Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОГО СТИЛЮ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ
Сформувати творчу особистість може
тільки педагог, який сам працює на творчому рівні; педагог, у якого сформований
творчий стиль педагогічної діяльності. Проблема
формування творчого стиля педагогічної діяльності знайшла своє відображення ще
у працях видатних філософів, педагогів минулого (Сократ, Платон, Коменський
Я.А., Дістервег Ф.А., Песталоцці Й.Г., Ушинський К.Д.). Так, видатний чеський
педагог-гуманіст, засновник нової прогресивної педагогічної системи Ян Амос
Коменський, підкреслював важливість індивідуального підходу до педагогічної
діяльності. Продовжуючи цю думку,
Й.Г.Песталоцці вважав, що кожний учитель
повинен стати сам творчою особистістю для того, щоб формувати творчу особистість своїх вихованців. Тому творча
індивідуальність педагога повинна виступати як соціальна цінність, а здійснення
професійної підготовки повинно відбуватись на основі індивідуальних планів,
тобто Й.Г.Песталоцці уже тоді відстоював думку про необхідність сформованості
творчого стилю діяльності у педагога [5].
Ф.А.Дістервег чітко визначив суть
творчої діяльності педагога. Він писав, що поганий учитель підносить істину,
хороший учить її знаходити. Про стиль педагогічної діяльності педагога він
висловився так: „Освіта полягає не у кількості знань, а у повному розумінні й
умілому застосуванні всього того, що знаєш” [ 2, 22].
У наші дні удосконаленню
підготовки педагогічних кадрів присвячені праці Вашуленка М.О., Гончаренка
С.У., Зязюна І.А., Євтуха М.Б., Ничкало Н.Г., Пєхоти О.М., Савченко О.Я.,
Сухомлинської О.В., Ярмаченка М.Д., питання їх розвитку і формування як творчих
особистостей висвітлюють Кічук Н.В., Киричук О.В., Лузіна Л.М., Нікадров М.Д.,
Сисоєва С.О., а ідеї з формування творчого стилю діяльності педагогів знаходимо
у Н.В.Дудніченко, Л.О.Мільто.
У філософському енциклопедичному
словнику відзначається, що головною ознакою творчості є створення чогось
нового, того, чого до цих пір не існувало у відповідній діяльності, у певній
галузі знань чи у науці у цілому. Відповідно, усвідомлена діяльність людини,
яка створює ці нові явища, є творча діяльність. Ананьєв Б.Г. визначає творчість як специфічну людську діяльність,
принципово нову і перетворювальну [1, 89]. При цьому треба розуміти, що під
новим розуміється прогресивне, тобто краще, ніж було раніше, більш
удосконалене. Тому, ми впевнені, при творчому стилі педагогічної діяльності
повинні створюватись для учнів такі умови, які б забезпечували творчий розвиток
їх особистості.
Проблема педагогічної творчості
сьогодні набула особливої актуальності, так як загальноосвітня школа перейшла
на дванадцятибальну систему оцінювання, що стимулює творчість учнів, і
значущість цієї проблеми переросла в одну з найважливіших педагогічних проблем
з підготовки педагогічних кадрів. М.М.Поташник визначає педагогічну творчу
діяльність, виходячи з ідей оптимізації навчально-виховного процесу і вважає,
що пошук оптимального педагогічного рішення у конкретній ситуації завжди
пов’язаний із творчістю педагога. Науковець стверджує, що „компонентом творчої
діяльності педагога, особливо, якщо він – новатор, є постійний пошук
оптимального дидактичного і виховного керівництва, постійний розвиток культури
спілкування” [6, 12]. Крім того, він стверджує, що однією із особливостей
педагогічної творчої діяльності є те, що її об’єктом і результатом є творення
людини, а не механізму чи конструкції – як у техніці, не образу – як у
мистецтві. Підготовку майбутнього вчителя до педагогічної творчої діяльності
науковець розглядає як розвиток творчості, в результаті якої народжується дещо
якісно нове, яке має свої риси неповторюваності, оригінальності та загально
історичної унікальності.
Саме тому, на нашу думку, робота
педагога не творчою бути не може, бо перед вчителем, як пише науковець, „постає
велика кількість важко прогнозуючих, а іноді й непередбачених факторів, які
впливають на його діяльність з формування творчої особистості вихованця” [6,
7]. Неважко зробити висновок, що до числа „непередбачених факторів, які
впливають на педагога”, автор відносить не тільки методи й уміння педагога, але
й вплив середовища на його особистість.
Готовність учителя до педагогічної
творчої діяльності знаходиться у прямій залежності від рівня сформованості його
індивідуальності. Тому творча індивідуальність студента як майбутнього
педагога, його стиль діяльності, повинен виступати як соціальна цінність, а
професійна підготовка мусить здійснюватись на основі індивідуальних планів, щоб
не було місця нехтуванню потенційними творчими можливостями, пізнавальною
діяльністю, які відіграють значну роль у підготовці до творчої педагогічної
діяльності майбутнього педагога.
