Мішньова Н.А., к.е.н., доцент

Сумський національний аграрний університет, кафедра бухгалтерського обліку

Удосконалення обліку формування коштів пенсійного забезпечення працівника

          Важливим сегментом розвитку і удосконаленню системи соціального страхування в Україні є пенсійна реформа. Вона розпочалась у 2004 році і повинна була стати основою соціального захисту пенсіонерів.

         На рівень надходження коштів до Пенсійного фонду України впливає занадто низькій рівень заробітної плати переважної частини працюючих, а також високий рівень демографічного навантаження на працездатне населення.

         Наявність пільг щодо сплати зменшеної суми внесків певною категорією працюючих також негативно впливає на наповнення пенсійного фонду. Крім цього, майже у чверті населення заробітна плата нижча від прожиткового мінімуму, а це значить що і внески до пенсійного фонду мінімальні. Велика кількість трудових мігрантів за кордоном дозволяє забезпечити матеріальний добробут своїх сімей в Україні. Але при цьому вони зовсім не роблять внески в Пенсійний фонд, в фонди соціального страхування в бюджет, користуючись при цьому соціальною сферою населених  пунктів. Також в Україні проживають їх батьки, які отримують пенсії із фонду, створеного іншими.

         Стрімке старіння населення України призвело до того, що на 10 працюючих тепер припадає 9 пенсіонерів.

         За оцінками Аналітико – радницького центру блакитної стрічки Програми розвитку ООН до 2050 року кількість працездатного населення України може зменшитись до 14,4 млн. осіб, а зайнятість зменшиться до 13,9 млн. осіб. І як один із перших кроків – підвищення віку виходу на пенсію.

         В 2011 році в Україні вже починається впровадження цих кроків. І це при тому що в Україні середня тривалість життя в 2010 році чоловіків   62,5 року, а жінок 74,2 роки. Це означає що багато українців до пенсійного віку не доживуть, приймаючи при цьому участь у формуванні пенсійного фонду всі роки своєї трудової діяльності.

За 11 місяців 2010 року до бюджету Пенсійного фонду з усіх джерел фінансування надійшло 167 млрд. 317,9 млн. гривень, що на 25% або на 33 млрд.634,6 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Причому власні надходження ПФ за цей же період становили 106 млрд. 544,5 млн. грн., тобто 97,9% від встановленого плану 108830 млн. грн., при потребі на 2010 рік 190 млрд. грн. Тобто дефіцит власних коштів становив 84 млрд. грн.. або 44%, які треба було поповнювати за рахунок інших джерел.

Прем’єр – міністр України Микола Азаров заявив: «Дефіцит Пенсійного фонду, я маю на увазі трансферти, які бюджет повинен направляти до Пенсійного фонду додатково, щоб виплатити пенсії, досяг величезної за нашими масштабами цифри у 60 млрд. грн. Якщо додати сюди суму трансферів, які отримує Пенсійний фонд за рахунок власних надходжень, і якщо так справа піде далі, то потреби пенсійного фонду скоро зрівняються з державним бюджетом».

З метою підвищення розмірів пенсій передбачається створення недержавних пенсійних фондів (НПФ).

Недержавний пенсійний фонд – це фінансова установа, яка працює винятково для пенсійного забезпечення громадян і має статус неприбуткової організації. Фонд залучає добровільні пенсійні внески вкладників та інвестує одержані кошти з метою їхнього збільшення та захисту від інфляції.

Пізніше, при досягненні вкладником пенсійного віку НПФ буде здійснювати виплату пенсій своїм учасникам за рахунок накопичених пенсійних активів: додатково до державної пенсії.

Розмір недержавної пенсії залежить від розміру пенсійних внесків, тривалості періоду накопичення та суми отриманого інвестиційного прибутку. Всі ці кошти зараховуються на індивідуальний пенсійний рахунок і стають приватною власністю пенсіонера і можуть успадковуватися рідними або по заповіту іншими особами, в той же час їх не можна відчужити на користь третіх осіб.

Вважаємо, що облік усіх коштів формування пенсійного фонду кожної працюючої фізичної особи треба здійснювати одночасно із обліком її заробітної плати.

Наприклад, особовий рахунок працюючого є регістром аналітичного обліку. Особовий рахунок відкривається на кожний рік окремо і є документом постійного зберігання (75 років по закінченні виплат). Він складається з 2 блоків що дозволяє в 1 блоці відображати всі відомості про  працюючого, його сімейний стан, утриманців, про дату зарахування на роботу і подальші переміщення (зміна посади, підрозділу і т.п.), відмітки про використання відпустки та інші загальні відомості.

В другому блоці роблять записи про усі види нарахувань і утримань із заробітної плати на підставі відповідних первинних документів на окремому рядку за кожний місяць роботи на підприємстві. На підставі даних особового рахунку працюючого складається розрахунково – платіжна відомість.  

Ми вважаємо доцільним в сучасних умовах саме в особових рахунках працюючих передбачити окремий блок для запису сум утримання із заробітної плати та відрахування в пенсійний фонд, а також суми платежів в Недержавні пенсійні фонди. Розмістити таку таблицю пропонуємо на зворотній стороні особового рахунку працівника та назвати її «Формування коштів пенсійних внесків».

Формування коштів пенсійних внесків

Місяць

Сума нарахованої з/плати, грн.

Обов’язкове утримання

Нарахування на з/плату

Внески в НПФ

Σ, грн.

Разом, грн.

%

Σ, грн.

%

Σ, грн.

січень

2500

2

50

33,2

830

200,0

1080

лютий

 

 

 

 

 

 

 

березень

 

 

 

 

 

 

 

і т.п.

 

 

 

 

 

 

 

Разом:

 

 

 

 

 

 

 

При звільненні працівника, за його заявою, він може отримати детальну Довідку про внески в державний Пенсійний фонд та в Недержавні пенсійні фонди України за всі роки роботи на підприємстві.