Педагогические науки / 5. Современные методы преподавания
Галай Т.М.
Івано-Франківський
національний технічний університет нафти і газу, Україна
Електронний
підручник у ВНЗ: «За» і «Проти»
Одним із пріоритетних напрямів
розвитку освіти є впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), використання можливостей Інтернету, створення сучасних електронних засобів
навчального призначення, що забезпечують подальше вдосконалення
навчально-виховного процесу, доступність, ефективність та рівний доступ до якісної
освіти.
Впровадження ІКТ у навчання всіх
дисциплін відкриває широкі перспективи поглиблення теоретичної бази знань учнів
і студентів, посилення прикладної спрямованості навчання, розкриття творчого
потенціалу учнів, студентів, вчителів і викладачів у відповідності до їх
запитів і здібностей.
Одним із видів програмних засобів навчального
призначення є електронні підручники.
Висвітлення
проблем, пов'язаних із використанням сучасних інформаційних і комп'ютерних
технологій у навчальному процесі, започатковано і розвинуто в фундаментальних
працях учених: Р. Вільямса, Б. Гершунського, В. Глушкова, А. Єршова
та інших. Автори акцентували увагу на
підвищенні ефективності навчального процесу під час запровадження комп'ютерних
технологій у навчання.
Питання
теорії і практики використання електронних підручників на уроках у школі
знайшло відображення в дослідженнях М. Головка, Ю. Дорошенка,
В. Коваля, В. Лапінського, В. Мадзігона, В. Редька, які з’ясовують теоретичні засади
створення електронних підручників та досліджують методику використання
комп’ютерного дидактичного забезпечення в загальноосвітніх навчальних закладах.
Актуальність
даної праці зумовлено необхідністю наукових розробок у дослідженні
використання електронного підручника у вищому навчальному закладі (ВНЗ).
Мета роботи – дослідити переваги та недоліки використання
електронного підручника у вищому навчальному закладі (ВНЗ)
Концепція
електронного підручника певною мірою перебуває у стадії формування.
Пропонуються різноманітні спроби означення цього поняття та окреслюються межі
його застосування. Загалом, спільною рисою означень комп'ютерного підручника є
те, що під ним розуміють дві частини – навчальний
матеріал, що міститься на електронних носіях у вигляді малюнків, таблиць,
мультиплікаційних та відеофрагментів, іншого типу графічних зображень та
методичних матеріалів до них на друкованих носіях. "Комп'ютерний підручник
являє собою сукупність програмно-апаратних засобів і навчально-методичних
видань, об'єднаних спільним задумом та тематикою та має на меті інтенсифікацію
навчального процесу на основі застосування персонального комп'ютера у
навчальній роботі" [3, 98].
На думку В. Грузеева
«Електронний підручник – це основний електронний засіб навчання, який
створюється на високому науковому і методичному рівні, містить систематизований
матеріал з відповідної науково-практичної галузі знань, забезпечує творче і
активне оволодіння студентами знаннями, уміннями і навичками в цій області,
безперервність і повноту дидактичного циклу процесу навчання за допомогою
використання сукупності графічної, текстової, цифрової, мовної, музичної, відео-,
фото- і іншої інформації» [2, 245].
Методичний журнал «Школа» пропонує таке
визначення: «Електронний посібник — це комплекс інформаційних,
графічних, методичних
і програмних засобів автоматизованого
навчання з якогось курсу» [5]. Інформаційне
забезпечення включає
гіпертекєт (текст, окремі слова або уривки якого служать для зв'язку і переходу до іншого
тексту або зображення),
автоматизовану навчальну систему
як набір навчальних, контрольних
та інших діалогових програм,
методичні вказівки для роботи з електронним посібником і для організації практичних занять з
використанням комп'ютера
або без нього [5].
Електронні
підручники забезпечують диференційний підхід до навчання. Якщо мета викладача — засвоєння
навчального матеріалу студентами, тоді на практичному
занятті, як правило, більш сильніші
студенти втрачають темп в навчанні, а слабкі студенти взагалі залишаються не
задіяними в роботі. При
використанні електронного підручника кожен студент зможе засвоїти програму
відповідно до індивідуального темпу розвитку. Це дозволить йому уникнути
психологічного дискомфорту та комплексу неповноцінності. Викладачі також
зможуть формувати групи згідно темпу сприйняття матеріалу, змінюючи їх склад
у залежності від скорості навчання студента [1, 126].
Використання в
електронних виданнях різних інформаційних технологій (мультимедіа, гіпертекст)
дає вагомі дидактичні переваги
електронному підручнику в порівнянні з традиційним:
1.
У
технології мультимедіа створюється навчальне середовище з яскравим і наочним
представленням інформації, що особливо привабливо для студентів;
2.
Здійснюється
інтеграція значних об'ємів інформації на єдиному носієві;
3.
Гіпертекстова
технологія завдяки застосуванню гіперпосилань спрощує навігацію і надає
можливість вибору індивідуальної схеми вивчення матеріалу;
4.
На
основі моделювання процесу навчання стає можливим доповнити підручник тестами,
відстежувати і направляти траєкторію вивчення матеріалу, здійснюючи, таким
чином, зворотний зв'язок [4];
5.
