Філологічні науки/5. Методи та засоби контролю
рівня володіння іноземною мовою
Карпець Л.І.
Національний Технічний Університет України
“Київський Політехнічний Інститут”,Київ
Особливості застосування тестового контролю при вивченні іноземної мови
При вивченні іноземної мови засвоєння студентами знань та навичок відбувається завдяки ефективному використанню методів навчання. Згідно з дослідженнями вчених, методи навчання поділяються на три великі групи, кожна з яких в свою чергу, класифікується ще на декілька підгруп. Одна з них це- метод контролю і самоконтролю.
В процесі навчання будь-якому навчальному предмету, контроль, як відомо, є важливим фактором. Він дає можливість встановити рівень успішності студентів, виявити недоліки в їхніх знаннях, уміннях та навичках, визначити необхідні зміни, які потрібно внести в методику роботи.
Метою навчання іноземної мови є формування іншомовних мовленнєвих навичок та вмінь, а завданням контролю є визначення та оцінювання рівня їх сформованості.
Контроль виконує певні функції, які впливають на ефективність процесу навчання. Перш за все, зверну вашу увагу на функцію зворотного зв’язку та оціночну.
Функція зворотного зв’язку є основною функцією контролю. Зворотний зв’язок у процесі навчання іноземної мови діє у двох напрямках: на викладача і студента. Зворотний зв’язок, що діє у напрямі до викладача, несе йому інформацію про хід навчального процесу, зворотній зв’язок у напрямі до студентів дає їм інформацію про успішність їх навчальної діяльності і дозволяє здійснювати самооцінку прогресу в оволодінні мовою.
Оціночна функція вказує на певний рівень володіння іншомовною мовленнєвою діяльністю, оскільки є основним показником успішності навчання.
Контроль набуває ефективності за умови його регулярного проведення. Так наприклад: проміжний або поточний контроль (після завершення певного етапу навчання іноземної мови).
За формою організації контроль може бути індивідуальним або фронтальним; за формою відповідей – усним або письмовим та може охоплювати всі види мовленнєвої діяльності; контроль говоріння, контроль аудіювання, контроль читання та письма.
Опрацьовуючи роботи дослідників з цього питання можна зробити висновок, що ефективною формою контролю є тестовий конроль.
Тестування означає використання та проведення тесту, обробку та інтерпретацію результатів проведення тесту.
Для розуміння сутності тестів слід розглянути їх систему понять. Ще на початку ХХ століття з'явились перші наукові праці по теорії тестів і відповідно наука, яка отримала назву — тестологія. Тестологія може бути соціологічною, психологічною чи педагогічною, в залежності від того, де застосовується.
Педагогічна тестологія займається питаннями розробки тестів для об'єктивного контролю рівня знань. Отже, тестологія це наука про тести. Існують різні види тестування.
У навчанні іноземних мов застосовується лінгводидактичне тестування. Лінгводидактичним тестом називається підготовлений відповідно до певних вимог комплекс завдань, які попередньо випробовувались з метою встановлення їх якості і які дозволяють виявити в учасників тестування їх рівень лінгвістичної або комунікативної компетенції та оцінити результати тестування за заздалегіть виведеними критеріями.
Лінгводидактичні тести бувають стандартизовані і нестандартизовані. Стандартизований тест є таким, який пройшов попереднє випробування на великій кількості тестованих і має кількісні показники якості. Серед стандартизованих тестів, які вимірюють ступінь володіння англійською мовою, відомі такі як TOEFL (Testing of English as a Foreign Language, USA); PET (Preliminary English Test); FCE (First Certificate in English). Стандартизовані тести супроводжуються паспортом, в якому містяться норми, умови та інструкції для багаторазового використання тесту в різних умовах.
Нестандартизовані тести розробляються безпосередньо викладачем. Такі тести складаються на матеріалі конкретної теми для перевірки рівня сформованості певної навички або вміння. Нестандартизовані тести застосовуються під час поточного контролю з метою забезпечення зворотного зв'язку у навчанні іноземної мови.
