Гаркавенко Н., Маркізан Ю.

Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича

РОЛЬ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ У ФОРМУВАННІ

ПЕРЕДСТАРТОВОГО СТАНУ СПОРТСМЕНА

Сучасна спортивна діяльність з характерним високим рівнем володіння спортсменами спортивною технікою, тактикою, високим рівнем розвитку фізичних і вольових якостей з кожним роком висуває все більш високі вимоги до підготовки спортсменів. Так, при відносно рівних умовах, психічна готовність учасників змагань до напруженої боротьби за досягнення високих результатів набула значення одного із найважливіших факторів успіху у змаганнях. В останній час це стало визнаною реальністю і до проблеми психологічної підготовки спортсменів, до змагань виник всезагальний інтерес.

Тому спортивна діяльність, як і будь-яка інша потребує психологічного забезпечення. Суть його полягає в тому, щоб забезпечити розвиток і вдосконалення нервово-психічних механізмів, регулюючих рухів, переживання та поведінку. Отже, психологічне забезпечення спортивної діяльності – це комплекс заходів, спрямованих на спеціальний розвиток, удосконалення та оптимізацію систем, які регулюють психічну функцію організму і поведінку спортсмена, вирішуючи при цьому завдання тренування та змагання.

Цей комплекс умовно ділиться на чотири складові: психодіагностику, психолого-педагогічні та психогігієнічні рекомендації, психологічну підготовку та керування станом і поведінкою спортсмена.

Отже, вирішення проблеми психологічної підготовки до змагань має, насамперед, практичне значення. Ця проблема є психологічною і педагогічною одночасно. Психологічна – тому, що мова іде про створення в процесі спортивного тренування – в єдності з технічною, тактичною, вольовою підготовкою і на їх основі – психічною готовністю спортсмена до виступу в кожному конкретному змаганні. Психічна готовність відноситься до категорії психічних станів, вивчення яких входить в компетенцію психології.

Педагогічним аспектом проблеми є пошук шляхів і засобів забезпечення психічної готовності до змагань в процесі навчання і виховання спортсменів. Вивчення цих питань відноситься до галузі теорії і методики спортивного тренування.

Базуючись на даних психології спорту та вивчивши результати досліджень передстартових станів, вольової підготовки, психологічної підготовки спортсменів до змагань, можна охарактеризувати стан психічної готовності до змагань наступним чином. Цей стан, як всякий психічний стан, являє собою складний, цілісний прояв особистості. Він характеризується твердою впевненістю спортсмена в своїх силах, бажанням активно та захоплено, з повною віддачею сил, боротися до кінця за досягнення поставленої мети, оптимальним рівнем емоційного збудження, стійкістю до перепон по відношенню до різних, в першу чергу особливо значимих для спортсмена, несприятливо діючих зовнішніх і внутрішніх впливів, здатністю вільно управляти своїми діями, почуттями, всією поведінкою в постійно змінених умовах спортивної боротьби і напруженою, збудженою атмосферою змагання.

Говорячи про передстартові стани, розрізняють три різних їх форми з чітко вираженими психологічними симптомами.

Перша форма – «стан бойової готовності». Психологічні ознаки – емоційний підйом, легке збудження, впевнене очікування старту, деяке нетерпіння, думки про тактику і техніку виконання вправ у змаганні, розприділення сил і т. п. Цей стан також характеризується оптимальним рівнем всіх фізіологічних процесів, що є індивідуальним для кожного спортсмена.

Друга форма міри – «стан стартової лихорадки». Психологічні ознаки – хвилювання, яке характеризується подавленістю, нервозністю, нестійкістю настрою, розсіяністю, безпричинною суматохою і т.п. Фізіологічно стартова лихорадка характеризується високою мірою інтенсивності процесу збудження в корі головного мозку, різко вираженими вегетативними зсувами (прискорення пульсу, частота дихання, пітливість, інколи озноб).

Третя форма – «стан стартової апатії» відрізняється перевагою в корі головного мозку тормозного процесу. Типові зовнішні реакції: в’ялість, інертність, небажання брати участь у змаганні, подавлений настрій, сонливість, апатія до всього.

Які ж фактори впливають на психологічну готовність до змагань?

Проаналізувавши літературу по даному питанню, можна сказати, що кількість факторів, які впливають на передстартовий стан спортсмена, досить значна. Найбільше значення, з точки зору забезпечення найсприятливіших передстартових реакцій і передбачення несприятливих, має хороше тренування, тобто спортивно-технічна і фізична підготовка до змагання. Також велике значення у формуванні психологічної готовності належить розвиненому почуттю відповідальності за свої дії перед колективом, тренером, країною.

На характер передстартового стану впливають і такі фактори як співвідношення поставлених в змаганнях завдань можливостям спортсмена, масштаб і значення змагань, склад і сила противників, досвід виступу в змаганнях, поведінка глядачів, наявність психологічних бар’єрів та ін.

