Экономические науки/7. Учет и аудит

Ліщинська Л.Б., Кирильчук Ю.М.

Вінницький торговельно – економічний інститут КНТЕУ

Аналіз існуючої системи державного внутрішнього фінансового контролю та основні напрями його розвитку

Економічні тенденції й наслідки світової фінансової кризи показали необхідність удосконалення фінансово-бюджетної політики й формування відповідних механізмів державного фінансового контролю як вагомої складової фінансової системи країни, а саме методологічні й організаційні засади державного внутрішнього фінансового контролю і поліпшення якості державного регулювання. Важливим інструментом державного управління, що надає можливість виконати відповідні завдання, пов'язані з діяльністю органів державного й комунального секторів, є державний внутрішній фінансовий контроль, який сприяє фінансово-економічній збалансованості в разі певного екзогенного впливу на розвиток суспільства.

Слід зазначити, що різні питання щодо внутрішнього фінансового контролю, основних напрямів його розвитку та функціонування, досліджувалися різними вітчизняними та зарубіжними дослідниками, зокрема, О.О.Анісімовим, Т.А.Башкатовою, О.Д.Василиком, Е.О.Вознесенським, В.О.Вороновим, Е.Ю.Грачевою, Г.М.Давидовим, Є.В.Калюгою, О.П.Кириленком, М.С.Малеїновим, В.М.Радіоновою, Л.А.Савченком, В.И.Шлейниковим, С.О.Шохіним, та інші дослідники.

Метою статті є вирішення питання організації й реформування системи державного внутрішнього фінансового контролю шляхом упорядкування понятійної бази та проведення аналізу існуючої системи державного внутрішнього фінансового контролю; визначення стратегічних напрямів і основних етапів його розвитку.

Перш ніж розглянути стратегію розвитку державного внутрішнього контролю потрібно зазначити, що державний внутрішній фінансовий контроль повинен забезпечити ефективне, результативне і прозоре управління державними фінансами та розглядається як сукупність трьох складових: внутрішнього контролю, внутрішнього аудиту та їх гармонізації [4, ст.4].

Державний внутрішній фінансовий контроль – це управлінський контроль, метою якого є допомога керівництву в управлінні і виконанні завдань, покладених на орган державного сектора, тобто постійний процес, який складається з низки дій та видів діяльності, що проводяться органами на постійній основі. Натомість, внутрішній аудит – це форма контролю, що здійснюється в органі державного сектора уповноваженим структурним підрозділом, функціонально незалежним від нього, що гарантуватиме неупереджену, об’єктивну оцінку діяльності органу [2, ст.20].

Внутрішній контроль є інструментом управління, що дає змогу керівництву органів державного й комунального секторів перевірити стан виконання відповідних завдань, здійснити низку заходів із метою підвищення ефективності й результативності діяльності установи. Контроль здійснюється у процесі діяльності органів державного й комунального секторів та поділяється на попередній, поточний і подальший, що здійснюється після виконання управлінського рішення чи фінансово-господарської операції

[4,ст.4].

Для реформування системи державного внутрішнього фінансового контролю в Україні потрібно створення ефективної системи державного внутрішнього фінансового контролю, що відповідатиме міжнародним стандартам та враховуватиме тенденції соціально-економічного та науково-технічного розвитку держави, проте слід зазначити, що реформування здійснюється поетапно.

У цьому контексті першочерговими мають бути такі заходи:
— удосконалення діяльності органів державного й комунального секторів, підвищення якості державного управління;
— законодавче врегулювання питань формування системи державного внутрішнього фінансового контролю, основною метою якого є забезпечення здійснення внутрішнього контролю, проведення внутрішнього аудиту, їх гармонізації для забезпечення якісного управління ресурсами держави на основі принципів законності, економічності, ефективності, результативності і прозорості;

— встановлення механізму запровадження внутрішнього аудиту в органах державного й комунального секторів;
— забезпечення тісного зв'язку системи державного внутрішнього фінансового контролю з бюджетним процесом;
— формування дієвої системи моніторингу фінансово-господарської діяльності підприємств, які перебувають у державній або комунальній власності, для підвищення їх прибутковості й конкурентоспроможності;
— створення сучасних ринкових інституцій із питань державного внутрішнього фінансового контролю[3,ст.155].

З метою усунення недоліків у функціонуванні системи державного внутрішнього фінансового контролю необхідно визначити пріоритети та запровадити її сучасну модель. Основними напрямами розвитку системи державного внутрішнього фінансового контролю є:
— визначення з урахуванням сучасних умов розвитку України й положень ЄС засад організації державного внутрішнього фінансового контролю, що ґрунтується на відповідальності керівника;
— створення єдиного правового поля для розвитку системи державного внутрішнього фінансового контролю як складової частини державного управління та внесення відповідних змін до законодавства;

— створення умов для ефективного функціонування системи внутрішнього контролю в органах державного й комунального секторів;
— утворення служб внутрішнього аудиту органами державного й комунального секторів, зокрема центральними й місцевими органами виконавчої влади, розпорядниками бюджетних коштів, державними цільовими фондами; державними й комунальними підприємствами, акціонерними компаніями, іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких більш ніж 50 % акцій належать державі та суб'єктам комунальної власності;
— правове забезпечення гарантування незалежності та відповідальності внутрішніх аудиторів органів державного й комунального секторів;
— визначення з урахуванням європейського досвіду методології здійснення внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту;
— вдосконалення кадрового забезпечення служб внутрішнього аудиту, розроблення навчальних програм внутрішнього аудиту та програм сертифікації аудиторів із використанням міжнародного досвід у.

Таким чином, при створенні сучасної системи державного внутрішнього фінансового контролю необхідно враховувати особливості державного управління, адміністративно-територіального устрою, а також загальні принципи і пріоритети економічної й фінансової політики. Реформування системи державного внутрішнього фінансового контролю потребує певного часу та зусиль усіх його учасників. За таких підходів національна система державного внутрішнього фінансового контролю забезпечуватиме ефективність сучасної фінансової системи та формування довгострокових чинників соціально-економічного розвитку країни.

Література:

1. Сивульський, М. І. Результати роботи, проблеми й завдання державної контрольно-ревізійної служби України / М. І. Сивульський // Фінанси України. - 2009. - №3. - С.37-45.

2. Футоранська, Ю. М. Окремі аспекти державного регулювання у сфері внутрішнього фінансового контролю в Україні / Ю. М. Футоранська // Фінансовий контроль. - 2006. - №2. - С.20-23.

3. Футоранська, Ю. М. Передумови та шляхи реформування системи державного внутрішнього фінансового контролю в Україні / Ю. М. Футоранська // Фінанси України. - 2007. - №9. - С.151-158.

4. Чугунов, І. Я. Державний внутрішній фінансовий контроль: стратегія розвитку / І. Я. Чугунов, В. М. Федосов // Фінанси України. - 2009. - №4. - С.3-12.