Cтиль педагогічної діяльності нами
розглядається як стійка система дій і підходів педагога, що склалися під час
розв’язання практичних навчальних і виховних педагогічних завдань. У вмінні
організовувати навчально-пізнавальну діяльність учнів на відповідному, творчому
рівні, буде проявлятись, як нам здається, творчий стиль діяльності педагога.
Починати учитись цьому він повинен ще під час теоретичної підготовки у
ВНЗ, а виробляти уміння це робити – на
педагогічній практиці. Отже, формування у майбутнього педагога творчого стилю
педагогічної діяльності залежить від оволодіння ним теоретичними знаннями,
методами й уміннями застосовувати їх у практиці на творчому рівні, хоча
сьогодні, ґрунтуючись на результатах анкетування, це відбувається лише
частково.
Виходячи з позиції, що формуючи
творчий стиль, ми закладаємо основу педагогічної майстерності майбутнього
педагога та формуємо його педагогічну компетенцію, розкриємо структуру
професійної компетенції учителя, яку пропонує А.К.Маркова [4, 83-87].
1.
Уміння
компетентності учителя: уміння висувати та вирішувати педагогічні завдання;
уміння впливати на учнів; уміння здійснювати педагогічний самоаналіз.
2.
Уміння, які
забезпечують створення сфери педагогічного спілкування: уміння висувати мету
спілкування, вступати у контакт; уміння підтримувати процес спілкування,
комунікації за відповідними рівнями.
3.
Уміння, які
характеризують особистість учителя, стиль його діяльності („стержневий,
системоутворюючий блок”). Це система ціннісних орієнтацій, спрямованості
особистості педагога, його педагогічні здібності. Дана група умінь і прийомів
педагогічної діяльності займає чітку і діяльнісно суспільну позицію, які дають
можливість протистояти труднощам своєї професії на благо її соціальної
значущості; проявляти педагогічні здібності (перцептивні – розуміти і вивчати
іншу людину, співпереживати за нього, брати до уваги його точку зору,
управлінські – впливати не тільки на поведінку і вчинки учнів, але й на його
мотиви, мету); управляти своїм емоційним станом, надаючи йому конструктивний, а
не деструктивний – руйнівний – характер; визначати особливості свого стилю і
використовувати позитивне; сприймати позитивні можливості учнів і цим сприяти
зміцненню власної „я - концепції”; оволодіти високими еталонами праці педагога
(педагогічна майстерність); здійснювати творчий пошук, переходити від рівня майстерності
до власного новаторства.
4.
Уміння
визначати, аналізувати та оцінювати научуваність і процес навчання школярів;
5.
Уміння
визначати, аналізувати та оцінювати вихованість і процес виховання школярів;
6.
Інтегративні
уміння: уміння бачити свою працю у цілому, у поєднанні всіх завдань, мети,
способів, умов, результатів, розуміння причинно-наслідкових відносин між ними;
здатність перейти від оцінки окремих педагогічних умінь до оцінювання
результатів та ефективності своєї праці в цілому; уміння виявляти „білі плями”
власної компетентності; усвідомити взаємозв’язок між способами праці та
результативністю научуваності і вихованості школярів, визначити витоки невдач
учнів через свої прорахунки, порівняти і розрізнити успішність та особливості
особистостей школярів. Інтегративне педагогічне уміння включає у себе,
безумовно, дослідницькі уміння.
Аналіз розглянутих умінь, дозволяє
зробити висновок про те, що у структурі педагогічної діяльності учителя можна
чітко виокремити наступні складові, що забезпечують успіх його професійної
діяльності: професійно-педагогічні і психологічні знання, професійні
педагогічні уміння, професійно-психологічні позиції та установки учителя та
особистісні особливості педагога. Очевидно, що наявність цих умінь і прояв
таких якостей на творчому рівні (а саме такі сучасні вимоги до учителя) може
свідчити не тільки про його професійну компетентність, але й про сформованість
творчого стилю його педагогічної діяльності.
Список
літератури
1.
Ананьев
Б.Г. Избранные психологические труды. – М.:Педагогика. В 2- х т., 1980. - Т. 2.
- 287 с.
2.
Дистервег
А. Избранные педагогические сочинения. – М., 1956.
3.
Коменський
Я.-А. Великая дидактика. Избр.пед.соч. – М., 1955.
4.
Маркова
А.К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте. – М., 1983.
5.
Песталоцци
Й.Г. Избранные педагогические сочинения в двух томах. – М., 1981. – Т.1
6.
Поташник
М.М. Педагогическое творчество: проблемы развития и опыт. – К.: Радянська
школа, 1989. – 185 с.
7.
Философский
энциклопедический словарь. – М.,
1983.