Лавріненко О.В., кандидат юридичних наук, доцент, Донецький юридичний інститут ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка

Право як «система норм і принципів» та системна організація галузевих принципів трудового права України

Слід погодитися з твердженням сучасного філософа права Г.В. Гребенькова про те, що «принципи» є «фундаментальними у своїй очевидності як підсумок історико-еволюційного розвитку соціуму як суб’єкта культуротворчості, де право є лише одним з елементів цього процесу. А це означає, що принципи є не тільки фундаментальними, а й філософічними за своєю природою, і тому ніякому сцієнтистськи орієнтованому й однозначному оцінюванню з позиції «позитивної науки» непідвладні. Принципи як форми інтелектуального відображення виникають з умов становлення соціабельності людей, сягаючи корінням її історичного минулого. Для права такий минулим є моральність, під якою слід розуміти систему правил організації й функціонування життєдіяльності, що виникли в процесі природно-еволюційного історичного розвитку людини як роду й індивіда в певному хронотопі, закріплених у таких структурах індивідуальної й колективної психіки, як навички, звички, звичаї, традиції» [1, с. 9]. У розвиток означеного висновку, додамо, що значною мірою таке «минуле права» як «моральність» знайшло свій відбиток у змісті наявної системи загальносоціальних принципів права [2; 3-7], а також, зокрема, у змісті галузевих принципів трудового права [8-9]. І це явище закономірне, адже, як наголошує в цьому аспекті М.В. Цвік, «…пряме встановлення державою певної кількості норм, що формулюють деталі правового регулювання, не повинно приводити до висновку про існування дуалізму в праворозумінні. Воно є моністичним… Єдність тих правових положень, що склалися об’єктивно і лише забезпечуються гарантіями держави, з тими, що нею прямо формулюються, обумовлюється виникненням обох варіантів на спільній моральній основі, відображенням у них вимог справедливості, спільних правових принципів» [10, c. 50-51]. Кожному історичному типу права властива своя система, що відбиває особливості цього типу держави. ...В основі системи права лежать юридичні приписи, що групуються всередині неї як цілісні композиції» [11, с. 258]. Але, водночас, наразі слід зауважити, що «особливе місце в системі юридичних актів займають ті з них, що містять поряд зі звичайними правовими приписами також і принципи… Не формулюючи конкретного правила поведінки, приписи-принципи в загальній формі вказують на можливий або необхідний напрям поведінки суб’єктів суспільних відносин… Якщо норма-масштаб є еталоном для вирішення тільки однотипових життєвих ситуацій, то на принципи зобов’язані спиратись всі суб’єкти незалежно від конкретних життєвих обставин, з якими вони стикаються. Принципами проникнуті усі норми. Вони є своєрідними згустками, нервовими центрами права, що цементують всю його систему. Їх вимогам повинні відповідати і підкорятися усі правові норми, щодо яких принципи володіють пріоритетом. Саме тому приписи-принципи мають підвищено концентрований правовий характер. Звідси випливає висновок, що їх зміст не слід зводити до одного з видів правових норм, а треба розглядати як самостійний елемент системи права. Тому оптимальним є розуміння права як системи не просто норм, а норм і принципів» [10, c. 58]. Отож, є достатні підстави для висновку про те, що системність властива не лише «нормам», а і «принципам» права як окремому самостійному і невід’ємному елементу наявної системи права.

Системність є «іманентною рисою майже всіх явищ об’єктивного світу, не обминає це й право» [12, с. 26]. Система, що властива праву, складає його об’єктивну особливість, невід’ємну закономірність [13, с. 192-197]. Дослідження «системи» галузевих принципів трудового права України передбачає використання саме системного підходу, котрий містить у собі принаймні три основні аспекти: компонентний, структурний і функціональний. Центральне місце в системному підході, на наш погляд, посідає компонентний аспект, реалізація якого дозволяє відповісти на головне, ключове запитання, з яких саме структурних частин – компонент складається системне ціле. Така роль саме компонентного аспекту обумовлена як етимологічним корінням – термін «система» походить від грецького слова, яке означає «утворення», а також корелює з наявними філософськими постулатами: ще філософ І. Кант пропонував під «системою» визнавати ціле, яке домінує над його частинами [14, с. 382]. Без попереднього з’ясування компонентного складу будь-якої системи, належна реалізація структурного і функціонального аспектів системного підходу неможлива.