Крім того, передстартовий психічний стан багато в чому обумовлюється індивідуально-психологічними особливостями спортсмена, в тому числі типом вищої нервової діяльності і темпераментом.

В даний час спортивні змагання стали настільки напруженими, що надмірно відповідальне відношення до них спортсменів та зв’язані з цим глибокі переживання напередодні змагань можуть призвести в окремих випадках до виникнення передпатологічних передстартових станів, до яких відносять деякі види неврозів, неврастенічні та істеричні реакції.

Патологічні передстартові стани можуть не мати негативного впливу на результати змагань, якщо вони будуть пережиті в певний час. Короткочасні невростенічні реакції мають ряд стадій свого розвитку. В першій стадії переважно спостерігається підвищена збудливість, яка в наступних стадіях змінюється зниженням працездатності, в’ялістю, апатією. Якщо перша стадія неврастенічних реакцій починається за 10-12 днів до старту, то 2-3 денний відпочинок, який дають спортсмену в цей час, дозволяє йому відновитися та успішно виступати. Менш сприятлива ситуація спостерігається, якщо ці реакції виникають за 2-4 дні до старту.

Таким чином, можна виділити декілька причин, які впливають на стан психічної готовності спортсмена до змагання:

1. Значимість змагань, яке визначається в першу чергу співвідношенням цілі та рівня підготовки спортсмена. Слабка підготовка заставляє знизити ціль, що зменшує значимість змагань і тим самим психічне напруження. Високий рівень підготовки, якщо він співпадає з метою, найчастіше дає сприятливу динаміку психічної напруги. Завищення цілі нерідко негативно впливає на динаміку передстартового стану.

Значимість змагань визначається і їх масштабом. І хоча ця значимість відносна, вона в значній мірі впливає на абсолютну – з ростом масштабу змагань психічну напругу учасників.

2. Склад учасників змагань. Цей фактор тісно зв’язаний з першим, так як наявність сильних суперників підвищує значимість змагань. В цьому зв’язку необхідно уділяти увагу наявності інформації про противників. Оскільки невизначеність завжди визиває лишню напругу, потрібно мати необхідну інформацію про склад учасників.

3. Організація змагань (святкове відкриття, ритуали перед змаганнями, регламент змагань, своєчасність стартів, поведінка і кількість глядачів) може мати позитивний, так і негативний вплив на передстартовий стан спортсменів, що визначається досвідом участі в змаганнях та їх індивідуальними особливостями.

4. Поведінка оточуючих спортсмена людей. Якщо тренер або члени команди відчувають нервозність, проявляють хвилювання, роздратування, дають завищені обіцянки або негативно оцінюють стан спортсмена, то все це негативно впливає на динаміку передстартової психічної напруги.

5 Індивідуально-психологічні особливості спортсмена. Вони створюють неповторність проявів станів спортсмена перед стартом, дозволяють сформувати індивідуальний стиль діяльності і регуляції дій та переживань.

6. Особливості виду спорту та вправи для змагань. Тут на динаміку психічного стану впливають такі фактори як необхідна ступінь мобілізації перед стартом, число стартів в день, можливість розпочати вправу самостійно чи по сигналу і т.п.

7. Ступінь оволодіння способами саморегуляції. Уміле та своєчасне використання способів саморегуляції може нівелювати багато факторів, які мають несприятливий вплив на передстартовий стан спортсменів.

8. Психологічний клімат в колективі. Характер та особливості взаємовідношень членів колективу мають істотний вплив на динаміку психічних станів спортсменів перед змаганнями.

Література:

1. Данилина Л.Н., Плахтиенко В.А. Проблемы психической надежности в спорте. – М.: ГЦОЛИФК, 1980.

2. Методики психодиагностики в спорте / под. ред. В.Л. Марищука, Ю.М.Блудова, В.А.Плахтиенко, Л.К.Серова. – М.: Просвещение, 1990. – 256с.

3. Озеров В.П. Психомоторное развитие спортсменов. – Кишинев: Штиинца, 1983.

4. Гиссен Л.Д. Время стрессов. Обоснование и практические результаты психопрофилактической работы в спортивних командах. – М.: ФиС, 1990. – 192с.

5. Гогунов. Е.Н., Мартьянов Б.И. Психология физического воспитания и спорта. – М.: узд. Центр «Академия», 2000. – 288с.

6. толковый словар спортивних терминов / Сост. Ф.П.Суслов, С.М.Вайцеховский. – М.: ФиС, 1993.

7. фурдуй Ф.И. Стресс ти здоровье. – К.: «Штиинца», – 1990.

8. Психологія / За ред. Ю.П. Трофимова. – К.: Либідь, 2000.