Філологічні науки /3.Теоретичні і методологічні проблеми дослідження мови

Ст. викладач Клименко Л.В.

Ст. викладач Чапала Л.І.

Національний університет біотехнологій і природокористування України

Навчання формул етикету англійської мови

 

Кожна людина сьогодні повинна, крім рідної, володіти ще однією або двома іноземними мовами. Зважаючи на етикетні особливості англійської мови, підготовка студентів має бути орієнтована на представників різних галузей виробництва. Основною метою навчання іноземної мови є оволодіння іноземною мовою як засобом спілкування, способом двомовного і двокультурного саморозвитку, інструментом у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. Стає актуальним вивчення курсу ділового іншомовного спілкування як засобу самоосвіти в соціально-економічному напрямі, тобто засобу індивідуального особистого ознайомлення із діловим етикетом та культурою ділового мовлення, із основами економічних знань та основними по­няттями бізнес-сфери, засобу знайомства із соціально-економічними реаліями, мова яких вивчається.

У зв'язку з інтенсивним розвитком підприємницької діяльності та створенням спільних підприємств останнім часом у нашій країні зростає число зовнішньоекономічних та науково-технічних зв'язків із фірмами закордонних держав. Будь-яка форма ділової співпраці передбачає постійний обмін інформацією. Поведінка людей підпорядковується певним правилам. Серед цих правил є норми, які власний всьому людству або групам культур (такі, як цивілізація сучасної Західної Європії та Північної Америки, цивілізація Південно-Східної Азії і т.д.). Неповторний особистий візерунок людських вчинків та думок складає об'єднаний у той чи інший тип цивілізації або національні культури (на цьому засновані стереотипи поведінки "типового англійця", "типового француза"), а також субкультури та соціолекти  (до них відносять поведінку та стиль життя студентської молоді, представників середнього класу) або окремих людей. Специфічні норми поведінки проявляються в стилі життя мовного колективу і тому знаходять відображення в словниках та в системі пара-лінгвістичних засобів спілкування (до них належать звукові засоби, які супроводжують мову, міміку, жести). Норми поведінки становлять частину тих культурних реалій, які розглядаються в лінгвокраїнознавстві, їх перелік досить важливий для навчання спілкування іноземною мовою.

Норми поведінки відображаються в правилах етикету, які зводяться до системи негативних та позитивних стратегій ввічливості. Негативна ввічливість полягає в тому, щоб свобода партнера ні в чому не була обмежена, а позитивна в єдності та солідарності з партнером. .

У зв'язку з описом етикету англомовного суспільства особливий інтерес має питання про дистанцію, яка розділяє учасників спілкування. Так, на думку Е. Холла, існують чотири основні типи дистанції: інтимна, персональна, соціальна та публічна. Вони мають великий вплив на поведінку людини. Інтимна дистанція (до 0,5 м) - це емоційно заряджена зона, використовується для прояву любові, захисту, розради при спілкуванні між найближчими людьми; персональна дистанція (від 0,5 м до 1,2 м) характерна для неформальних контактів між друзями; соціальна дистанція (від 1,2 м до 3,5 м) - це звичайна відстань між знайомими, а інколи і незнайомими людьми під час ділової бесіди, занять у вузі і т.д.; публічна дистанція (від 3,5 м і далі) характерна для одностороннього спілкування лектора з аудиторією і потребує підвищення голосу, стилізації жестів та більш чіткої вимови.

Сучасна англійська мова переповнена формулами мовного етикету (ФМЕ) з різним ступенем усталеності, які виражають різного роду комунікативні значення: привітання, відмови, вибачення тощо. Оволодіння мовним етикетом взагалі та ФМЕ зокрема дозволяє слухачу розуміти не тільки комунікативні наміри співбесідника, але й ті приховані, імпліцитні смисли, які супроводжуються для використання, або для порушення етикетних правил. До основних правил мовного етикету можна віднести такі:

Увага до оточуючих, а саме - до співбесідника.

Економія часу, частіше - часу співбесідника.

Довіра та правдивість.

Взаємність.

Не говорити тільки про себе; замовкнути, якщо ніхто не слухає і т.д.

Експресивність.

Тактовність.

Доцільне використання гумору та інше.

На практичних заняттях з усного мовлення в сільськогосподарському вузі необхідно використовувати попередньо відібраний обсяг ФМЕ. Досвід роботи зі студентами економічних спеціальностей с/г вузу показує, що володіння ФМЕ значно полегшує їм процес комунікації і особливо в тих випадках, коли той, хто говорить, володіє невеликим за обсягом словниковим запасом га мас недостатній досвід іншомовного спілкування..