У вищих навчальних закладах для проведення поточного або підсумкового контролю використовуються наступні види тестів :
- тест навчальних досягнень, який визначає рівень навчальних досягнень студента в оволодінні іншомовною мовленнєвою діяльністю на певному етапі навчання;
- тест загального володіння іноземною мовою – тести TOEFL;
- діагностичні тести , які використовуються для подальшого розподілу тих, хто вивчає мову, по групах відповідно до ступеня їх підготовленості;
- тести на виявлення здібності до вивчення іноземної мови, з метою забезпеченя своєчасного коригування та розвитку студентів.
В умовах кредитно-модульної системи з кожним роком зростає значення вхідного тестування. Вхідний контроль це не формальний захід. Це початок процесу накопичення та систематизації відомостей про досягнення кожного студента, а також можливість для викладача прогнозувати та планувати навчальну діяльність, здійснювати індивідуальний підхід у навчанні.
Поточне тестування проводиться з метою коригування навчальної діяльності студентів, стимулювання інтересу до навчання.
Підсумковий тестовий контроль застосовується з метою об'єктивної оцінки успішності студентів за семестр.
Тест складається з тестових завдань, які об'єднуються у субтести. До субтесту входять тестові завдання, спрямовані на один конкретний об'єкт тестового контролю, наприклад, визначення рівня володіння граматичною або лексичною навичкою, умінням аудіювання і т. ін.
Структуру тесту утворює спосіб зв'язку завдань між собою. Кожне завдання звязане з іншим через загальний зміст і загальну варіацію тестових результатів. Завдання розташовуються в міру складності: від найпростіших до найскладніших.
У процесі складання тесту тестові завдання відбираються і впорядковуються в залежності від призначення цього тесту. В цілому, комплекс тестів включає тести для визначення сформованості комунікативної компетенції в усіх видах мовленнєвої діяльності : аудіюванні, письмі, читанні, говорінні.
Якість тесту визначається мірою його надійності та питанням валідності отриманих результатів. Валідність означає придатність тестових результатів для тієї мети, заради чого проводилось тестування. Валідність залежить від якості завдань, їх числа, від ступеня повноти охоплення змісту навчальної дисципліни у завданнях тесту.
Результати тестування підлягають кількісному визначенню, на основі якого студент отримує оцінку успішності. Така оцінка є більш об'єктивною і надає інформацію про якість засвоєння матеріалу.
Слід зазначити, що ця методика більш направлена на перевірку фактичних знань студентів і не приймає до уваги можливості розвитку особистості, має лише оцінювальний, а не прогнозуючий характер.
Але все ж, тестовий контроль має багато переваг перед іншими видами контролю. Основна відміна тесту від, наприклад, модульної або контрольної роботи полягає в тому, що він значно підвищує рівень навчального процесу, сприяє самостійній роботі кожного студента. Крім цього, тестовий контроль дає змогу викладачу перевірити значний об'єм вивченого матеріалу та проаналізувати оволодіння цим матеріалом більшої частини студентів.
Отже, правильно організоване тестування дає змогу викладачу забезпечити управління навчальним процесом і сприяє підвищенню ефективності вивчення іноземної мови.
Література:
1. Коккота В.А. Лингво-дидактическое тестирование: науч. - теор.пос. - М., 1989. - с.31-32.
2. Петращук О.П. Принципи та функції стандартизованого контролю // Іноземні мови. - 1997, №2. - с.4-5.
3. Майоров А. Н. Теория и практика создания тестов для системы образования. – М.: Интеллект-Центр, 2002 – 56с.
4. Челышкова М. Б. Теория и практика конструирования педагогических тестов. – М.: Логос, 2002. – 432 с.
5. Щевелева Г. М. Диагностическое тестирование предметных знаний первокурсников // Педагогика. – 2001. – № 7. – С. 53-58.