Шинкарук А. Ю.

Буковинська державна фінансова академія

Науковий керівник: Підгірна А. Л.

Особливості діяльності та обліку недержавного пенсійного фонду

Анотація. Проаналізовано питання щодо реформування та вдосконалення пенсійної системи України, висвітлено проблеми загрози зменшення сплати пенсійних внесків, питання підвищення пенсійного віку та розвиток недержавний пенсійних фондів. Зосереджено увагу на перевагах та недоліках діяльності недержавного пенсійного фонду, а також запропоновано аналітику щодо його обліку.

Постановка проблеми. Сучасний стан трансформації економіки нашої держави потребує розбудови важливих складових економічної системи, які повинні сприяти успішному розвитку суспільного виробництва і забезпечувати гідне життя всіх членів суспільства, в першу чергу пенсіонерів. Вирішити такі завдання можна завдяки запровадженню комплексу організаційно-правових та соціально-економічних заходів, серед яких важливу роль відіграють реформування пенсійних систем та створення нових інститутів соціального захисту як державної, так і недержавної форм.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вивченню та аналізу діяльності недержавних пенсійних фондів присвячені праці таких вітчизняних та зарубіжних учених як: Ковальова Н.В., Креховецька Л.Г, Лібанова Е.М., Момотюк Л.Є., Ткаченко Н.М., Краулі Дж, Грег МакТаггарт.

Виклад основного матеріалу. Несприятливі тенденції в пенсійних системах в кінці XX століття викликані цілим рядом глобалізаційних процесів, які все активніше почали проявлятися в більшості країн світу, призвели до того, що вже в 90-х роках минулого століття в багатьох розвинених країнах світу відбулося реформування національних пенсійних систем. Не обминув цей процес і вітчизняну пенсійну систему.

Модель соціального забезпечення за період існування незалежної України поступово трансформується у модель ринкової системи соціального захисту. Відбувається процес роздержавлення соціального забезпечення і перерозподілу соціальної, економічної та юридичної відповідальності за соціальний захист між державою та іншими суб'єктами. Це проявляється у створенні фондів з кожного окремого виду соціального страхування, в тому числі - недержавних пенсійних фондів.

Однак, створенню належного соціального захисту українського населення перешкоджає цілий ряд факторів:

- скорочення виробництва і зайнятості населення, викликані глобальної кризою, яка розпочалася восени 2008 року;

- зростання безробіття, зниження заробітної плати та рівня життя в цілому.

Одним з найголовніших напрямків реформування пенсійної системи є

збільшення віку виходу на пенсію. В Україні вік виходу громадян на пенсію є одним з найнижчих. Але для України, в якій середня тривалість життя чоловіків – 60,4 років, жінок – 70,6 років [5], такий інструмент є складним, бо значна частина населення просто не доживатиме до пенсії. Також не буде у цій ситуації ефективним методом і збільшення величини пенсійних внесків. Згідно з оцінкою Світового банку, українські підприємці відраховують приблизно 60 % прибутку податками, в той час, як відповідний середній світовий показник становить 40 % [8]. Звичайно, якщо прислухатися до певних рекомендацій, щоб зменшити державні пенсійні виплати, то це є нонсенс, оскільки в нашій країні їх рівень і так заледве відповідає прожитковому мінімуму.

Отже, можна зробити висновок, що: перший рівень – це солідарна пенсійна система. В Україні ця система має низку проблем, які загрожують її фінансовій стабільності. Діапазон цих проблем сягає від системної складності до негативного демографічного становища.

Відмінністю між Україною та країнами Заходу є вітчизняний рівень доходів фізичних осіб, що значно відстає від закордонного. У 90-х роках минулого століття приватні пенсійні фонди діяли за схемою трастів, і частина їхніх вкладників просто втратила свої заощадження. До того ж в післярадянський період на території України було реалізовано чимало фінансових пірамід. Усе це зумовило недовіру населення до фінансових установ, і громадяни не поспішають довіряти свої кошти фінансовим структурам, які покликані подбати про надійне збереження та приріст накопичених пенсійних грошей [6]. В Україні недостатньо поширена інформація про можливості і принципи діяльності недержавних пенсійних фондів. За різними оцінками експертів, 12–17 % українців лише чули про них. Необхідне проведення широкої інформаційної та роз’яснювальної роботи, спрямованої на підвищення прозорості функціонування та вироблення довіри до недержавних пенсійних фондів, необхідне фінансування цих робіт з боку держави.

Основними перевагами недержавного пенсійного фонду є:

- можливість отримати додаткову пенсію, яка може бути набагато більше державної. При цьому майбутній пенсіонер може самостійн визначати частоту і розмір внесків, термін виходу на пенсію (від 50 до 70 років для чоловіків і від 45 до 65 для жінок), а також суму і тривалість пенсійних виплат. Клієнт недержавного пенсійного фонду може також зменшити суму регулярних платежів або перестати вносити їх зовсім - без штрафів.

- впевненість в тому, що пенсійні внески учасника недержавних пенсійних фондів не зливаються в загальний казан, як у солідарній пенсійній системі, а зараховуються на персональний рахунок вкладника. Він може в будь-який момент дізнатися, скільки він вже накопичив.

- захищеність пенсії, адже всі накопичення є власністю вкладника (або його спадкоємців). Він може в будь-який час перевести гроші в інший пенсійний фонд, страхову компанію або банк. Держава висуває жорсткі вимоги і до самого недержавного пенсійного фонду, і до компанії, яка управляє пенсійними активами. Такий контроль виключає шахрайство та гарантує збереження майбутньої пенсії. Більша частина активів недержавних пенсійних фондів вкладається в інструменти з високим ступенем надійності - банківські депозити, цінні державні папери, дорогоцінні метали. Вони дають не найбільший дохід, але дозволяють мінімізувати ризики. Крім того, недержавні пенсійні фонди, відповідно до законодавства, не можуть бути визнані банкрутом.

