к.т.н.
Жирякова І.А., Силенко О.В.
Черкаський
національний університет ім. Б. Хмельницького, Україна
Розробка функціональної
моделі структурного підрозділу вищого навчального закладу
Розвиток
суспільства на сучасному рівні пред'являє нові вимоги до змісту вищої освіти,
але не змінює її основної задачі, яка полягає в задоволенні потреб держави у
підготовці кваліфікованих фахівців потрібного профілю. На якість підготовки
фахівця впливає безліч чинників, але основна її складова визначається
потенціалом випускаючої кафедри. Адже, саме вона забезпечує належне
функціонування процесу підготовки майбутніх фахівців, шляхом організації і планування їх навчальної, виховної та
науково-дослідної роботи за одним або декількома спорідненими напрямами. Отже,
необхідно мати чітке уявлення про механізми і динаміку функціонування даного
структурного підрозділу вищого навчального закладу для подальшого їх удосконалення.
Подібне
дослідження можна зробити скориставшись принципами концептуального проектування
та структурного аналізу, в основі яких лежать методології функціонального та інформаційного
проектування. Найбільш відомою методологією функціонального проектування
складних систем є SADT (Structured Analysis and Design Technique), яка згодом
стала основою міжнародного стандарту IDEF0 (IEEE 1320.1-1998) [1]. Дана
методологія дозволяє визначити основні процеси, які
здійснюються в установі, та інформаційні об'єкти, які використовуються при
виконанні даних процесів і окремих операцій. Методологія інформаційного
проектування закріплена в міжнародному стандарті IDEF1Х (IEEE 1320.2-1998) [2].
Вказані
методології доцільно застосовувати для розробки моделей в поширених на
сьогоднішній день CASE-системах, таких як: BPwin, ERwin і ООwin фірми Platinum
Technology, Design/IDEF фірми Meta Software та багатьох інших.
В роботі застосовувалась
CASE-система BPwin (AllFusion Process Modeler v. 4.1.4), яка реалізує стандарт IDEF0
та дає можливість доповнення моделей процесів діаграмами DFD та IDEF3 (документування
процесів). У якості об’єкта дослідження було обрано випускаючу кафедру
Прикладної математики Черкаського національного університету ім. Б.
Хмельницького. При побудові моделей для заданого об’єкту автори керувались Законом
України "Про освіту"[3], Законом України „Про вищу освіту” [4],
наказами і положеннями Міністерства освіти і науки України, стандартами
спеціальності і внутрішніми стандартами вищого навчального закладу, також
враховувались стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в європейському
просторі вищої освіти (ISO 9001:2000, принципи TQM для освітніх установ та
моделі Європейського фонду EFQM [5]), адже якість вищої освіти, на якій
ґрунтується підготовка фахівців – це збалансована відповідність усіх її аспектів
встановленим вимогам, нормам і стандартам.
На рис. 1 зображена контекстна
діаграма, яка демонструє вхідні та вихідні інформаційні потоки, ресурси та
механізми, які вливають на функціонування кафедри по організації і плануванню
навчального процесу.
Рис. 1. Контекстна діаграма діяльності кафедри.
В центрі контекстної
діаграми знаходиться блок головної задачі, який відображає сутність моделі,
мету її побудови та передбачає сукупність запитань, на які має відповідати
модель. З усіх боків до головного блоку надходять інтерфейсні дуги, які
визначають: вхідні інформаційні потоки, необхідні для здійснення діяльності
кафедри (в даному випадку це – чисті бланки, шаблони документів та списки
груп); ресурси, які забезпечують діяльність кафедри (в даному випадку це –
завідувач кафедрою, професорсько-викладацький склад, допоміжний персонал та
студенти); механізми, які вливають на функціонування кафедри по організації і
плануванню навчального процесу (Закон України „Про вищу освіту”, накази і
положення Міністерства освіти і науки України, стандарти спеціальності і
внутрішні стандарти вищого навчального закладу); вихідні інформаційні потоки,
тобто результати діяльності кафедри, які необхідно отримати для передачі в інші
підрозділи вищого навчального закладу (в даному випадку це – звітна
документація по навчальному процесу, внутрішню службова документація,
комплексний план роботи кафедри, індивідуальні плани роботи викладачів,
навчально-методичний комплекс спеціальності, звіт кафедри по комплексному плану
роботи за рік).
Для подальшого
вивчення діяльності кафедри була виконана декомпозиція контекстної діаграми на
чотири функціональні блоки «Планування діяльності кафедри», «Виконання
запланованих робіт», «Перевірка виконання запланованих робіт» та «Вплив на
показники». Декомпозицію контекстної діаграми
представлено на рис. 2.
