Физическая культура и спорт:

1. Физическая культура и спорт: проблемы, исследования, предложения

Качановська З.П.

Криворізький технічний університет

ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНО-ПРИКЛАДНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

При організації навчального процесу перед кожним вищим навчальним закладом стоїть завдання - вести підготовку спеціалістів, застосовуючи сучасні методи організації навчально-виховного процесу, забезпечуючи отримання знань та умінь у практичній роботі або наукових дослідженнях. Але повноцінне використання знань та навичок можливе лише за умови відмінного стану здоров’я, високої працездатності молодих спеціалістів, яке набувається при регулярних та спеціально організованих заняттях фізичного виховання та спорту. Отже, якість підготовки, у тому числі і фізичної, до майбутньої професійної діяльності для кожного молодого спеціаліста набуває не лише особистого, але й соціально-економічного значення.

Дослідження показують, що загальна фізична підготовка не вирішує усіх поставлених задач, тому потрібне профільне фізичне виховання в залежності від особливостей професій. Тому фізичне виховання студентів у вищому навчальному закладі має свої специфічні особливості: конкретна спрямованість його як дисципліни навчального плану визначається не лише загальними соціальними задачами, але й вимогами, що визначені спеціальністю до якої готують студента. Внаслідок цього фізичне виховання студентів повинно здійснюватись з урахуванням умов та характеру їх майбутньої професійної діяльності, а значить утримувати в собі елементи професійно-прикладної фізичної підготовки (далі ППФП), використовувати засоби фізичного виховання для формування у студентів професійно необхідних фізичних якостей, навичок, знань, а також для підвищення стійкості організму до впливу зовнішнього середовища. У зв’язку з цим ППФП повинна включатись самостійним розділом до програми фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів.

Але реалізація ППФП в системі фізичного виховання студентів пов’язана з труднощами, основним з яких є суттєві відмінності в умовах та характері праці багато чисельних спеціальностей та спеціалізацій, а звідси - необхідність різного змісту цього розділу програми фізичного виховання для студентів кожного факультету. Такий підхід до проблеми дозволяє більш чітко врахувати умови та характер праці майбутньої професійної діяльності студентів.

У теперішній час ППФП студентів здійснюється за такими основними напрямками: оволодіння прикладними уміннями та навичками, які є елементами окремих видів спорту; акцентоване виховання окремих фізичних та спеціальних якостей, які необхідні для праці в певній професії; здобування прикладних знань та умінь в режимі праці з урахуванням умов праці та вікових особливостей.

Таким чином при формуванні прикладних умінь та навичок у процесі ППФП студентів необхідно підбирати спеціальні вправи за ступенем їх задоволеності у відношенні досягнення мети. Правильний підбір засобів та методів навчання може різко скоротити термін навчання.

Загальні положення ППФП студентів для ВНЗ визначаються програмою фізичного виховання. ППФП планується протягом всього терміну навчання у ВНЗ і проводиться у формі теоретичних занять в усіх навчальних відділеннях (спеціальному, підготовчому та спортивного удосконалення), а також на заняттях в оздоровчо-спортивному таборі, на навчальних практиках, у секціях.

На 1-2 курсах повинен проводитись контроль знань та підготовленості студентів з розділу ППФП шляхом включення до комплексу залікових вимог контрольних вправ та нормативів з ППФП.

Але якщо основний зміст навчальних занять, залікові вимоги та рівень залікових нормативів з інших розділів курсу фізичного виховання визначений програмою, то зміст теоретичного та практичного навчального матеріалу, контрольних вправ і нормативів, залікових вимог з ППФП повинні розроблятися кафедрою фізичного виховання самостійно у кожному ВНЗ. Таким чином, кафедра фізичного виховання одночасно із керівництвом кожного факультету повинна визначити вимоги та зміст ППФП із урахуванням умов та характеру праці майбутніх спеціалістів.

У зв’язку із відсутністю у спеціальній літературі інформації про психофізіологічні вимоги до спеціалістів вищої кваліфікації, наукове обґрунтування змісту програми ППФП, рівня залікових вимог для студентів різних ВНЗ і факультетів представляє собою велику та складну проблему. Це вимагає певного системного та методологічного підходу до вирішення даної проблеми, заснованої на досвіді тих досліджень, які були проведені у деяких ВНЗ в період становлення та удосконалення ППФП як самостійного розділу курсу фізичного виховання студентів, а також на використання досвіду розробки аналогічних матеріалів інших навчальних закладах.

У теперішній час визначними є декілька форм ППФП в системі фізичного виховання, які можуть бути згруповані за наступним принципом: навчальні заняття, обов’язкові та факультативні, самостійні заняття, вправи у режимі дня, масові, оздоровчі, фізкультурні та спортивні заходи.

Досвід підготовки спеціалістів різних напрямків професійної сфери підказує на застосування різноманітних засобів фізичного виховання. До них відносяться: прикладні фізичні вправи та окремі елементи окремих видів спорту, прикладні види спорту, оздоровчі сили природі та гігієнічні фактори. Це все у взаємодії із другими засобами забезпечують виховання необхідних прикладних та фізичних якостей, а також засвоєння прикладних умінь та навичок.

Підготовка молоді до самостійного життя - є важливим завданням фізичного виховання. Методично правильне використання засобів фізичного виховання зміцнює здоров’я людини, підвищує його працездатність, сприяє профілактиці професійних захворювань та травматизму. Саме цій меті повинна служити професійно-прикладна фізична підготовка студентської молоді.