, Н.М. Аналіз методів доходів підприємств в ринковій економіці// Н.М. Шмигаль// Держава та регіони. Економіка і підприємництво. 2010 - №2 с. 233-236.

2. Олех, Н.Л. Особливості визначення доходів на підприємствах // Н.Л. Олех // Бухгалтерська книга. – 2010 №37 с. 18-20.

3. Рибалко, О.М. Узагальнення змісту доходів і витрат у системі управління підприємством // О.М. Рибалко, С.О. Бехтер // Держава та регіони – 2009 - №3 с. 163-166.

4. Білик, Т.О. особливості формування доходів та видатків малих промислових підприємств // Т.О. Білик // формування ринкових відносин в Україні – 2010 - №1 с. 120-125.

5. Дерій, В.А. Підприємство як предмет віддзеркалення інформації про його витрати і доходи // В.А. Дерій // Підприємницька діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання, конф. 27-28 травня 2010 р.: МІБОКНЕУ, 2010 с. 62-63.

6. Багров В.П. Базовий прийом елімінування – 2010, с.54.

7. Бугай В.З. Аналіз та оцінка фінансової звітності підприємства / В.З. Бугай // Держава і регіони. – 2008. – №1. – С.34-39.

8. Савицька Т.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посібник. – К.: Знання. – 2004. – 654 с.

9. Салига С. Я. Фінансовий аналіз : навч. посіб. / С. Я. Салига, Н. В. Дацій. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 210 с.

10. Аналіз фінансового стану та вдосконалення контролю за фінансовими показниками // Економіка, планування та управління галузі. – 2010. - №20.1. – с.183-186.

11. Бойчик І.М. Економіка підприємства : навч. посібн. / І.М. Бойчик. – К. : Вид-во Атіка, 2002. – 478 с.

12. Фінансовий Словник-довідник/Дем'яненко М.Я., Лузан Ю.Я., Саблук П.Т.; за ред. Дем'яненка М.Я. - К.: ІАЕУААН. - 2003. - с. 507.