Економіка / 3 Фінансові відносини

Рекута О. Ф., Порхун В. В.

Науковий керівник: Фабіянська Вікторія Юхимівна

Вінницький національний аграрний університет, Україна

ПЕРСПЕКТИВИ ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ

Вступ. Становлення ринкових відносин в Україні призвело до радикальних змін в плануванні, обліку та контролю виробничо-господарської діяльності, трансформації системи управління комерційними організаціями. Зовсім іншими стали цілі підприємництва, засоби їх досягнення, економічна основа суспільства. Час розквіту тіньової економіки у сучасних країнах відходить в минуле. Адже, для того, щоб з успіхом працювати, не тільки на вітчизняному ринку, а й на світовому, необхідно мати добру репутацію та відповідний імідж, особливо в умовах економічної кризи[4, 147].

Основною умовою успішної господарської діяльності будь-якого підприємства є функціонування системи внутрішнього контролю. Однак на практиці виникає багато питань та проблем. Як відомо, внутрішній контроль присутній на кожному підприємстві, але ефективність його забезпечується не завжди. Так, невеликі підприємства найчастіше не мають достатнього персоналу, матеріальних ресурсів та рівня знань управлінців для організації необхідної системи внутрішнього контролю. Великі підприємства можуть бути погано керовані, і, як наслідок, великі затрати, понесені на організацію контролю, не дадуть бажаних результатів.

Аналіз літературних джерел. Питаннями внутрішнього аудиту в Україні займалися такі вітчизняні науковці, як: В.І. Подольський, Н.І. Верхоглядова, Т. Каменська, Г. Б. Назарова, Т. В. Фоміна, О.А. Подолянчук, А.В. Слівінська, та інші.

Метою статті є дослідження та обґрунтування перспектив та проблем розвитку внутрішнього аудиту на підприємствах України.

Існує багато різних підходів до визначення внутрішнього контролю, але, на нашу думку, найбільш вдалим можна вважати наступне: внутрішній контроль – це система заходів, визначених управлінським персоналом підприємства та здійснюваних на підприємстві із метою найбільш ефективного використання усіма працівниками своїх обов'язків по забезпеченню та здійсненню господарських операцій.

Система внутрішнього контролю – це політика і процедури внутрішнього контролю, прийняті управлінським персоналом суб'єкта господарювання з метою забезпечення ефективного ведення господарської діяльності, збереження активів, запобігання шахрайству та помилкам, а також виявлення їх, забезпечення точності і повноти облікових записів, своєчасної підготовки достовірної фінансової інформації.

З метою залучення інвесторів, для яких має велике значення достовірна фінансова звітність, більшість фірм показують у звітності реальні суми доходів та витрат.

В умовах невизначеної законодавчої бази діяльність підприємств супроводжується ризиками. Перед керівниками підприємств виникають задачі прогнозування, оцінки ризиків і створювання ефективної системи управління. В цих умовах зростає роль системи внутрішнього аудиту.

Об’єктом пильної уваги підприємств повинен бути не тільки зовнішній, а й внутрішній аудит. Але якщо становлення зовнішнього аудиту в Україні вже відбулось, то внутрішній аудит і в професійному, і в законодавчому, і в інституційному аспектах сьогодні знаходиться ще в початковому стані. Варто відмітити також відсутність достатньої кількості науково-практичних розробок, присвячених внутрішньому аудиту[4, 32].

Внутрішній аудит є важливою функцією управління, яка охоплює облік, фінансовий аналіз і контроль, порівняння і оцінку фактично досягнутого результату з поставленою метою і задачами підприємства; систематично контролює діяльність всіх об'єктів управління, виявляє причини відступу від стандартів, відхилення від цілей поставлених перед конкретним об'єктом, що сприяє оперативному усуненню виявлених порушень. Організація внутрішнього аудиту як функції управління підприємством має на увазі строгу регламентацію своєї діяльності, визначення прав, обов'язків і відповідальності фахівців, кваліфікаційні вимоги, взаємостосунків з підрозділами і персоналом підприємства[1, 137].

Проблема розвитку внутрішнього аудиту в Україні полягає у виробленні комплексного, системного підходу і пов’язаних з ним методичних рішень, які б забезпечили практичні умови для створення та ефективного функціонування служб внутрішнього аудиту на підприємствах України.

