Глазко Н.Д.,Закусило Ю.П.
Вінницький національний аграрний університет
ВПЛИВ РОЗВИТКУ ПОДАТКОВОЇ
СИСТЕМИ НА ВЕДЕННЯ ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ
Однією з найсуттєвіших і водночас складних проблем у
процесі переходу української економіки до ринкових умов господарювання є
вдосконалення взаємовідносин між платниками податку та державою. Податки в умовах переходу до
ринкової економіки повинні використовуватися не тільки як джерело одержання доходів
бюджету, а й як важливий інструмент фінансового регулювання економіки. Зростає значення ефективних управлінських рішень у сфері оподаткування,
підвищується відповідальність за їх соціально-економічні наслідки.
Стратегічною метою реформування економіки України є
створення соціально орієнтованої ринкової економіки, яка б на основі розвитку
національного конкурентоспроможного виробництва забезпечила гідний рівень життя
населення, добробут нації в цілому. Отже, ключовим завданням економічної
політики держави є підвищення її конкурентоспроможності та створення для цього відповідних
умов [4].
Навіть у провідних наукових журналах
України відчувається значний спад наукового дослідження проблеми оподаткування,
не кажучи вже про податкове планування. Так, в журналі «Економіка України» за
2009 рік проблемі оподаткування було присвячено всього дві статті. В аспекті
посилення регулюючої функції податків її досліджує В. Борейко [1]. А в аспекті
напрямів і форм оподаткування досліджує В. Парнюк [3]. Заслуговує на увагу, на
наш погляд, стаття О. Десятнюк щодо прагматики реформування податкової системи
в умовах ризиків [2]. Щодо проблеми планування податкових надходжень, то вона
навіть не піднімається на сторінках сучасної наукової літератури.
Актуальність дослідження проблеми
оподаткування посилюється сучасною світовою економічною кризою, яка завдає
значних збитків національній економіці України. За даними фахівців, саме в
Україні криза виявляє свої руйнівні ознаки найбільш потужно. Так, тільки за
листопад 2008 року ВВП країни знизився на 14,4 %; падіння промислового
виробництва зросло з 19,8 % у жовтні до 28,6 % у листопаді. Майже третина
промислового виробництва зникла. Такого падіння економіка України не зазнавала
за всі роки незалежності. (Найбільший рівень падіння спостерігався у 1994 році,
коли промислове виробництво скоротилося на 27,3 %). Бюджет 2009 року було
прийнято з дефіцитом у 31,1 млрд грн, що складало 3,1 % ВВП, а за оцінками
фахівців, виконано на 81 %, і його дефіцит перевищує 100 млрд грн. Намагаючись врятуватися
від світової фінансової кризи, у 2009 році Україна влізла у фінансові борги.
Згідно даним Міжнародного агентства Credit Market Analysis, у рейтингу світової
ризикованості внесків у державні боргові зобов’язання Україна посідає перше
місце й імовірно скоро втратить можливість сплачувати по рахункам. Кожна друга
гривня, витрачена Кабміном України у 2009 році, була запозиченою. За минулий
рік державний борг збільшився майже на 100 млрд грн – зі 130,7 млрд до 225 млрд
грн (Сума валового зовнішнього боргу – тобто усіх боргів країни та її
підприємств сягає катастрофічної позначки – понад 105 млрд дол!) [5,13]. Згідно
даним, озвученим В. Януковичем у передвиборних виступах, у 2009 році падіння
ВВП України становило понад 14 %, а промислового виробництва – понад 20 %,
рівень безробіття становив майже 10 %. Отже, можна констатувати: країна
знаходиться у економічній небезпеці. Таке становище національної економіки
актуалізує дослідження механізмів оподаткування в аспекті бюджетного процесу,
зокрема механізму податкового планування, що й є предметом даної статті.
Сутність
та принципи державного податкового регулювання розглядались у роботах В.Т. Александрова, Ф.Ф.
Бутинця, Н.С. Вітвіцької, П.К. Германчука, М.М. Коцупатрого, Н.М.Малюги, О.І.
