Історія/1. Вітчизняна історія

Кулібабчук Володимир Васильович

Доцент Вінницького національного аграрного університету

До питання участі зарубіжних громадян в економічному становищі України 1920-1924 р. р.

Проблема інтернаціоналізації суспільства була і є важливою складовою у процесі його життєдіяльності. Особливо вона значима в таких аспектах, як: економічного, політичного, соціального розвитку, що тісно взаємозв’язані між собою. Тому й сама тема, на нашу думку, не підлягає сумніву й актуальності.

В ній робиться спроба показати процес інтернаціональної допомоги зарубіжних громадян таких держав як: Німеччина, Швеція, США, Норвегія, Канада, Болгарія та ін., її наслідки як для Росії так і України. Хоча офіційна влада вище названих держав не завжди підтримувала ініціативу своїх громадян. Так, наприклад, в січні 1920 р. в США поліція зробила наліт на школу з підготовки спеціалістів для відправки в Росію. В Чикаго було заарештовано 72 учнів і вчителів. Але незважаючи на відповідне протистояння, процес допомоги не зупинявся. Відчутною вона була, окрім військового, у виробничому, технічному, господарському напрямках.

Немало іноземних громадян у роки громадянської війни і після, працювали на заводах, сільському господарстві, на залізницях Росії та України.

Необхідно відмітити,що окрім працівників,які офіційно прибували до Москви, Петрограду і відправлялись за потребами на місця були й такі, що «просочувались» за власною ініціативою нелегально, через Швецію.

Ще після жовтневих подій в Росії, України, за рубежем США,Західної Європи, зародився громадський рух під назвою «Рух надання виробничо-технічної допомоги Радянській республіці». Метою його були підготовка й відправка спеціалістів в Росію, Україну. При формуванні відповідних груп (емігрантів-спеціалістів), першочергово зверталась увага на малочисельні сім’ї, неодружених, щоб було менше проблем, переважно психологічних. Корденацію у даному процесі проводив відділ еміграції Народного комісаріату праці Російської Федерації.

Із-за кордону прибували в Росію слюсарі, механіки, креслярі,ливарники, електротехніки, працівники швейного виробництва, шахтарі тощо. Вони відзначились високою продуктивністю праці. Наприклад шахтарі, що прибули з Америки, і працювали на Донбасі в 1922 році в липні-жовтні досягнули значного зростання у видобутку вугілля з 1050 пудів до 2200.

В 1921-1922 р. р. із США було відправлено дев’ять груп працівників для роботи на підприємствах зокрема в Одесу, Бердичів, Київ, Єлізаветград, Луганськ, Маріуполь.

Важливою складовою економіки в існуванні будь-якої держави є сільськогосподарська галузь. Не є винятком, Україна і Росія. Доречно відмітити, що у 1918-1920р.р. перша світова громадянська війна, голод привели сільське господарство України, Росії до глибокого занепаду. Для його відродження необхідні були відповідні ресурси. І зарубіжні громадяни відгукнулись на вирішення цих проблеми.

Доказовою частиною позитивного відношення трудящих зарубіжних держав до України, Росії було показано у забезпеченні спеціалістами відповідної галузі,також сільськогосподарською технікою і вирощуванні сільськогосподарської продукції тощо. Так в 1922 році 6 груп працівників, що прибули із Сполучених Штатів Америки до Бердичева привезли 25 тракторів, 20 дискувальних плугів, 10 сіножаток, 10 борін, культиватори, молотарки,6 сіялок, млини. Постійною комісією Росії з сільського господарства і промисловості відмічалось, що до 1 серпня 1924 р., на територію південно-східної частини Росії, України прибули 2067 громадян із Канади, Німеччини, Чехословаччини, Австрії, Туреччини, США, поступило реманенту,техніки на суму біля 3-х млн. доларів.

Один із напрямків діяльності зарубіжних громадян на території України було створення сільськогосподарських кооперативів, тощо. В 1920 р. болгарські т. зв. «городники» з під Одеси сформували кооператив «Трудова городна артіль». Таким же чином були створені кооперативи «Город»,

« Болгарія», «Люди і праця» та ін., в Харкові, Києві, Миколаєві, Дніпропетровську. Вони вирощували овочі, фрукти, розвивали тваринництво для потреб населення,фронту. Вони також впливали на місцеве самоврядування українців. В селі міського типу Миколаєво, Одеської губернії під впливом канадської сільськогосподарської комуни, місцеві селяни створили колгосп «Нове життя».

Звичайно, питома вага зарубіжних громадян-емігрантів, що знаходились в Україні та Росії, можливо була не особливо значною, але все – таки процес інтернаціоналізації розвитку економіки зайняв відповідне місце в історії українського і російського народів.

Паралельно з участю зарубіжних громадян у розвитку економіки Росії та України у 20-х роках ХХ століття прослідковувались інтернаціональні тісні взаємні стосунки і між населенням даних республік, і цей позитивний факт також не можна не враховувати.

Безумовно, з позиції сьогодення, Україна і Росія стали автономними самостійними державами, тобто стали «ближнім зарубіжжям» і до вищезгаданої проблеми є різні неоднозначні, іноді ідеологічно спотворені трактування. Що вимагає відповідної виваженості, обережності.

Хіба можна назвати негативним фактором у стосунках між Росією і Україною, коли уряд Росії 19 січня 1920 року прийняв рішення виділити українському народові 3 млрд. карбованців. Зокрема, для Києва «заброньовано» 560 млн., Харкова 385 млн. А всього для потреб української промисловості на початку 1920 р. було виділено 7 млрд. карбованців, не враховуючи й інших речей, що поступали з Росії (це 2 млн. аршинів мануфактури, 760 аршинів брезенту, 24220 комплектів білизни, 20 тис. пар шкіряних рукавиць, взуття) тощо. Або, коли в 1920 р., в Україні лютувала епідемія тифу (Харків, Катеринослав) хворим не вистачало білизни, а то й взагалі верхня одежа була непридатною для використання, росіяни і в цьому випадку підставили своє плече – відправили для українців ешелон медикаментів, речі тощо.

Таким чином, процес зближення громадян «дальнього і ближнього зарубіжжя» з українським народом в 20-х рр. ХХ ст., зокрема, переважно в економіці показав свою життєздатність, і дана традиція має право на подальший розвиток, удосконалення.

Література:

1.Українська РСР в період громадянської війни. 1917-1920 рр./ Під ред. Супруненко М. І., Петров В. І. Т. 3. – К., 1970.

2.Тарле Г. Я. Друзья страны Советов. Участие зарубежных трудящихся в востановлении народного хозяйства СССР в с1920-1925 годы. – М., 1968.

3. Под знаменем октября . Т.1. – М., София. – 1981.