Доречне вживання студентами ФМЕ дуже часто "рятує" ситуацію спілкування, коли вона порушується за рахунок вживання інших мовних компонентів (наприклад, значні відхилення від вимови, граматичні помилки, стилістична неадекватність та дещо інше). Людина, яка говорить, вибираючи ту чи іншу формулу, керується своїми конкретними намірами. Введення ФМЕ в мовний мінімум курсу вивчення англійської мови та оволодіння нею значно полегшить процес розкодування отримуваної інформації та збагатить знання студентів у сфері соціолінгвістики та культурних реалій мови, що вивчається. У процесі навчання іншомовного спілкування потрібно вибирати адекванті засоби вираження думок та почуттів відповідно до теми бесіди за даних умов спілкування. Таким чином, при навчанні ФМЕ необхідно використовувати ратифіковану мову, тобто таку мову, яка забезпечує правильний вибір стилю говоріння суб'єктом мови. Наприклад, під час вивчення теми: "Привітання", можна запропонувати такий синонімічний ряд ФМЕ: Good morning (afternoon), evening (formal style), Hello\ Hallo\Hi (informal style).  Практика показує, що ця інформація засвоюється легко, якщо:

вона повідомляється рідною мовою;

вона є для них чіткою установкою поведінки в даній ситуації;

ця інформація є, по суті, екстралінгвістичним фактором і виступає для студента в ролі етнічного ключа, володіючи яким, учасник комунікації буде застрахований від "культурного шоку" в процесі спілкування.

На підвищеному рівні навчання англійської мови володіння ФМЕ припускає їх використання з метою прогнозування всієї мовної взаємодії зі студентами. Для цього етапу використання ФМЕ особливо важливе тому, що, незважаючи на неоднорідність їх компонентного складу, структурної організації та ступеня сталості, специфіка ФМЕ чітко зумовлена їх комунікативною направленістю з урахуванням соціокультурних факторів мови. Наприклад, обговорюючи тему: "Прощання", не можна обмежитися фразами, які відомі ще зі школи: "Good bye? Bye". Необхідно повідомити їм таку додаткову інформацію, яка допоможе адекватно поводити себе в подібній ситуації і не ночувати себе скутим: "Коли ви в гостях, перед тим, як піти, вам необхідно попередити господарів. Ви можете використати такі вирази: "I'm sorry, I really must do \\ I have to go now (formal); Oh, look at the time, I must rush. See you later (informal)." Або ж : "Якщо наприкінці розмови ви хочете показати співбесіднику, що вона була приємною і хотілося б побачитися знову, можна використати такі фрази: "It's been nice meeting you (formal); Hope to see you again (semi-formal). Nice meeting you (informal)."

Мовні формули дають студентам можливість компенсувати прогалини в комунікації, які викликані недостатнім володінням тим чи іншим аспектом мови за рахунок ефективного використання інших мовних компонентів. Правильне вживання ФМЕ дозволяє студентам виконувати складні комунікативні завдання, спрямовані на отримання додаткової інформації - постановкою співбесідником цілої низки питань різноманітного характеру, наприклад: "How long does it take you to get to the University? What exactly do you mean? Have you read this article?".

Практичний досвід засвідчує, що утворення питальних речень завжди викликає певну складність для студентів. Часто в подібних ситуаціях співбесіднику нелегко відповісти на питання, тому що їх зміст зникає через велику кількість типових помилок таких як неправильний порядок слів у реченні, неточне вживання форм допоміжних дієслів та інше.

Найтиповішим формулами мовного етикету, які широко вживаються в різних ситуаціях спілкування, є мовні формули, що використовуються для вираження думки того, хто говорить з теми. У цих випадках мовні формули слугують не лише задля мовного оформлення висловлювання, але і направляють, формують сам процес ведення дискусії. Тобто з допомогою побічних ФМЕ у студентів формується стратегічна компетенція.

Попередньо студентам необхідно розказати про універсальні правила побудови дискусії, зупинитися на її ключових моментах, які можна подати у вигляді схеми:

1.1. Початок бесіди (експозиція).

1.2. Постановка запитань.

2. Хід бесіди.

2.1. Обговорення питань:

 - висловлювання погодження/непогодження із певною точкою зору;

  - висловлювання власної точки зору;

  - інші ситуації.

2.2. Відхилення від теми бесіди.

3. Підведення підсумків бесіди.