На сучасному етапі розвитку економіки України відбувається зростання масштабів виробництва, що обумовлює необхідність створення багаторівневого апарату управління, який в свою чергу створює проблеми обміну інформацією, збільшує ймовірність того, що рішення, які приймаються різними ланками управління будуть суперечити один одному. Зазначені моменти ускладнюють контроль різних ланок управління, наслідком чого є підвищення ризику помилок та зловживань. Поглиблюється це також географічною розкиданістю філій, відділень чи підрозділів, місцеві керівники яких приймають самостійні рішення. Керівництву ж необхідна достовірна інформація про діяльність окремих підрозділів для здійснення контролю і оцінки прийнятих рішень [3,99].

Всі ці фактори є достатньо вагомими, а тому необхідність існування внутрішнього аудиту як форми контролю на вітчизняних підприємствах не викликає сумнівів.

Від організації системи внутрішньогосподарського контролю залежить успішна господарська діяльності суб'єктів господарювання. Методи і форми економічного контролю, властиві командно-адміністративні системі, неспроможні задовольнити інформаційні потреби менеджерів та власників підприємств. Усе це вказує на актуальність впровадження на великих і середніх підприємствах внутрішнього аудиту.

Все частіше на підприємствах зустрічаються відділи внутрішнього аудиту, що є результатом набуття досвіду господарювання керівника підприємства. Такий структурний підрозділ об'єднує у своєму складі досвідчених бухгалтерів, які згідно затвердженого керівником плану за погодженням з головним бухгалтером здійснюють наступний бухгалтерський контроль - внутрішній аудит - достовірності обліку та звітності.

Варто зазначити, що участь у податковому плануванні, як функція внутрішніх аудиторів, особливо необхідна в умовах економічної кризи, адже податкове планування дозволяє вибрати оптимальний варіант здійснення діяльності й розміщення активів, спрямованого на досягнення більш низького рівня податкових зобов'язань.

На підприємствах служба внутрішнього аудиту повинна створюватися з метою забезпечення ефективності діяльності апарату управління щодо захисту законних майнових інтересів підприємства, удосконалення системи обліку, зміцнення його фінансового стану. У своїй роботі внутрішня служба керується чинним законодавством України, положеннями, інструкціями, наказами Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, та Положенням про організацію внутрішнього контролю на підприємстві[2, 31].

Служба внутрішнього аудиту є самостійним структурним підрозділом і підпорядковується безпосередньо керівникові. На посаду керівника служби призначається висококваліфікований спеціаліст, що має вищу економічну освіту, досвід бухгалтерської роботи, сертифікат аудитора.

Отже, у сучасних умовах внутрішній аудит є одним із видів внутрішньогосподарського контролю суб'єктів підприємницької діяльності. Забезпеченню ефективності діяльності суб'єктів підприємницької діяльності багато в чому сприяють впровадження і правильна організація системи внутрішнього аудиту.

Український внутрішній аудит значно відрізняється від іноземного внутрішнього аудиту. По-перше, незалежність внутрішнього аудиту умовна. Відсутні як законодавчі так і етичні норми, які визначають незалежність внутрішніх аудиторів від впливу керівництва і його структурних підрозділів. По-друге, відсутні професійні стандарти діяльності внутрішніх аудиторів. По-третє, відсутні єдині вимоги до професійного та освітнього рівня внутрішніх аудиторів.

Висновок. В умовах економічної кризи система внутрішнього аудиту вважатиметься ефективною, якщо вона зможе попередити виникнення недостовірної інформації і своєчасно виправити виявлену неправдиву інформацію. Будучи на повному утриманні підприємства служба внутрішнього аудиту повинна довести необхідність свого існування, тобто необхідно порівнювати досягнутий результат із витратами на існування такого відділу[2,31].

Необхідним чинником для подальшого розвитку внутрішнього аудиту в Україні вважаємо розробку його методичного забезпечення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Верхоглядова Н.І. Розвиток внутрішнього аудиту / Науковий вісник Полтавського національно-технічного університету ім. Ю.Кондратюка. -2009р. - №1. - С.136-138.

2. Каменська Т. Необхідність створення служби внутрішнього аудиту на підприємстві / Вісник податкової служби України. – 2009р. -№28. -С.30-32.

3. Назарова Г. Б., Фоміна Т. В. Методика внутрішнього аудиту доходів підприємства / Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. – №11(66).– С. 99 – 104.

4. Подолянчук О.А., Слівінська А.В. Тенденції розвитку внутрішнього аудиту в Україні //Збірник наукових праць ВДАУ. – 2009р. - №38.- С.147-153.