- звільнення внесків в недержавний пенсійний фонд від оподаткування аж до настання пенсійного віку вкладника.

Основний мінус недержавних пенсійних фондів обумовлений їхньою метою - накопиченням пенсій. Тому отримати гроші з недержавного пенсійного фонду до настання обумовленого пенсійного віку буде дуже проблематично. На руки вкладника всю накопичену суму видають лише у випадку критичного стану його здоров'я або ж якщо клієнт недержавного пенсійного фонду виїжджає на постійне місце проживання за кордон.

Другий недолік - пенсійний накопичувальний рахунок може бути лише в гривнях. Тому, щоб гроші вкладника не знецінилися, прибутковість фонду повинна бути вище рівня інфляції протягом 10-25 років. Іншими словами, сума ваших основних накопичень не зміниться, а ось рівень додаткового доходу від інвестиційної діяльності недержавних пенсійних фондів передбачити складно.

Третя неприємність - податки з накопиченої суми таки доведеться заплатити, але з настанням обумовленого в контракті пенсійного віку. Щоправда, закон передбачає пільгу: податком на доходи (15%) обкладається лише 60% виплат. Таким чином, ставка податку становитиме 9%. Але вкладник недержавного пенсійного фонду по досягненню 70 років звільняється від податків, якщо йому виплачується пенсія на визначений термін (не менше 10 років). Це правило не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, а також тих, хто в працездатному віці був звільнений від оподаткування.

Кожен з учасників фонду сплачує пенсійні внески не менше як 10% від заробітньої плати та має різний термін до виходу на пенсію та отриманню цих пенсійних виплат. У недержавному пенсійному фонді для обліку пенсійних виплат використовується рахунок 672. Для покращення ведення обліку та контролю за отриманими внесками та пенсійними виплатами можна ввести наступну аналітику, а саме згрупувати учасників фонду за терміном:

- ті, яким залишилось менше 10 років до отримання пенсійних виплат, рахунок 672-1(короткострокові зобов’язання з виплат);

- ті, яким залишилось менше 20 років до отримання пенсійних виплат, рахунок 672 -2 (середньострокові зобов’язання з виплат);

- ті, яким залишилось менше 30 років до отримання пенсійних виплат, рахунок 672-3 (довготстрокові зобов’язання з виплат).

Недержавний пенсійний фонд веде облік пенсійних виплат на 672 рахунку, як і державний пенсійний фонд, а саме:

1. Нараховано пенсійні виплати строк сплати яких настав: Дебет 41 – Кредит 672 -1

2. Перераховано пенсійні виплати через пошту: Дебет 377 – Кредит 311

3. Відображено суму фактично виплачених пенсійних виплат учасникам фонду: Дебет 672-1 – Кредит 377

Висновок. Підсумовуючи, необхідно звернути увагу, що пенсійна система України потребує реформування. Впровадження загальнообов’язкової системи пенсійного забезпечення є необхідною умовою для створення повноцінної трирівневої системи пенсійного забезпечення. Важливим чинником є систематизація і планування в проведенні реформи. Успішна реалізація навіть добре продуманої пенсійної реформи неможлива за відсутності ретельно розробленої й випробуваної адміністративно-інформаційної системи. Потрібна належна координація заходів пенсійної реформи з іншими складовими ринкових реформ. Важливою складовою процесу реформування має стати загальнонаціональна программа інформування громадськості й ознайомлення населення щодо цілей і завдань реформ пенсійного забезпечення. Усе це сприятиме забезпеченню належного рівня життя людей похилого віку в сучасних умовах і на віддалену перспективу на засадах соціальної справедливості та гармонізації відносин між поколіннями.

Для забезпечення подальшого розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення, створення належних умов, що сприятимуть стабільному функціонуванню недержавних пенсійних фрндів в сучасних ринкових умовах, а особливо з врахуванням негативного впливу світової фінансової кризи, органам управління та контролю у сфері недержавного пенсійного забезпечення, потрібно розробити програму заходів, які сприятимуть зростанню обсягів пенсійних активів фондів.

Література

1. Лібанова Е.М. Ціннісні орієнтації та соціальні реалії українського суспільства// Економіка України.- 2008.- №10.-с.133

2. Креховецька Л.Г. Перспективи розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні// Фінансово-бюджетна політика в контексті соціально-економічного розвитку регіонів.-2009.- №2.-с.296

4. Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 09 липня 2003 р №1037.

5. Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Про затвердження Положення про інвестиційну декларацію недержавного пенсійного фонд. № 1165/8486 від 16.12.2003

6. Мельничук В. Українська правда (розділ економіка “Пенсійна система: три кроки доситої старості”) www.eprawda.com.uahttp:/

7. Грег МакТаггарт. Досвід реформування пенсійної системи у країнах Східної Європи та СНД порівняно з проведенням пенсійної реформи в Україні // http://www.pension.kiev.ua http://www.pension.kiev.ua/files/dosvid-porivn-Ukr.pdf.

8. Краулі Дж. Круглий стіл. Про реформування національної системи пенсійного забезпечення в контексті економічної кризи та запровадження другого рівня пенсійної системи. Вісник Пенсійного фонду України. – 2009. – №6(18).

9. Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» http://www.ukrstat.gov.ua/.