Література

1. Гребеньков Г.В. Принципи й ідея права як основи правової культури («антилегалізм» contra «реалістичного позитивізму») / Г.В. Гребеньков // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2007. – №1. – С. 3-14.

2. Фулей Т.І. Деякі проблеми впровадження загальнолюдських принципів права та правових принципів у юридичну практику України / Т.І. Фулей // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 2002. – Вип. 2 – С. 137-146.

3. Лавріненко О.В. Реалізація засад моральності права та принципу справедливості в сфері правового забезпечення службово–трудових відносин / О.В. Лавріненко // Современные научные достижения ’2007: материалы II Международной научно–практической конференции, (г. Днепропетровск, 1–14 февраля 2007 г.). – Днепропетровск: Наука и образование, 2007. – Т. 3. – С. 56–58.

4. Лавріненко О.В. Ідеї моральності й морально–оціночні поняття в законодавстві України: теоретичний аналіз сучасної доктрини / О.В. Лавріненко // Veda: teorie a praxe – 2008: materiäly IV Мezinärodni vedecko–praktickä konference, (Praha, 16–31 srpna 2008 roku). – Praha: Publishing House «Education and Science» s.r.o., 2008. – Dil 8. – Stran. 77–80.

5. Лавріненко О.В. Роль і значення основних засад загальносоціального права в системі сучасного юридичного права України: загальнотеоретичні та філософсько–правові аспекти / О.В. Лавріненко // Актуальні проблеми цивільного права та цивільного процесу: Матеріали Всеукраїнської науково–практичної конференції, (м. Донецьк, 26 жовтня 2007 р.). – Донецьк: ДЮІ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2007. – С. 45–52.

6. Лавріненко О.В. Місце, роль і значення принципів загальносоціального та юридичного права в структурі сучасного механізму правового регулювання / О.В. Лавріненко // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2007. – №3. – С. 29–44.

7. Лавріненко О.В. Юридичне право та принципи права: філософсько–правові й аксіологічні аспекти кореляції та характеристики їхньої природи / О.В. Лавріненко // Dynamika naukwych badan – 2010: materiäly VI Мiedzynarodowej naukowi–praktycznej konferenсji, (Przemysl, 07–15 lipsa 2010 roku). – Przemysl: Nauka і studia, 2010. – Volume 5. – Str. 31–34.

8. Лавріненко О.В. Щодо ролі й значення принципу соціальної справедливості та морально–етичних стандартів у царині правового регулювання найманої праці / О.В. Лавріненко // Kluczowe aspekty naukowej dzialanosci – 2009: materiäly V Мiedzynarodowej naukowi–praktycznej konferenсji, (Przemysl, 07–15 stycznia 2009 r.). – Przemysl: Nauka і studia, 2009. – Vol. 9. – S. 43–47.

9. Лавріненко О.В. «Суспільно–моральна сторона» як ознака актів соціального партнерства в сфері трудових відносин: дискусійні підходи / О.В. Лавріненко // Vedecky prumysl evropskeho kontinentu 2009: materiäly V Мezinärodni vedecko–praktickä konference, (Praha, 27 listopadu – 05 prosincu 2009 r.). – Praha: Education and Science s.r.o., 2009. – Dil 7. – S. 48–50.

10. Цвік М.В. Фундаментальні проблеми теорії права // Антологія української юридичної думки: у 10 т. – К.: Юридична книга, 2005. – Т. 10. – С. 49-63.

11. Кельман М.С. Загальна теорія держави і права / М.С. Кельман, О.Г. Мурашин. – К.: Кондор, 2006. – 477 с.

12. Ярошенко О.М. Теоретичні та практичні проблеми джерел трудового права: монографія / О.М. Ярошенко. – Харків: СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2006. – 456 с.

13. Попов С.В. Зайнятість та ринок праці в умовах ринкової економіки: монографія / С.В. Попов. – Сімферополь: КЮІ ОДУВС, 2008. – 328 с.

14. Кант И. Критика критического разума // Сочинения: в 8 т. – Т. 4. – М.: Мысль, 1994. – 578 с.