Политология / Региональные политические процессы

Семенченко Ігор Юрійович

Національний університет “Львівська політехніка”, Україна

Загальна характеристика перешкод на шляху утвердження БРІК як нового центру впливу

BRIC (від англ. Brazil, Russia, India, China — «Бразилія, Росія, Індія, Китай») — група найбільших за площею та населенням країн, що розвиваються, термін, що часто використовується в економіці [1]. Концепція БРІК увійшла у глобальний інформаційний простір в 2001 році. Сформульована аналітиками банку «Голдман-сакс», вона була покликана пояснити виникнення і розвиток нових світових ринків, які представляються перспективними для майбутніх інвесторів. Через швидкий розвиток та великі розміри цих країн, за оцінками вони разом можуть досягти об'єднаного обсягу економіки сучасних розвинених країн вже в 2050 році [2].

Між країнами БРІК формується співробітництво. Хоча й неявно виражене, але формується як «антизахідне» з метою лобіювання своїх інтересів у світі, де довгі роки провідну роль грали розвинені країни. Так як потенціал БРІК дуже великий, з однієї сторони, в перспективі, в разі вироблення загальних принципів, ці країни здатні змінити глобальну розстановку сил і ослабити американський вплив у світі. З іншого ж боку, слід пам'ятати, що економіки Китаю та Індії у значній мірі залежать від Сполучених Штатів і від взаємодії з ними у сфері економіки, політики і торгівлі. Велика кількість китайських, індійських і бразильських товарів і послуг поступає на американський ринок. Курсом американського долара прив'язані до США також фінансові механізми всіх держав БРІК. Тому в рамках існуючої глобальної фінансової системи міркування про можливість створення нових резервних валют, і, тим паче, якоїсь наднаціональної валюти бачаться слабо реалізованими [5].

Окрім того, спостерігаються відмінності між країнами БРІК під час погіршення ситуації в економіці. В найменшій мірі постраждали від глобальних потрясінь економіки Китаю та Індії. За прогнозами, ці дві країни збережуть позитивне зростання економіки в 2011 році. Серед усіх країн БРІК Китай відіграє найбільш стабілізуючу роль у світовій економіці. Найбільш імовірно, він буде першою країною, яка вийде з кризи, в першу чергу, за рахунок внутрішніх чинників попиту. Щодо Росії, то внаслідок недостатньої диверсифікації своєї економіки, вона в меншій мірі може використовувати внутрішні інструменти задля протиборства з зовнішньою кризою. Саме ця тенденція дозволила західним аналітикам говорити про недовговічність об'єднання БРІК. А також про те, що Росія випадає з четвірки країн, так як в 2009 році саме в ній сталося найсуттєвіше серед чотирьох країн падіння темпів зростання ВВП. Взагалі, Росія досить сильно відрізняється від своїх партнерів по БРІК: в 2009 році рівень падіння ВВП склав 7,9% (у той же час, ВВП Китаю виріс на 8,7%, а індійський ВВП - на 6,7%, бразильський зменшився лише на 0,2%). Крім того, російська економіка – єдина з чотирьох економік БРІК – має сировинну спрямованість і базується на експорті енергоносіїв [4].

На сьогоднішній день сама концепція організації недостатньо зрозуміла. Незважаючи на ряд успіхів, до цих пір не зовсім ясно, чи БРІК є переважно економічною, чи політичною організацією. Союз повинен допомогти країнам-членам в координації макроекономічної політики, посиленні впливу на глобальні економічні процеси та виробленні спільних підходів до вирішення глобальних проблем. Проте, із застосуванням яких методів це планується зробити? Щодо економічної інтеграції, то країни БРІК навіть не наблизилися до першої її форми – створення зони вільної торгівлі і на даний час не ведеться жодних переговорів з цього питання.

Розгляд БРІК з точки зору політичного об'єднання також викликає певні сумніви. Країни не об'єднує географічне положення, культурна чи історична спільність. Не може бути мови про політичну схожість, коли в Китаї править однопартійний комуністичний режим, у Росії - «російська демократія», а в Бразилії та Індії досить розвинений плюралізм. Всі перераховані вище фактори поглиблюються різницею економічних систем, досить складними історичними стосунками Індії та Китаю, суперечливими лідерськими амбіціями і відсутністю досвіду багатосторонніх переговорів і довгострокового співробітництва в рамках БРІК.

Процесу інтеграції цих країн могла б сприяти єдність геополітичних інтересів. Проте російські інтереси лежать в області СНД і Європи, китайські – в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, Бразилія претендує на першість у Західній півкулі, а Індія зацікавлена в зміцненні власних позицій у Південній Азії [3].

Однак, не зважаючи на наведені аргументи спільність країн БРІК є цілком очевидною. Про це говорять схожість впливу країн на світову економіку, подібні за обсягами виробництва і наявність приблизно однакових зовнішньополітичних інтересів та цілей. В ряд колишніх великих держав не входить лише Бразилія, але її економічний потенціал цілком компенсує відсутність вікової імперської історії.

Країни БРІК мають і ряд загальних проблем. Наприклад, у всіх досить складні відносини із Заходом; Індія і Бразилія досі не зайняли місць в Раді Безпеки ООН; існує невдоволеність домінуванням США в економіці та зацікавленість у децентралізації влади на світовій арені.

Можливо, твердження про БРІК як про впливову економічну чи політичну організацію поки що передчасні, але зрозуміло наступне: у БРІК є величезний потенціал, який, при достатній політичнії волі країн-членів можна направити на створення нового могутнього гравця на міжнародній арені. Суттєвими перешкодами на шляху до цього є різні зовнішньополітичні інтереси держав-учасниць союзу і недостатнє усвідомлення цілей розвитку БРІК.

У перспективі БРІК вбачається, що, швидше за все, ця неформальна організація буде вдосконалюватися в якості діалогового форуму, що дозволяє здійснювати координацію і узгодження підходів щодо ключових питань міжнародного порядку денного. Там, де є взаємна зацікавленість, розвиватиметься і співпраця.

Література

1. БРИК в ускоренном режиме [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://rus.ruvr.ru/2010/04/16/6494368.html.

2. Голдман-сакс [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www2.goldmansachs.com/ideas/brics/index.html.

3. Кавценюк, Н. А. Інтеграційні процеси у країнах з перехідною економікою: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка — К., 2008. — 20с.

4. Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених та студентів "Глобалізаційно-інтеграційні процеси соціально-економічного розвитку країни", 2 - 3 квітня 2009 року: збірник наукових робіт / гол. ред. В.С.Пономаренко / Харківський національний економічний університет – Х., 2009. – 21с.

5. BRIC – The BRIC Countries of Brazil, Russia, India and China [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.economywatch.com/international-organizations/bric.html