Экономические науки/7. Учет и аудит

Семенець А.О., Заможська М.О.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Оцінка системи внутрішнього контролю під час аудиту витрат на оплату праці

З метою повнішого визначення характеру, обсягу і змісту аудиторських процедур на етапі планування аудиту, аудитор повинен дати оцінку системі внутрішнього контролю у підприємства. У процесі такої оцінки встановлюється імовірність помилок у бухгалтерському обліку, які впливають на достовірність фінансової інформації; з’ясовуються потенційні перекручення, котрі можуть бути у фінансових звітах; визначаються фактори, що впливають на ризик наявності суттєвих помилок; плануються необхідні аудиторські процедури. Від оцінки системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю залежить обсяг перевірки. Зниження ризику контролю дає змогу зменшити обсяг перевірки та спиратися на дані внутрішнього контролю при формулюванні аудиторського висновку.

Аудиторам необхідно оцінювати надійність системи внутрішнього контролю за наступними напрямками:

1. структура бухгалтерії на підприємстві;

2. методика бухгалтерського обліку, що застосовується на підприємстві;

3. розподіл обов'язків у бухгалтерії, чи закріплений даний розподіл документально і чи розроблені посадові інструкції;

4. чи існує служба внутрішнього аудиту на підприємстві і яка оцінка її керівника;

5. оцінка плинності кадрів у середовищі аудиторів, облікових працівників і контролерів;

6. система оплати праці облікових працівників, контролерів, аудиторів;

7. механізація й автоматизація обліку, чи захищена програма від доступу сторонніх осіб, чи дублюються дані електронного обліку;

8. наявність наказу про облікову політику, відповідність облікової політики нормативним документам і її дотримання;

9. чи призначені наказом матеріально відповідальні особи й чи укладені з ними договори про матеріальну відповідальність;

10. чи проводяться інвентаризації на підприємстві, види, періодичність, результати, правильність відображення в обліку;

11. чи проводяться зустрічні перевірки між підрозділами бухгалтерії;

12. чи можливий несанкціонований доступ до активів, системи ведення документації й бухгалтерським записам;

13. чи відповідають дані в первинних документах даним в аналітичному й синтетичному обліку;

14. чи розроблена система внутрішнього контролю на підприємстві й чи здійснюється оцінка ефективності її роботи;

15. чи є положення про службу внутрішнього аудиту й посадові інструкції її працівників;

16. чи ведеться контроль за дотриманням нормативних показників, яким чином реагує об'єкт перевірки на негативні відхилення;

17. чи проводяться заходи щодо навчання, підвищення кваліфікації кадрів контролерів і облікових працівників.

При оцінці ефективності системи внутрішнього контролю витрат на оплату праці необхідно використовувати наступні напрямки:

- перешкода виплатам заробітної плати за невиконану або незатверджену до виконання роботу;

- контроль над тим, щоб преміальні виплати й комісійні винагороди правильно розраховувалися й відображалися в обліку;

- перешкода неправомірному збільшенню розмірів виплат;

- контроль над правильністю розрахунків і відображенням в обліку утримань;

- контроль над правильністю відображення витрат на виплату заробітної плати в бухгалтерському обліку.

Система внутрішнього контролю підприємства повинна забезпечувати документування й санкціонування керівництвом підприємства виплат премій і комісійних, затвердження платіжних відомостей. Спеціальні запобіжні заходи й процедури санкціонування повинні вживати відносно операцій з готівкою, виплат тимчасовим і позаштатним працівникам, а також працівникам, що працюють неповний робочий день. Необхідно, щоб система внутрішнього контролю забезпечувала аналіз виплачених сум по підрозділах підприємства, вибірково перевіряла їхнє відображення в бухгалтерському обліку, вчасно виявляла відхилення від діючих норм.

Важливим напрямком роботи системи внутрішнього контролю організації є контроль наявності умов для ефективного й раціонального використання працівниками робочого часу. Повинен проводитися аналіз повноти використання трудових ресурсів по кількості відпрацьованого кожним працівником часу й по ступені його використання.

Після перевірки надійності системи внутрішнього контролю аудитори приступають до проведення відповідних контрольних процедур. Послідовність виконання цих процедур і їхній обсяг залежать від змісту програми аудита, від оцінки системи внутрішнього контролю, від рівня істотності й величини аудиторського ризику, від можливості істотного перекручування інформації про витрати на оплату праці.

Розглянуті напрямки оцінки системи внутрішнього контролю можуть використовуватися під час планування аудиту оплати праці та аудиту системи внутрішнього контролю на підприємстві.

Література:

1. Кулаковська Л. П., Піча Ю. В. Організація і методика аудиту: Навч. посіб / Л. П. Кулаковська, Ю. В. Піча. – К.: Каравела, 2004.- 568 с.

2. Аудит і ревізія підприємницької діяльності: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”/ За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. – Житомир: ПП “Рута”, 2001. – 416 с.