Програма включаючи кілька компонентів (мультимедіа
розділи з текстом, аудіо- і відеофрагментами, практичними завданнями, тестами;
словник; підтримку роботи з використанням Інтернет) дозволяє розвивати навички
самостійної роботи з декількома джерелами інформації;
6.
Форма організації навчального матеріалу у вигляді
активних посилань на ресурси в Інтернету спонукає до активної позиції студента
при вивченні будь-якої теми;
7.
Підтримка Інтернет дозволяє реалізувати можливості
дистанційного навчання.
Крім того, можливість
використання додаткових (у порівнянні з друкованими виданнями) засобів впливу
на студента (мультимедійне видання) дозволяє швидше засвоїти та краще
запам’ятати навчальний матеріал. Особливо важливим є включення в текст анімаційних
моделей. Позитивний
ефект можна досягнути і за допомогою звукового супроводу відповідного тексту.
В. Вуль зараховує до переваг електронного
підручника можливість створення простого та зручного механізму навігації в
межах даного підручника. В друкованому
виданні таких можливостей дві: заголовок та колонтитули, інколи до них відносять і глосарій. Однак для практичної реалізації
цих можливостей необхідно гортати сторінки підручника. В електронному
підручнику використовуються гіперсилки та фреймова структура чи
карти-зображення, що дозволяють, не гортаючи
сторінок, швидко перейти
до потрібного розділу чи фрагменту і при необхідності швидко повернутись назад. При цьому не
потрібно запам’ятовувати сторінки, на яких знаходяться відповідні розділи [1, 133].
Часто в електронних книгах можна знайти більш
сконцентровану і корисну інформацію, у такому випадку виправданою буде і ціна.
Здавалося б, вартість електронної книги може перевищувати вартість паперових
книг, але паперового аналога Ви можете просто не знайти, або знайти, але не
зовсім те, що потрібно. Електронні книги можуть стати важливим джерелом
інформації
Саме завдяки такій різноманітності
матеріалу та інтерактивності можна створити посібник, орієнтований на
багатогранне застосування.
Наголосимо, що вітчизняний і зарубіжний досвід використання комп’ютерних
технологій виявив деякі негативні моменти, пов’язані з психофізіологічними
аспектами. Так,
з’ясувалося, що після двогодинного заняття за комп’ютером у 80% учнів, для прикладу,
знижуються психічні процеси
запам’ятовування, а також перевтомлюються очі. Тому вчителеві слід ураховувати
ці особливості, передбачати періодичну перерву в роботі,
переключаючись на інший вид роботи або роблячи музичну паузу тощо [6].
Основні
причини, з яких електронні
засоби навчання поки що належно
не оцінені:
1.
Більшість
електронних посібників є
спрощеними популяризованими довідниками, які не можуть стати джерелом системного,
поглибленого, постійного
використання в навчально-виховному процесі. Насиченість зайвою, не передбаченою програмою
(яка, до речі, і
так перенасичена) інформацією.
2.
Непродуманість
зв'язку санітарногігієнічних вимог у кабінетах інформатики і класах ІКТ
з особливостями
створення ЕЗНП, які передбачають
умови «один ПК — один користувач»
або наявність мультимедійного
проектора. (В умовах відсутності
проектора ЕЗНП стають видом
домашньої роботи або засобом, який вчитель мусить сам редагувати, підпорядковувати
існуючим умовам [5].
3.
Консерватизм учителів, які і досі переважно не
використовують електронну техніку в професійній діяльності.
Підводячи підсумки
зазначимо, що сучасний електронний підручник допомагає студентам у професійній
підготовці засобами мультимедіа, вдосконалює мовні можливості, розвиває творчі
здібності, сприяє постійному оновленню форм і методів використання електронного
підручника в навчальному процесі шляхом візуалізації і обробки результатів
Збільшення питомої ваги ЕП
зовсім не означає, що він покликаний замінити традиційний друкований підручник.
ЕП повинен доповнити структуру традиційного підручника навчальним матеріалом у
більш зручному вигляді - за допомогою термінів, ключових понять, таблиць,
інтерактивних завдань, мультимедійного ілюстративного матеріалу, тестів,
різноманітних словників, гіпертекстів, гіперпосилань.
Література:
1.
Вуль В. А. Электронныеиздания:Учебник / Вуль В. А. / – М. :СПб.: Изд-во
«Петербургский институт печати», 2001. – 308 с.
2.
Гузеев
В.В. Образовательная технология ТОГИС - обучение в глобальных информационных
сетях / Гузеев В. В.// Школьные технологи. – 2000. – № 5. – С. 243–248.
3.
Козлов О. А. Некоторые аспекты создания и
применения компьютеризированного учебника / Козлов О. А., Солодова Е. А., Холодоз Е.Н. // Информатика и образование, – 1995. – п. З. – C. 97–99.
4.
Христочевский С. А.
Электронный учебник – текущее состояние / Христочевский С. А. // Компьютерные
инструменты в образовании. – 2001. – № 6. – С. 3 – 10. – Режим доступу до журн. : http://www.rusnauka.com/6_NITSB_2010/Pedagogica/59725.doc.htm
5.
«Електронні засоби навчання. Міфи та реальність» // Інформаційно-методичний
журнал «ШКОЛА». – 2007. – № 12(24) – Режим доступу до журн. : http://www.scribd.com/doc/7284963/-