Педагогіка. Проблеми підготовки спеціалістів.

Аспірантка кафедри загальної педагогіки та педагогіки Вищої школи

Мамаєва О.А.

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, Україна.

ХАРАКТЕРИСТИКА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ.

Необхідність посилення морально-етичної спрямованості зумовлюється суперечливістю соціально-економічних та політичних процесів, що призводять як позитивні, так і негативні зміни в сфері професійної діяльності. Сучасна молодь потребує певних морально-етичних орієнтирів, загальнолюдських цінностей та ідеалів. Але в сучасному становищі вона зустрічається із негативними аморальними явищами, що створюють перешкоди задля формування моральної позиції молоді.

Мета: визначення сутності поняття «морально-етичні» якості майбутніх учителів», що сприяють ефективному процесу здійснення громадської діяльності.

У педагогічній літературі розкрито принципи, зміст і методику формування моральних якостей у молоді (Ш. Амонашвілі, Г. Ващенко, А. Макаренко, В. Сухомлинський, К. Ушинський); визначено основні напрями удосконалення даного процесу в концепціях діяльнісного підходу та розвиваючого навчання й виховання (І. Бех, М. Боришевський, О. Ковальов, Г. Костюк).

Загальнотеоретичні аспекти морального виховання висвітлено в працях В. Афанасьєва, Л. Буєва, Т. Ільїної, Т. Смирнова, Ю. Щербака, О. Єрмоленка.

Вивченню соціально-психологічної природи і структури особистості, ролі комплексу чинників у її розвитку, а також механізмів внутрішньої регуляції та саморегуляції діяльності людини присвячені дослідження Б. Ананьєва, Л. Божович, І. Беха, М. Боришевського, Г. Костюка, К. Платонова та інші.

Отже, можна стверджувати, що в основному створені теоретичні й методичні передумови розробки цілісної концепції удосконалення процесу морального виховання студентів вищих навчальних закладів, але досі не приділялося достатньо уваги вивченню цілісної системи формування морально-етичних якостей майбутніх вчителів у процесі здійснення громадської діяльності.

Серед властивостей, які характеризують морально-етичну сферу особистості, психологи виділяють, в першу чергу, гуманність, відповідальність, сумлінність, порядність, справедливість, повагу до себе та інших людей, тактовність, культуру поведінки та мовлення.

Ефективність формування морально-етичних якостей студентів визначають такі чинники: створення у вищому навчальному закладі психологічного клімату поваги до моральних норм, правил людського співжиття; відповідність змісту морального виховання його меті й рівню морального розвитку студентів, особливостей їх майбутнього фаху; своєчасне вжиття виховних заходів, акцентування уваги на запобіганні аморальним явищам у студентському середовищі; підтвердження декларованих педагогами моральних принципів їх моральною практикою, яка б відповідала найвищим критеріям моральності.

На формування морально-етичних якостей мають вплив багато факторів, зокрема громадська діяльність студентів у вищому навчальному закладі.

Розвиток моральних якостей особистості, на думку В. Сластьоніна, тільки в тому випадку, якщо це активізує, спонукає її до діяльності. Чим різноманітніша і продуктивніша значуща для особистості діяльність, тим ефективніше відбувається оволодіння загальнолюдською і професійною культурою. Цей факт обумовлює необхідність реалізації та організації у вищих педагогічних закладах громадської діяльності. О. Леонтьєв наголошував: «Для оволодіння досягненнями людської культури, кожне нове покоління має здійснити діяльність, аналогічну (хоч і не тотожну) тій, яка стоїть за цими досягненнями» [4]. Як зазначає І. Бех, «Без цієї умови важко розраховувати на успіх всього виховного процесу в цілому, оскільки за байдужих чи негативних взаємин психологічна ефективність навіть витончених виховних впливів буде мінімальною. Все мистецтво ефективної психологічної дії, і виховної, зокрема, полягає в тому, щоб створити у вихованця такий психологічний стан, щоб він був внутрішньо готовим чи бажав прийняти цю дію» [2].

Під «морально-етичними якостями» ми розуміємо низку важливих якостей майбутніх учителів, які сприяють успішному виконанню громадської діяльності, ефективному розв’язанню громадських завдань, особистісно-професійному зростанню й удосконаленню.

Отже, можемо стверджувати, що приймаючи участь у громадській діяльності, студенти апробують і перевіряють на практиці відповідні громадянські цінності, розвивають морально-етичну спрямованість. Вони здобувають необхідні для життя навички поведінки, які відповідають системі ціннісних орієнтирів громадської свідомості, демократичним цінностям. Громадська діяльність сприяє процесу розвитку громадянської освіти в Україні, робить великий крок до формування правильної життєвої позиції молодого покоління.

Література:

1. Амонашвили Ш.А. Личностно–гуманная основа педагогического процесса. – Минск: Изд – во Университетское, 1990. – 560 с.

2. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн. 2: Особистісно орієнтований підхід: науково – практичні засади: Навч. – метод. посіб. – К.: Либідь, 2003. – 344 с.

3. Боришевський М.Й. Психологічні механізми розвитку особистості // Педагогіка і психологія. – 1996. – № 3.–С. 29–30.

4. Попова Е.В. Формирование познавательной активности школьников в их общественной деятельности: дис. …кандидата пед .наук: 13.00.01/ Попова Елена Владимировна. – Х., 1990. – 232с.