Педагогические науки/5. Современные методы
преподавания
Коваленко А.О., Августова О.О.,
Шостак У.В.
Вінницький торговельно-економічний
інститут КНТЕУ
Сучасні методи викладання англійської мови у вищих
навчальних закладах
Методика
викладання англійської мови це наука, яка постійно
знаходиться у пошуку найбільш ефективного способу навчання людини мові. У
сучасному світі англійська мова є мовою міжнародного спілкування, а існуючий
попит на якісні послуги з навчання цій мові вимагає стрімкого розвитку методики
викладання англійської мови. Кожного року створюються нові підручники,
розробляються нові методики викладання, проводяться чисельні дослідження для
винайдення найкращого способу навчання мові [1].
Сьогодні, як ніколи раніше, статус іноземної мови має тенденцію до
постійного зростання. Серед світової спільноти вона все ширше набуває ролі
засобу міжкультурного спілкування. Усе це зумовлює визначення основних
стратегічних напрямків удосконалення цілей, змісту, методів, прийомів і засобів
навчання іноземної мови.
Формується характерна тенденція до посилення комунікативної спрямованості
навчального процесу, його наближення до реального процесу спілкування. Отже,
методичним змістом сучасного уроку іноземної мови має бути комунікативність.
У процесі навчання за комунікативним методом студенти набувають
комунікативної компетенції – здатності користуватись мовою залежно від
конкретної ситуації. Відповідно усі вправи та завдання повинні бути
комунікативно виправданим дефіцитом інформації, вибором та реакцією (information
gap, choice, feedback). Найважливішою характеристикою комунікативного підходу є
використання автентичних матеріалів, тобто таких, які реально використовуються
носіями мови. Мовленнєва взаємодія студентів інколи, хоч і далеко не завжди,
проходить за співучасті викладача в найрізноманітніших формах: парах, тріадах,
невеликих групах, з усією групою. З самого початку студенти оволодівають усіма
чотирма видами мовленнєвої діяльності на понадфразовому і текстовому рівнях при
обмеженому використанні рідної мови. Об’єктом оцінки є не тільки правильність,
але й швидкість усного мовлення та читання.
Для досягнення комунікативної компетенції – комунікативних вмінь,
сформованих на основі мовних знань, навичок і вмінь – викладач іноземної мови
використовує новітні методи навчання, що поєднують комунікативні та пізнавальні
цілі. Інноваційні методи навчання іноземних мов, які базуються на
гуманістичному підході, спрямовані на розвиток і самовдосконалення особистості,
на розкриття її резервних можливостей і творчого потенціалу, створюють
передумови для ефективного поліпшення навчального процесу у вищих навчальних
закладах. Основними принципами сучасних методів є: рух від цілого до окремого,
орієнтація занять на студента (learner-centered lessons),
цілеспрямованість та змістовність занять, їх спрямованість на досягнення
соціальної взаємодії при наявності віри у викладача в успіх своїх студентів,
інтеграція мови та засвоєння її за допомогою знань з інших галузей наук.
Існують різні варіанти цього напряму в сучасній методиці, які мають різні назви
– «Whole Language Content Approach», «Cognitive Approach», «Content-Based ESL Program»,
«Cognitive Academic Language Approach», «Co-operative Learning»,
«Interactive training» [2].
В системі інтерактивного навчання виділяють такі
основні принципи методики співробітництва:
1. позитивна
взаємозалежність – група досягає успіху за умови гарного виконання завдань
кожним студентом;
2. індивідуальна
відповідальність – працюючи в групі, кожен студент виконує своє завдання,
відмінне від інших;
3. однакова участь –
кожному студенту надається однаковий за обсягом час для ведення бесіди або
завершення завдання;
4. одночасна взаємодія –
коли всі студенти залучені до роботи [3].
В процесі спілкування студенти навчаються:
·
вирішувати складні задачі на основі аналізу обставин і відповідної
інформації;
·
висловлювати альтернативні думки;
·
приймати виважені рішення;
·
спілкування з різними людьми;
·
приймати участь у дискусіях.
Сучасна комунікативна методика пропонує широке впровадження в учбовий
процес активних нестандартних методів і форм роботи для кращого свідомого
засвоєння матеріалу. У практиці виявили досить високу ефективність такі
форми роботи: як індивідуальна, парна, групова і робота в команді.
Найбільш відомі форми парної і групової роботи:
·
внутрішні (зовнішні) кола (inside/outside circles);
·
мозковий штурм (brain storm);
·
читання зигзагом (jigsaw reading);
·
обмін думками (think-pair-share);
·
парні інтерв’ю (pair-interviews) та інші [1].
Наприклад, читання зигзагом означає такий вид діяльності, що включає поділ
тексту на частини або використання різних текстів за тією ж тематикою. Уривки
тексту роздають студентам для читання з подальшим обговоренням з метою
виявлення змісту всього тексту або висловлювання різних точок зору щодо
прочитаного.
Серед визначених переваг інтерактивного навчання
слід виділити наступні:
1) встановлення дружньої
атмосфери і взаємозв’язків між учасниками спілкування.
2) студенти мають
можливість бути більш незалежними і впевненими в собі.
3) викладач заохочує
студентів до співпраці, підбадьорює їх, вони не бояться робити помилки.
4) студенти отримують
можливість подолати страх перед мовним бар’єром.
5) викладач не домінує.
6) кожен студент залучений
до роботи; має певне завдання.
7) слабкі студенти можуть
отримати допомогу від більш сильних.
8) студенти можуть
використовувати свої знання і досвід, набутий раніше.
Таким чином, новітні методи навчання іноземних мов сприяють одноразовому
вирішенню проблем комунікативного, пізнавального та виховного характеру:
розвивати уміння і навички спілкування, встановити емоційний контакт із
студентами, навчити їх працювати в команді, зважати на думки і висловлювання
інших.
Як показує попередній досвід, використання зазначених методів навчання
знімає нервову напругу студентів, змінює форми діяльності, привертає увагу до
основних питань уроку.
Отже, вивчення і застосування на практиці інноваційних методологічних
підходів надають можливість викладачам іноземної мови впровадити та
удосконалити нові методи роботи, підвищити ефективність навчального процесу і
рівень знань учнів.
Література:
1.
Агратюк І.В. Сучасні методи викладання іноземної мови /
Агратюк І.В., Базілевич О.В. // Фокус мови. –
2010. – №1. – С. 4-9.
2.
Бех П.О. Концепція викладання іноземних мов в Україні / П.О. Бех, Л.В.
Биркун
// Іноземні мови. – 2009. – № 5. – С. 3–8.
3. Рудницька
Т. Г. Інноваційні методи навчання іноземних мов у вищій
школі в контексті гуманістичної спрямованості навчального процесу/ Рудницька Т.Г.
// Педагогічна преса. – 2009. — №4. – С. 11-14.