Психология
и социология /12.
Социальная психология
Бондаренко Л.О.
Харківський національний університет внутрішніх
справ, Україна
Ставлення студенток університетів до
проституції
У
період різкої
зміни суспільно-політичних
структур, соціально-економічних
відносин відбувається девальвація
багатьох морально-етичних
цінностей, вироблених
попередніми поколіннями.
Проституція
як соціальне явище, властиве історичним формам суспільної організації,
виникнувши в найдавніші часи, зберігається до наших днів. Сьогодні вона є визнаною
в якості негативного соціального явища, котре має надзвичайне розповсюдження.
Поступово у світі сформувався ринок секс-бізнесу, що приносить величезні
прибутки шляхом експлуатації осіб у сфері надання платних сексуальних послуг
різноманітного характеру. Не випадково міжнародна громадськість є дуже
стурбованою масштабами проституції та експлуатації її третіми особами.
Особливої гостроти ця проблема набула у зв'язку із тим, що проституція є одним
із каналів розповсюдження такого тяжкого захворювання як СНІД. Однією з
найбільш серйозних проблем є те, що проституція із кожним днем омолоджується [4]. До сфери
секс-бізнесу залучаються неповнолітні особи. Різні джерела надають дані про те,
що в Україні існує 27 тисяч малолітніх проституток[3;4].
Історично
склалося, що
проблема проституції
перш за
все була предметом
уваги соціології, психології,
педагогіки, медицини.
У сучасний період
окремі сторони
проблеми проституції
розробляли Н.А.
Аверіна, Г.С.
Андріяш,
Ю.М. Антонян,
А.А. Габіані,
С.І. Голод,
І.А. Голосенко,
А.І. Долгова,
С.М. Іншаков,
І.С. Кон,
Б.І. Кретов,
А.С. Меліксетян,
В.М. Кудрявцев.
Кримінально-правові
аспекти діяльності,
пов'язаної з
проституцією, розглядали в
своїх роботах
Р.А. Базаров,
Н.І. Вєтров,
А.П. Д’яченко,
Б.В. Здравомислов,
А.І. Ігнатов,
М.І. Ковальов,
І.Я. Козаченко,
С.М. Красуля,
В.М. Кудрявцев,
А.В.
Наумов, З.А.
Незнамова, В.П.
Ревін та
інші вчені
[4;6].
Існують різноманітні визначення поняття «проституція». За висловом І.Д.
Звєрєвої, «проституція – це сфера знеособлених емоційно, позашлюбних,
безладних, здійснюваних за плату статевих стосунків». На думку професора С.
Голода, «під проституцією розуміється така форма позашлюбних сексуальних
стосунків, яка не базується на особистісній схильності або чуттєвій потребі,
при цьому для однієї із сторін важливим стимулом є заробіток» [3;4].
У комплексі
соціально-економічних чинників, що обумовлюють існування проституції, важливо
виділити: економічні потрясіння, безробіття, різку диференціацію населення за
рівнем матеріальної забезпеченості; низький рівень життя досить великої частини
населення, насамперед молоді, обмежену кількість соціально прийнятних способів
високого заробітку для молодих жінок, витіснення жінок в сферу
некваліфікованої, малооплачуваної праці; низький розмір виплат із соціального
фонду (пенсій, допомоги на утримання дітей, стипендій в навчальних закладах),
криза сім'ї, відсутність заходів охорони материнства, дитинства та молоді;
поглиблення соціальних, в тому числі і міжнаціональних конфліктів у
суспільстві, яке позначається на міграції, люмпенізації, маргіналізації
населення, зростання масштабів злочинності.
Щодо
морально-психологічних факторів треба вказати на занепад моральності і деморалізацію
в сфері статевої поведінки; падіння престижу материнства, відсутність цільової
програми виховання взагалі і статевого виховання, зокрема, нав'язування культу
насильства, сексу і різних форм антигромадської поведінки засобами культури, у
тому числі і ЗМІ, поширення антигромадської індивідуалістичної психології, що
виявляється в егоїзмі, користі, корисливості, правовий нігілізм, споживчому
відношенні до жінки [4].
