Філологічні науки/9.Этно-, соціо- і психолінгвістика

Викладач Горонескуль А.І.

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка, Україна

Метафізична та повсякденна мова

Вивчення метафізики мови бере свій початок ще від класичної античності. Спочатку слово «матафізика» використовувалося як назва збірки 14 трактатів Арістотеля про першопричини, які у виданні Андроніка Родоського були розміщенні після Арістотелівської «Фізики», звідки і отримали свою назву. Арістотель у своїй «Метафізиці» говорить: « Цілком очевидно, що необхідно оволодіти знаннями першопричин: адже, ми говоримо, що знаємо в кожному окремому випадку, коли вважаємо, що нам відома перша причина». [1] Протягом століть мова вивчається в руслі філософії, теології, логіки та лінгвістики. Аналітична філософія говорить про метафізику як про особливе бачення, спосіб організації світу ідей за допомогою яких ми читаємо світ. [4] На сучасному етапі розвитку людської цивілізації проблема людини і її духовної реальності стоїть надзвичайно гостро.

A.Фурсов у своїх маргіналіях до «Thesaurus Linguae Tschuva – Schorum» говорить про слово як проекцію «вид знизу». Ми бачимо його, як бачили б під землею коріння дерев. Нам відкрито лише його корінь, його гілля, листя, крона, плоди – це все від нас приховано, тому що існує в іншій площині буття. Але в цьому корені міститься особлива енергія, що веде до істини. « В мовознавстві давно вже існує дві основні незгодні між собою течії: в одній на першому плані – логіка, у другій – психологія. Власне, мова як творча енергія» (А.Ветухов). «В мові містяться ряд механізмів, пов’язаних з пізнавальною здатністю людини, які розкривають корені речей» (П.Флоренський). Людина повинна володіти духовним баченням, а значить володіти здатністю до об’ємного бачення подій в їх повсякденному (горизонталь) та метафізичному (вертикаль) значенні. [3]

Очевидним є використання пересічною особою мови за горизонталлю, тобто повсякденної мови. Зазначимо, що ми не говоримо про нехтування цим видом мови, вона, безперечно, відіграє у спілкуванні свою особливу роль. Проте, користуючись лише повсякденною мовою ми втрачаємо здатність усвідомлювати існування іншої, доволі відмінної і специфічної мови – метафізичної мови.

Метафізична мова та мова повсякденна – це дві зовсім різні форми мовлення. Повсякденна мова – це мова світська, мирська, що базується на речах фізичних та на досвіді, що досягається будь-якою особою. Базуючись більш на матеріальному, аніж на духовному, вона слугує лише для дискусії щодо фізичних, світських випадків та ситуацій. Метафізична мова має справу з ментальним, нефізичним світом. Щоб оволодіти цією формою мови необхідно зануритися у світ ментальний. [2]

Таким чином, ми розділяємо мову звичайну фізичну від метафізичної.

На початку ХХ століття в Росії почала формуватися реалістична релігіозна філософія мови, що проходила під знаком осмислення богословської полеміки про природу Імені Божого. ЇЇ прибічники говорили про те, що в Імені Божому, яке призивається в молитві, присутній сам Бог. [4] В буддизмі метафізична форма мови є давно відомою під назвою Dhamma. Вчення Будди щодо Dhamma та повсякденної мови говорить про те, що обидві форми мають братися до уваги : « Мудра та уважна людина володіє обома формами мови». Це є основним принципом вивчення метафізичної мови. Буддхадаса Бхіккху у своїх лекціях про два види мови наголошує на необхідності брати до уваги обидві форми мови, а не вивчати лише одну із них. Проте,слід бути дуже уважними і враховувати два можливих трактування слова, один у сенсі повсякденної мови, інший у метафізичному значенні.[2]

Розглянемо деякі приклади трактування слів, які подає Буддхадаса Бхіккху.

	Повсякденна мова		Метафізична мова
Народження	Фізичне народження, поява на світ із материнського лона. Фізичне народженні відбувається з людиною лише один раз.		Народження ідеї «Я» чи «его», що відбувається досить часто, відповідно до ступеню розвитку особистості.
Світло	Ілюмінація, електричне світло, вид фізичного освітлення.		Осяяння, пізнання глибинних причин та взаємозв’язків, мудрість, вище знання.
Темрява	Відсутність світла, що унеможливлює бачити світ очима.		Відсутність розуміння, невігластво щодо справжньої природи речей, духовна сліпота.
Одруження	Церемонія, що об’єднує чоловіка та жінку відповідно до соціальних звичаїв.			«Мати однаковий запах, смак, відповідальність чи функцію». Це означає, що дві людини об’єднуються в одне ціле. Фізичний контакт при цьому не є обов’язковим, а може бути інший вид контакту( наприклад, листування)
Правда		Те, що ми бачимо, відчуваємо чи віримо в щось як в дещо правдиве. Але те, що є правдою в один момент, перестає нею бути в інший. Навіть наукові істини, як добре відомо науковцям, можуть змінюватися.			Правда як істина, що є метою досягнення усіх філософів.

Таким чином, сутність метафізичної мови охоплює широкий ряд значень. Вона не відноситься до власне книг, манускриптів чи то усних промов. Метафізична мова стосується речей нематеріальних, вона всеосяжна, включає в себе всі речі, деякі з них є складними для розуміння, але деякі досить прості. Пересічна особа, ймовірніше за все, знаходить ці значення недоступними для себе, тому що зосереджує свою увагу на елементах землі, води, вогню, повітря та сучасних технологій. Вона не замислюється над проникненням у сутність речей, над духовною реальністю. Вивчення метафізичної мови дозволяє нам зрозуміти та осягнути існування прихованої площини буття. Ми не розвиваємо негативного ставлення до повсякденної мови. Ми завжди повинні визнавати цінність зовнішнього світу. Але, якщо людина бере до уваги лише зовнішній світ, то вона стає рабом зовнішніх об’єктів, а якщо внутрішній, то стає володарем цих об’єктів. [2] Оволодівши метафізичною мовою ми маємо змогу побачити особливим чином увесь універсум.

Література

1. Арістотель. Метафізика. Книга перша. http://www.philosophy.ru/library/aristotle/metaphisic/book01.html

2. Buddhadasa Bhikkhu. Two kinds of language: Everyday Language & Dhamma language. Lecture at Suan Mokkhabalarama, Chaiya 8 October 1966.Translated by Roderick Bucknell. http://www.buddhadasa.com/naturaltruth/twolanguage1.html

3. Фурсов А. Метафизика языка / А.Фурсов// Новый ЛИК. – Чибоксары, 2000 – № 3-4 (77-78) ) http://magazines.russ.ru/nlik/2000/3/fursov.html

4. Язык и философия. Онлайн Энциклопедия Кругосвет.

http://www.krugosvet.ru/enc/gumanitarnye_nauki/lingvistika/YAZIK_I_FILOSOFIYA.html