Экономические науки/7. Учет и аудит

Гладишева О.О., Семенець А.О.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Особливості сучасної нормативної бази щодо обліку реалізації продукції в Україні
 
Облік надходження поверненої покупцями продукції інструктивними документами з бухгалтерського обліку не регламентується. Водночас у зв’язку з введенням в дію Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість затвердженої Міністерством фінансів України № 141 від 01.07.97 р. відображення в обліку поверненої продукції, відвантаженої (відпущеної) покупцям, ускладнилось.
Згідно п. 14 Податкового кодексу України постачання продукції - будь-яка передача права на розпоряджання продукцією як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такої продукції, а також постачання продукції за рішенням суду. 
Реалізація продукції - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на таку продукцію за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання продукції.
Постачання продукції, місце постачання якої розташоване на митній території України – є операція, яка являє собою об’єкт оподаткування ПДВ. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання продукції вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: 
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата продукції, що підлягають постачанню, а в разі постачання продукції за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження продукції, а в разі експорту продукції - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно до П(с)БО 15 дохід (виручка) від реалізації продукції визнається в разі наявності всіх наведених умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію; підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією; сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.
На відміну від П(с)БО 15 в міжнародній практиці як критерій визнання доходу від реалізації продукції встановлює передачу покупцеві не всіх, а лише суттєвих ризиків і вигод, пов’язаних з правом власності на продукцію. Наприклад, звичайні гарантійні зобов’язання продавця, будучи ризиком, пов’язаним із правом власності який несе після продажу продавець, водночас не розглядається як суттєвий ризик. Такі незначні ризики не заважають продавцю визнавати дохід. Міністерство фінансів України, офіційно не роз’яснивши змісту категорії «ризики й вигоди, пов’язані з правом власності» і не запровадивши в національні стандарти ознаки суттєвості ризиків і вигод, дав українським підприємствам можливість довільних трактувань цих понять.
Безпосередньо організація процесу повернення продукції знайшло своє відображення в Цивільному кодексі, згідно якого покупець, якому передана продукція неналежної якості, має право, протягом чотирнадцяти днів не рахуючи дня купівлі непродовольчої продукції належної якості, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків продукції в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків продукції. У разі істотного порушення вимог щодо якості продукції покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за продукцію грошової суми; вимагати заміни продукції.

Згідно з Інструкцією з бухгалтерського обліку податку на додану вартість при поверненні покупцем - платником податку на додану вартість раніше поставленої йому продукції , при зменшенні після поставки покупцю - платнику податку на додану вартість суми компенсації за поставку готової продукції продавець суму надмірно нарахованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість відображає способом сторно за дебетом рахунків обліку доходів і кредитом субрахунку 641 "Розрахунки за податками", аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість". Такою самою кореспонденцією відображається сума податку на додану вартість: при поверненні постачальнику готової продукції покупцем, який не був платником податку на додану вартість на дату поставки цих цінностей, за умови надання такому покупцю повної грошової компенсації їх вартості; при перегляді цін, пов'язаних із гарантійними замінами готової продукції.

Згідно з п. 18 Наказу Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення, затвердженим Державною податковою адміністрацією України № 969 від 21.12.2010 р. у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань постачальник продукції виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної у двох примірниках.
Розрахунок коригування складається виключно продавцем - особою, яка є платником податку, філією чи структурним підрозділом, якому делеговано право виписки податкової накладної. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: 
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; 
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням такої продукції.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: 
а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; 
б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.
Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості продукції, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставленої продукції у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації її вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною продукції або низькоякісної продукції відповідно до закону або договору.
Отже, чіткого визначення реалізації продукції з врахуванням повернення продукції нема в жодному законодавчому документі. Доцільним буде в П(с)БО 15 розкрити значення понять передачі ризиків та вигод, пов’язаних з правом власності, визначити поняття реалізації (продажу) продукції, яке б враховувало вірогідність повернення продукції.