Навчання старшокласників читати і розуміти автентичні англомовні тексти

Філологічні науки / 5. Методи та прийоми контролю рівня володіння іноземною мовою

К. пед. н. Матюха Г. В., Лєвахіна А.С.

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Б, Хмельницького, Україна

Навчання старшокласників читати і розуміти автентичні англомовні тексти

У сучасній методиці навчання іноземних мов питання про використання автентичного англомовного тексту для різних цілей навчання розглядаються достатньо широко (Е. Дупленко, І. Кушка, О. Грінченко, О. Бігич, К. Левітан та ін.). Проте навчальний потенціал автентичного тексту є настільки великим, наскільки різноманітними є його функції, властивості та ознаки. Це призводить до того, що його великі можливості залишаються ще нереалізованими у курсі вивчення англійської мови учнями загальноосвітніх навчальних закладів. Розкриття цих можливостей дозволило б удосконалити методику роботи над автентичним англомовним текстом у навчанні вільного спілкування іноземною мовою.

Методика навчання іноземних мов пропонує різні підходи до визначення та розуміння провідної функції автентичного англомовного тексту в навчальному процесі (формально‑мовний, функціонально-феноменологічний, комунікативно-осмисловий, змістовно-мовленнєвий). Проаналізуємо коротко зміст найбільш характерних з них.

Так, згідно з формально-мовним підходом провідною функцією автентичного англомовного тексту є розширення мовних знань старшокласників (переважно лексичних) та збагачення їх словникового запасу. При функціонально-феноменологічному підході текст розглядається як ілюстративний матеріал різноманітних мовнo-мовленнєвих засобів і способів передачі предметно-логічного та ідейно-образного змісту. Основна мета його використання у навчальному процесі – лінгвістичний та літературознавчий аналіз тексту чи окремих його фрагментів. Комунікативно-смисловий підхід передбачає навчання адекватного сприйняття, розуміння, осмислення різних категорій інформації іншомовного тексту.

Зазначеним вище трьом підходам вважаємо за доцільне протиставити змістовно‑мовленнєвий підхід, згідно з яким провідна функція автентичного англомовного тексту – слугувати джерелом інформації, стимулом для подальшого мовленнєвого спілкування. Основною метою його використання в навчальному процесі є розвиток діалогічного та монологічного мовлення на матеріалі прочитаного.

Вивчення структури автентичного англомовного тексту є одним із найбільш складних питань, яке знаходить різноманітні інтерпретації. Узагальнюючи точки зору різних дослідників, представимо основні структурні складові тексту. Якщо розглянути компоненти, які вдалося узагальнити, то їх можна об’єднати в чотири групи.

Так, елементами першої групи виступають: ідея, тема, ідейно-естетичний світогляд письменника, проблематика. До складу другої групи належать компоненти, які відображають характер діяльності, описаної в тексті: характеристика подій, сюжетні ситуації, опис навколишніх умов, об’єктивно-історичні факти. Третю групу об’єднують компоненти оціночного характеру: оцінювання подій, образів, персонажів, їх вчинків, способу життя. Четверту групу складають компоненти мовного оформлення текстів: характер мовних та мовленнєвих засобів.

Взаємодія розглянутих компонентів як в середині кожної окремої групи, так і між ними сприяє створенню особливого, характерного для кожного тексту смислу. Цей смисл має об’єктивний характер, він є однаковим для всіх читачів. Але його сприйняття різними учнями буде різним в залежності від прагматикону та тезаурусу учня‑читача, що призводить до виникнення «суб’єктивного смислу». Розробляючи теорію індивідуалізованого навчання іншомовної мовленнєвої діяльності, С. Плиска виокремлює такі властивості особистості учня:

- контекст діяльності учня;

- особистий досвід;

- сфера бажань, інтересів, духовних потреб;

- емоційно-почуттєва сфера;

- статус особистості;

- світогляд [3, с. 8].

Властивості особистості мають багато спільного з компонентами тексту. Наприклад, таку властивість особистості як світогляд можемо співвіднести з ідейно-естетичним світоглядом письменника, ідеєю та темою тексту. Контекст діяльності старшокласника – з такими компонентами тексту як характеристика подій, персонажів; об’єктивно-історичні факти реальної дійсності тощо. Емоційно-почуттєва сфера співвідноситься з оцінюванням подій, вчинків персонажів. Так, при «зіставленні» компонентів тексту з властивостями особистості читача відбувається формування «змістовного базису» та мовленнєвої потреби.

Враховуючи вікові особливості учнів старшого етапу навчання можемо припустити, що найбільш придатними для мовленнєвої практики старшокласників є оповідання соціального, соціально-психологічного, психологічного, побутового, детективного, гумористичного та ліричного типів. Ці типи оповідань, відбиваючи актуальні та вічні морально-етичні та соціальні проблеми, містять в собі можливість зіставлення різних точок зору щодо певних проблем, які й дають привід для дискусій, стимулюють мислення учнів, пробуджують в них асоціацію з особистим життєвим досвідом, впливають на їх почуття та емоції, виступаючи при цьому потенційним мотивом, який активізує мовленнєву діяльність учня-читача. В цих оповіданнях превалюють реальні життєві факти, тому вони сприймаються краще, ніж, наприклад, оповідання філософські, гротескні, де абстрактні явища та поняття домінують над життєвими, що ускладнює їх сприйняття.

Література:

1. Плиска С.В. Особенности учебной деятельности старшеклассников на уроках иностранного языка // Иностранные языки в школе - 2003. - № 6.-С. 33-34.

2. Кличникова З.И. Психология чтения // Методическая мозаика. - 2008. -№ 4. - С. 23-32.

3. Соловова Е.М. Методика отбора и работы с текстами для чтения на старшем этапе обучения школьников // Иностранные языки в школе. -2007. - № 2. - С. 2-10.