Филологические науки /6. Актуальные проблемы перевода

Лобинцева К. О.

Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов, Україна

Наявність іншомовних елементів та їх функція

у романі В. Аксьонова «Кесареве світіння»

Творча спадщина видатного російського письменника В. Аксьонова становить інтерес не лише для літературознавців. Його оповідання, повісті та романи дуже часто привертали увагу мовознавців та перекладачів. Той факт, що письменник більше двадцяти років прожив у Америці, звичайно, не міг не вплинути на індивідуальні особливості мови письменника. В. Аксьонов не тільки активно використовував англійську мову у своїх творах, він займався перекладом (зокрема, відомий його переклад роману Е.Л. Доктороу «Реґтайм»), а також написав роман англійською мовою “The Yolk of the Egg”, який він потім власноруч переклав російською («Желток яйца»). Оскільки в текстах В. Аксьонова продуктивно використовуються іншомовні слова переважно англійського походження, його твори є невичерпним матеріалом для вивчення запозичень як засобів художньої виразності, що розкривають особливості авторського індивідуального стилю. Системний характер використання іншомовних елементів у текстах В. Аксьонова зумовив вибір об’єкта та предмета дослідження. Об’єктом нашого вивчення є запозичення (іншомовні елементи) в романній творчості В. Аксьонова емігрантського періоду (зокрема, в романі «Кесареве світіння»), які викликають цікавість у зв’язку з функціонуванням в текстах письменника з точки зору художнього призначення.

Лінгвістичний аналіз творів письменника кінця ХХ – початку ХХІ століть проводився багатьма вченими, як російськими (Н.В. Колесова, Т.І. Большакова, К.В. Балєєвських), так і зарубіжними (Г. Слобін, К. Райан, С. Сіммонз). Результати їх досліджень дозволяють стверджувати, що постійне перебування в англомовному середовищі вплинуло на письменника. Це проявило себе в широкому використанні іншомовних елементів у художніх текстах письменника. Можна погодитись з думкою К. Балєєвських, що В. Аксьонов як письменник-білінгв, використовуючи «свою мовну мобільність, має можливість модифікувати тривіальні асоціації та сполучення» [2, с. 10] і, таким чином, створює потрібні виразні ефекти. Вводячи в російський текст велику кількість іншомовних лексем, В. Аксьонов використовує різні засоби осмислення їх значень, які можуть варіюватися залежно від його намірів. По-перше, «іншомовне слово може бути розшифровано через коментар усередині тексту» [3, с. 168] (переклад мій – К.Л.) : «Ну конечно, даже и в этом отеле существовала процедура, напоминавшая мрачные времена инквизиции, – мы имеем в виду процедуру окончательного расчета, так называемый checking out, – однако, согласитесь, господа, даже эта процедура напоминала времена насилия на личностью лишь отдаленно…» [1, с. 345]. Коментування може відбуватися за допомогою вживання синонімів, родових понять, парафрази. Іншомовні елементи вводяться також як посторінкові посилання: «В Америке они стали American Jewish¹, мой друг – характерный представитель этой нехудшей породы» [1, с. 44]. В даному випадку посилання дає переклад – «американскими евреями» (укр. – американськими євреями). В інших випадках це може бути дефініція певної іншомовної лексеми, необхідна для адекватного сприйняття тексту. Слід зауважити, що іншомовні елементи можуть зустрічатися в російських текстах В. Аксьонова в графічній формі мови-оригіналу («…то, что брокеры в этой стране называют Midas Touch» [1, с. 126]), в графічному та фонетичному оформленні засобами російської мови («…только и оставалось, что собирать жутковатые по размерам роялтис» [1, с. 127]) та в перекладеному варіанті. Автор також іноді навмисно викривляє іншомовну лексему («…на неумеренной скорости эбьюзает дорогие машины» [1, с. 171]), вживаючи її в російській мові у формі відповідної частини мови, при цьому даючи посилання: від англ. abuse – зловживати, ображати. У такий спосіб автор намагається донести до читача максимум інформації шляхом актуалізації етимології іншомовного висловлювання та його асоціативних зв’язків.

Усе вищезазначене дозволяє зробити висновок про продуктивне використання автором різноманітних прийомів введення іншомовних лексем в російський текст. Вибір прийому, коментування й осмислення запозичення обумовлені його місцем в тексті, змістом твору і намірами автора. Важливу роль при цьому грає значення лексичної одиниці та її контекст. Використання авторських коментарів і їх структурно-семантична організація залежать від прагматичної спрямованості, цілі коментарів визначаються інтенціями адресанта та призначені для тлумачення або оцінки тексту. Хоча новоутворення В. Аксьонова залишаються лише у сфері оказіонального вживання письменника, у творах вони стають своєрідними художніми засобами, спрямованими на створення свіжих та оригінальних образів. Введення іншомовних елементів у художній твір надає текстам стилістичного забарвлення та дозволяє створити певний ефект впливу на адресата, оскільки вони мають властивість передавати найтонші відтінки змісту та експресії.

Література

1. Аксенов В. Кесарево свечение / В. Аксенов – М.: «ИзографЪ», Эксмо, 2005. – 640 с.

2. Балеевских К.В. Язык как экспликация культурного опыта писателя-билингва (А. Макина): автореф. дис. на соискание науч. степени канд. фил. наук: спец. 10.02.19 / К.В. Балеевских. – Ярославль, 2002. – 23 с.

3. Колесова Н.В. Способы введения иноязычных элементов в художественный текст : (на материале романов В. Аксенова) / Н.В. Колесова // Лингвистический ежегодник Сибири. – Красноярск, 2006. – № 8. – С. 168-172.