Філіпчева Г.О., Старожилова Т.В.

Дніпропетровський національний університет ім. О.Гончара

«Гендерні розбіжності мотиваційної сфери в осіб,

що займаються спортивною діяльністю»

Найменш дослідженою проблемою у вивченні поведінкових властивостей особистості є проблема зв'язку поведінки людини з її мотиваційною сферою. Необхідність дослідження мотиваційної сфери обумовлена зростаючою зацікавленістю до психології особистості, а мотиваційна сфера, безумовно, є її ядром. Ускладнення діяльності людей, їх вчинків, зміна соціальних умов, роблять вивчення мотивації поведінки людини актуальною проблемою психології.

Актуальність даного дослідження визначається високою значущістю спортивної мотивації, яка проявляється у прагненні спортсменів до спортивної досконалості, досягнення високих результатів у спорті. Це пов'язано з тим, що на етапі поглибленої спортивної спеціалізації (14-17 років) відбувається великий відсів з тренувальних груп. Як показують дослідження Р.А. Пілояна, Л.А.Перелигина [3, 4], головною причиною відсіву у спорті є ослаблення спортивної мотивації. В зв’язку з цим актуальність даного дослідження є безсумнівною.

Метою нашої роботи є дослідження гендерних відмінностей мотиваційної сфери в осіб, що займаються спортивною діяльністю.

Предмет роботи – мотиваційна сфера осіб, що займаються спортивною діяльністю.

Об'єкт роботи – гендерні відмінності мотиваційної сфери у спортсменів.

Гіпотеза нашого дослідження полягає в наступному: існують суттєві гендерні відмінності в мотиваційній сфері в осіб, що займаються спортивною діяльністю.

За гендерною ознакою для проведення дослідження нами були обрані дві групи осіб, що займаються спортивною діяльністю.

До першої групи (група М) увійшли 30 осіб чоловічої статі у віці від 18 до 24 років, студенти 1-4 курсів Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту.

Друга група (група Ж) була сформована з 30 осіб жіночої статі у віці від 18 до 24 років, студенток 1-4 курсів Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту.

В емпіричному дослідженні були використані наступні методики: «Тест гумористичних фраз» (ТГФ), методики Т.Елеса «Мотивація до уникнення невдач» і «Мотивація до успіху».

Аналіз результатів емпіричного дослідження мотиваційної сфери осіб, що займаються спортивною діяльністю, дозволив виявити суттєві відмінності між порівнюваними групами за гендерним критерієм. Дані відмінності виявлені шляхом оцінки неспівпадань (за критерієм t-Стьюдента) між мотиваційними установками досліджуваних груп «М» (особи чоловічої статі) і «Ж» (особи жіночої статі). Для підрахунку результатів ми використовували формулу

t-крітерію Стьюдента для пов'язаних груп. Розрахунок здійснюється за формулою:

t_эмп = .

За деякими шкалами тесту гумористичних фраз (ТГФ) ми отримали цікаві і несподівані результати. Так, за шкалою «Міжособистісні стосунки» середні значення в групі Ж значно перевищують аналогічні показники в групі М. Значення t_емп =15,6, що вказує на наявність істотних відмінностей між двома групами. Ці відмінності говорять про те, що жінки прагнуть реалізувати свою потребу в міжособистісних стосунках навіть в спортивному середовищі. У чоловіків ця установка займає одне з останніх місць у списку ціннісних установок, тобто менш за все вони чекають від спортивної діяльності задоволення потреби в міжособистісних стосунках.

За шкалою «Шкідливі звички» також можна відзначити наявність істотних відмінностей. Значення t_емп = 9,25. Це вказує на те, що дійсно існують суттєві відмінності між показниками двох груп. Можна висунути припущення, що жінки-спортсменки більше заклопотані проблемами шкідливих звичок (в даному випадку – алкоголізація), ніж чоловіки-спортсмени. Можливо, в основі цього факту лежить надмірна схильність до дотримання режиму або схильність до «вирішення» існуючих проблем за допомогою алкоголю.

Показники за шкалою «Мода» вище у жінок. Оскільки вони більше піклуються про свою зовнішність, тому більше направлені на відповідність модним тенденціям і течіям. Проте у чоловіків цей показник стоїть не на останньому місці, що вказує на значущість даного критерію для чоловічої вибірки, хоч і в меншій мірі, ніж для жіночої.

Показники групи М за шкалою «Кар'єра» більш, ніж удвічі перевищують аналогічні показники у групі Ж. Можна припустити, що чоловіки вдвічі частіше, ніж жінки використовують спортивну діяльність для свого кар'єрного зростання. Для жінок можливість кар'єри в спорті не уявляється як найважливіша цінність, хоча і не виключається повністю, оскільки розташована посередині списку мотиваційних установок особистості.

Результати за шкалою ТГФ «Сімейні негаразди» дають нам можливість стверджувати, що чоловіки схильні частіше «тікати» в спорт від родинних проблем, ніж жінки. Цікавим також виявилося те, що чоловіків значно більше хвилюють соціальні проблеми, ніж жінок. Можливо, це ще один спосіб ухилитися від проблем (підвищена соціальна активність).

Окрім методики ТГФ нами були використані методики Т.Елеса «Мотивація до уникнення невдач» і «Мотивація до успіху». За результатами методики «Мотивація до уникнення невдач» середні показники у групі Ж вдвічі перевищують подібні показники в групі М. Тобто, жінки більш схильні до мотивації до уникнення невдач, ніж чоловіки. Вони частіше схильні уникати вирішення складних завдань, якщо не впевнені, що впораються з ними. Це може призводити до зниження самооцінки і як результат – меншим досягненням в спортивній сфері. У групі М цей показник значно нижчий, що може вказувати на більш високий рівень упевненості чоловіків у собі.

Результати методики «Мотивація до успіху» підтверджують наші припущення. У чоловіків середній показник вдвічі перевищує показник у жінок. Вони більше орієнтовані на досягнення успіху. Це допомагає їм досягати поставленої мети легше, ніж жінкам. З цим фактом також може бути пов'язана більш висока результативність чоловіків у спорті.

Результати нашого дослідження можна використовувати у сфері спортивної психології при індивідуальній роботі із спортсменами, при розробці командних тренінгів, при роботі тренера із спортсменом, при психологічній підготовці спортсменів до змагань.

Список використаної літератури:

1. Бендас Т.В. Гендерная психология: Учеб. пособие. – СПб.: Питер, 2006. – 431с.

2. Дмитриенкова Л.П. Сравнительная характеристика мотивов достижения в различных видах спорта. Психологические аспекты подготовки спортсменов. - Смоленск: Знание, 1980. – 89с.

3. Общая спортивная психология. /Под ред. Г.Д. Бабушкина, В.М. Мельникова. – Омск: СибГАФК, 2000. – 192с.

4. Перелыгина Л.А., Самолов Н.Г. Роль мотивации в повышении эффективности спортивной деятельности.

5. Пилоян Р.А. Мотивация спортивной деятельности. – М.: Наука, 1984. – 198с.

6. Попов А.Л. Спортивная психология. –М.: Флита, 2000. – 152с.