Формули мовного етикету необхідно включати до навчально-мовних ситуацій, передбачених програмою, у вигляді ключів-схем. Вони допоможуть студентам логічно та стилістично правильно побудувати свої висловлювання. Подібні ключі-схеми представляють розгорнену схему вживання ФМЕ в конкретній ситуації спілкування. При цьому необхідно врахувати, що бесіда може розвиватися у двох взаємовиключних варіантах - погодження та заперечення співбесідників. Варіанти ключів-схем бажано супроводжувати додатковою інформацією екстралінгвістичного характеру, яка розкриває психологічні та етичні передумови використання тих чи інших ФМЕ в ситуаціях спілкування. Для виконання цього завдання можна використовувати автентичні аудіо- та відеоматеріали.

Зазначимо, що в наведених схемах-ключах є два стилі спілкування - офіційний та неофіційний. Досвід показує, що оволодіння формулами мовного етикету є однією з умов формування та розвитку комунікативної компетенції студентів вузу, оскільки в них у великому обсязі сконцентрована соціолінгвістична та соціокультурна інформація, необхідна учаснику комунікації для орієнтування та прогнозу подальшого ходу процесу спілкування.

Навчання формулам мовного етикету необхідно проводити з перших занять з розвитку усного мовлення. Для полегшення цього завдання необхідно включати попередньо відібраний мінімум ФМЕ для аудіювання, а також поповнити ними завдання для самостійної роботи. Відбір формул мовного етикету залежить від рівня підготовки студентів та етикету навчання.

Національно-специфічні норми поведінки, відображені в етикеті, проявляються і в значенні слів. Звернемось з цього приводу до англійських словників.

Слово conspicuous - "видимий, помітний, який кидається в очі" часто вживається у правилах поведінки, наприклад: "Not to be conspicuous,don't wear conspicuous clothes." Словникові значення цієї лексеми - noticeable; attracting attention; easily seen (EDCE); attracting special attention, as by outstanding qualities, excentricities, etc. Таким чином, на основі конотативного значення слова conspicuous (It is ... used to describe what strikes the eye or the mind.often unpleasantly, through its singularity (wear conspicuous clothes; made himself conspi­cuous by his affectations: conspicuous taste)), яке часто вживається в правилах поведінки, можна охарактеризувати носія даної мови, як людину, що не бажає привертати до себе увагу шокуючим одягом, голосною розмовою, незвичними манерами і т.д. Наступні формулювання вимог до поведінки в громадських місцях підтверджують це: "Clothes must be ... inconspicuous, colors of low intensity, smells nonexistent ... sounds should be guiet, words should lack affect". Уваги заслуговує і зіставлення англійських та українських слів із загальним значенням "показувати неповагу до кого / чого-небудь, висміювати, презирливо насміхаючись". У словнику англійської мови наводиться 12 таких слів: sneer, scoff, jeer, gird, flout, gibe / jibe, fleer, taunt, twit, mock, ridicule, deride. Диференційні ознаки цих слів - "злобливо" (ridicule, deride, taunt;, sneer), "жорстоко" (twit), "ображаючи"(scoff), "цинічно, грубо" (sneer, jeer, gird), "злорадно" (taunt), "всупереч нормі поведінки" (mock, taunt), "принижуючи" (ri­dicule), "голосно" (jeer), "кривляючись" (fleer), "з кривою усмішкою" (sneer), "з презирливим сміхом" ( deride), "передразнюючи" (mock, taunt, twit, gibe), інколи "доброзичливо"(gibe). В українській мові ідея висміювання також виражається багатьма дієсловами: висміювати, насміхатися, глумитись (глузувати), знущатися, рос. "ехидничать", рос, "язвить", іронізувати, тішитися, рос. "подтрунивать", зубоскалити і т.д.", причому декілька слів в цьому ряду об'єднані ознакою "беззлісно передражнювати". Для англійців насміхання це сильний, часто невизнаний засіб зниження статусу об'єкта насміхання і, не випадково, тлумачення значень більшості слів включать ознаку негативної оцінки такої дії ("злобливо, жорстоко, образливо" і т.д.). Таким чипом, в англійській мові зв'язок між поняттям "сміх-насміхання" виражений більшою мірою, ніж в українській мові. Наведені приклади свідчать про те, що семантична ознака, яку виділяють у змісті англійських дієслів сміху "звертати/не звертати на себе увагу інших людей", є етикетно вагомою характеристикою поведінки британців та інших англомовних народів. Система подібних ознак простежується в багатьох словах, фразеологізмах, а також невербальних засобах спілкування.

Отже, неможливо проаналізувати усі норми англомовного етикету. Цій тематиці присвячено багато посібників та книг із країнознавства. Очевидно, що моделі формул поведінки та етикетно вагомі ознаки, які виражають національно-специфічні норми поведінки, заслуговують на увагу, перелік та пояснення в процесі викладання англійської мови.