На думку Ю.М. Антоняна, причину проституції потрібно шукати
не в нужді, не просто в матеріальній незабезпеченості або невисокому
соціальному становищі, що було б вульгаризацією, а в тому, як ці обставини
позначаються в особистості, в її психології, в її світовідчутті, у її
відносинах до самої себе й навколишнього світу, до свого місця в ньому. Видається,
що, як і при вчиненні злочинів, проституцією в основному починають займатися ті
жінки, які відчувають невпевненість, неспокій, тривогу з приводу своєї соціальної
визначеності і свого соціального статусу у зв'язку з неможливістю забезпечити
себе матеріально, виглядати «на рівні», відповідати певним соціальним
очікуванням, в тому числі власним. Автор наголошує на тому, що повія - досить
дезадаптована з причини власних мізерних адаптаційних можливостей [1;129].
Сексуальна
революція, яка відбувається у нашому суспільстві,
вкрай негативно впливає на свідомість підростаючого
покоління. Відносно
погляду сучасної
молоді на
проблему проституції нами було
проведене опитування серед
дівчат віком 19-22 років, які навчаються в університетах м. Харкова. Респондентам був запропоновано відповісти на декілька питань,
відповіді на які
відбивали б уявлення досліджуваних щодо проституції. За даними опитування 39,6%
дівчат вважають проституцію нормальним явищем, 29,7% - вагаються
визначитися, і тільки 30,7% - чітко оцінили проституцію, як ненормальне соціальне явище. На
питання про позитивні сторони проституції 72,8% дівчат відповіли, що це дуже
гарний заробіток, 9% - «задоволення сексуальної потреби чоловіка», і лише 18,2%
вважають, що позитивні сторони відсутні. Щодо негативних сторін проституції, то
тут лідируюче положення (67% респондентів) займає думка про те, що заняття
проституцією призводить до поширення епідемії ВІЛ/СНІДу, 16% дівчат,
наполягають на тому, що проституція є причиною безпліддя, 7%- відсутність
сім’ї, 6% - абсолютно негативне ставлення. На питання, чому дівчина починає
займатися проституцією дівчата відповіли наступним чином: 32,9% -
«недобровільно, хтось примушує», 53,6% - «нестача грошей», 8% - «заради
порятунку близької людини (потреба в значній сумі коштів)», 5,5% - «для
задоволення своїх сексуальних потреб». 17,4% дівчат –«альтруїстичні мотиви,
допомога близькій людині».
Таким чином, слід зазначити, що соціальні
уявлення сучасної молоді про проституцію не відповідають дійсності цього явища, проституція в очах молоді поступово перестає бути аморальним явищем і формою соціальної девіації. Це підкреслює актуальність дослідження психологічних аспектів
проституції, як однієї з
гострих проблем сучасності. На наш погляд представляється перспективним
вивчити соціальні уявлення молоді про проституцію, що дозволить розробити
програми, спрямовані на корекцію соціальних уявлень молоді про проституцію та
профілактику девіантної поведінки у
цьому напрямі.
Література:
1. Антонян Ю.М. Проститутка глазами
психолога
/ Ю.М. Антонян//Общественные науки и современность.-
1993.- № 2.- С. 129-130.
2.. Режим доступу до журн.:http://www.justinian.com.ua/magazine.php?id=51
3. Мінц М. О. Соціологія девіантної поведінки:
навч. посібник для вузів / М. О. Мінц.
– Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили.- 2010.- 244 с.
4. Шпаков А.Е. Проституция как объект
криминологического исследования: автореферат диссертации на соискание ученой
степени кандидата юридических наук: специальность 12.00.08 «Уголовное право,
криминология ; Уголовно-исполнительное право» /А. Е. Шпаков.
-Ростов-на-Дону,2003. -24 с.