Економіка
/7 Облік і аудит
Булатова А. В.
Науковий керівник: Михальчишина Л.Г.
Вінницький
національний аграрний університет, Україна
ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
Контроль є невід’ємною складовою
управління національним господарством і його окремими ланками. Його роль в
умовах переходу до ринку визначається не тільки необхідністю усунення
прорахунків в управлінні економікою, наявністю недоліків у фінансовій практиці,
неефективністю витрачання коштів або розкраданням майна, і особливо державного,
а й закономірністю ускладнення господарських і економічних зв’язків. Зокрема, на нових
засадах формується ряд державних і недержавних інституцій, до функцій яких
входить контроль за наповненням доходами бюджетів усіх рівнів, за законністю й
ефективністю витрачання державних, бюджетних чи власних фінансових ресурсів,
достовірністю бухгалтерського обліку та фінансової звітності. В той же час у
практиці сучасної управлінської системи не було передбачено іншого
документального способу здійснення контролю фінансово-господарської чи іншої
діяльності підприємств, установ і організацій, аніж проведення ревізій
(перевірок) державними контролюючими органами.[ 1.]
Теоретичним, методологічним й методичним
проблемам управління фінансами і зокрема фінансового контролю присвячені праці
відомих зарубіжних спеціалістів Е.Б. Аткінсона, Дж. Бюкенена, П. Самуельсона.
Ряд напрямів теорії та практики управління й фінансового контролю з погляду
загальних закономірностей розвитку економічної системи знайшли своє висвітлення
в працях М.Т. Білухи, О.Д. Василика, В.П. Вишневського, В.М.Геєця,
В.І. Кравченка, В.М. Опаріна, Н.І. Рубан, М.В. Федосова та
інших.
В умовах розбудови ринкової
економіки шлях до підвищення ефективності контролю полягає через удосконалення
основних складників його системи, зокрема через уточнення мети, завдань, об’єктів та форм контролю[ 2.]
Зміни, що відбулися за останні роки
в економіці і фінансових відносинах України, започаткування нових принципів
господарювання на підставі ринкових взаємин, розвиток ділової ініціативи й
підприємництва потребують корінної перебудови управлінських функцій держави, у
тому числі й контрольних.
Фінансовий контроль в Україні
відповідно до чинного законодавства здійснюють у міру необхідності й у межах
своєї компетенції різноманітні органи державного управління України, які
проводять оцінку реалізації державних програм і аспектів бюджетного процесу, а
також здійснюють нагляд і перевірки органів державної влади, підприємств,
організацій та їх об'єднань.
У період переходу до ринкової
економіки утворювалися й принципово нові контрольні органи, положення про які
не завжди повно і чітко визначали їх функції. У той же час продовжували діяти
раніше створені контрольні служби, положення про які своєчасно не
поновлювалися. Зазначимо, що відмінність у структурах контролюючих державних
органів, принципах організації їх діяльності, функціях, завданнях,
повноваженнях та інформаційних базах суттєво ускладнює роботу цих органів і
відповідно знижує загальну ефективність державного фінансового контролю. Не
визначено достатньо чітко місце й роль кожного суб'єкта державного контролю в
його цілісній системі, що породжує численні колізії й перекладання
відповідальності. Відсутнє чітке розмежування сфер діяльності, має місце
нераціональний розподіл обов'язків між суб'єктами контролю. Усе це не дозволяє
цілком володіти ситуацією й правильно орієнтуватися в контрольованому
середовищі та своєчасно виявляти порушення у сфері економіки.[ 3. ]
Але незважаючи на зазначені недоліки,
відповідно до нових ринкових умов, система державного фінансового контролю в
Україні, що найбільш відповідає ринковій економіці, в основному склалася.
Основними складниками такої системи є: нормативно-правова база, органи, що
здійснюють державний контроль, форми й методи контролю.
Отже, можем
зробити висновок, що застосування застарілих форм фінансового контролю не дозволяє державі оперативно й
ефективно впливати на процеси, які відбуваються в економіці, що призводить до
зниження контрольних функцій держави в умовах трансформації економічних
відносин, не забезпечує концентрацію контрольних дій на найбільш
пріоритетних напрямах фінансової діяльності. Тому подальший розвиток
фінансового контролю як повномасштабної діяльності разом з іншими функціями
управління, що охоплюють і інтереси держави, і її громадян у сфері фінансів,
потребує розробки нової концепції розвитку ринкових механізмів і інструментів
його здійснення, удосконалення його складових і зокрема мети, завдань, об’єктів, методів та форм контролю на рівні галузі, регіону
та України в цілому.
Список використаної літератури:
1. Іващенко Л.А.
Необхідність удосконалення контролю за впровадженням нових форм господарювання
в Україні // Фінансовий контроль. – 2002. - №4. – С.29–35.
2. Іващенко Л.А. Аудит у системі
економічного контролю. Напрямки розвитку державного аудиту // Економіка:
проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Випуск 192: В 4т. Том І. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С. 201-214.
3. Іващенко Л.А. Аудит у системі економічного
контролю // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Випуск 197: В
5 т. Том ІV. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 793-799.