Назарчука, О.А. Ногіної, Н.І. Петренко, Н.І. Рубана, І.Б. Стефанюка,
М.Т.Фенченко, І.Ю. Чумакової. Однак, до теперішнього часу недостатньо уваги
приділяється принципам
податкового регулювання.
Підкреслюючи
об’єктивну
необхідність
процесу
податкового
регулювання, вітчизняні
фахівці
цілком
справедливо
зауважують, що “його
результат
залежить
від
адекватності
застосовуваних
засобів
стану
реальної
економіки. Тому
з економіко-правових і технічних аспектів податкове регулювання ускладнене в умовах
економічної кризи” [3].
Держава
повинна гарантувати стабільність основних принципів оподаткування, а механізми
та правила їх дії мають бути зафіксовані в єдиному документі – Податковому
кодексі України[5].
Існуючі
серйозні недоліки податкової системи призвели до таких проблем системного характеру,
як [6]:
1)
податкова заборгованість платників перед бюджетом і державними цільовими фондами.
2)
бюджетна заборгованість із відшкодування податку на додану вартість.
3)
ухилення від оподаткування та сплати податків. Ця проблема є однією з
найгостріших в Україні.
4)
нерівномірне податкове навантаження, внаслідок чого найбільше навантаження покладене
на законослухняних платників, позбавлених податкових пільг.
Отже,
недоліки існуючої податкової системи вимагають негайного її реформування. Метою реформування податкової системи України є створення більш
ефективної та раціональної податкової системи. Прийняття Податкового
кодексу України як простої суми діючих чи удосконалених законів не здатне
забезпечити очікувані цілі.
Застосування заходів податкового регулювання обмежено
тим, що вони, в умовах широкого їх використання, можуть спотворювати дію
ринкових механізмів, викривляти умови конкуренції, створювати штучні переваги
для окремих платників. Таким
чином, податкове регулювання суперечить таким принципам оподаткування, як
рівність та нейтральність оподаткування (хоча “...на практиці забезпечити повну
податкову нейтральність в принципі неможливо”).
Більш
перспективною є стратегія поетапного зниження податкового навантаження за рахунок
скасування неефективних (затратних) податків і зборів, підвищення фіскальної ефективності
податків на основі розширення бази оподаткування, надання пільг суб’єктам підприємництва,
які розробляють і впроваджують інновації та випускають інноваційну продукцію,
покращення адміністрування, зменшення масштабів ухилення від сплати податків, формування
доходів бюджетів усіх рівнів на основі проведення збалансованої бюджетної політики
на середньострокову перспективу та спрямування податкових надходжень у сфери, від
яких залежить довгострокове економічне зростання.
Таким
чином, система “стратегія довгострокового соціально-економічного розвитку – податкова
політика – податкова система – Податковий кодекс України” є особливим поєднанням,
у складі якої кожна підсистема відіграє активну роль у взаємозв’язку з іншою.
Література:
1.
Борейко В. Направления усиления
регулирующей функции налогов с граждан // В. Борейко. Экономика Украины.–2009.
– № 1.– С.50-58.
2.
Десятнюк О. Прагматика реформування
податкової системи в умовах ризиків // О. Десятнюк. Вісник економічної науки
України: Науковий журнал. – 2008. – № 1 (13). – С. 22-26.
3.
Парнюк В. Прямое налогообложение расходов физических лиц на
потребление // В. Парнюк. Экономика Украины. – 2009. – № 9. – С. 28-39.
4.
Попов М. Итоги – 2009: школа
выживания для среднего украинца // М. Попов. Донецкие новости. – № 52, 24-30
декабря 2009 года.
5.
Проект
Податкового кодексу України / Міністерство фінансів України // www.minfin.gov.ua.
6.
Податковий
менеджмент: [підруч.] / Ю.Б. Іванов, А.І. Крисоватий, А.Я. Кізима, В.В.
Карпова. – К.: Знання, 2008. –525 с.