Капітан О.А., Варварук Л.Ю., Стах В.В., Бурдейна В.О.,

Шевчук О.А.

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

РЕСУРСИ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН БОЛОТНОГО ФЛОРОЦЕНОТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ ВІННИЧЧЧИНИ

Зростання популярності лікарських засобів рослинного походження, що пов'язане з досить високою терапевтичною дією та відносно помірними побічними ефектами, приводить до зростання потреб в лікарській рослинній сировині. Однією із причин цього є збільшення використання неурбанізованих територій, відповідно зменшення природних фітоценозів та порушення в них екологічної рівноваги, забруднення оточуючого середовища, безконтрольна заготівля сировини дикорослих рослин. Але цей дефіцит в багатьох випадках можна пояснити не лише відсутністю, або зменшенням кількості запасів лікарських рослин, які проростають на території нашої країни, а швидше недостатністю інформації про місця проростання окремих видів рослин, а також відсутністю централізованих спланованих заготівель сировини. Тому питання вивчення запасів лікарської рослинної сировини та її раціональної заготівлі на сьогоднішній день є досить актуальним.

Болотний флороценотичних комплекс об’єднує природні види (ценоелементи), які зростають по берегах водойм і на пониженнях притерасної частини русла, де формуються болотні грунти. У типовому випадку він утворений заростями Scirpus sylvaticus L. та Phragmites communis Tri. До них зазвичай примішуються у невеликій кількості інші болотні види, серед яких слід відмітити Carex gracilis Curt., Polygonum hydropiper L., Sium latifolium L., Veronica anagallis C. Koch. Оцінка поширення лікарських рослин болотного флороценотичного комплексу у різних місцезростаннях наведена у таблиці.

Acorus calamus L. – трав’янистий кореневищний багаторічник заввишки 60-70 см з родини Araceae. Acorus calamus в офіційній медицині використовується головним чином у складі настоїв, які використовуються гірко-пряна речовина для підвищення апетиту, рідко – в якості шлункового, відхарклювального або дизенфікуючого засобу у вигляді настоїв, відварів і порошків. У ефірного масла виявлена спазмолітична і протизапальна дія (Лебеда А.П., 1990). Це болотна рослина. Вона зустрічається у руслах рік і їх притоках на алювіальних, піщаних, глинистих, торфових грунтах у вигляді заростей навколо водойм, по берегах річок.

Таблиця

Лікарські рослини болотного флороценотичного комплексу Вінниччини

Назва виду	Оцінка поширення рослин в угрупованнях різних місцезростань				Загальна оцінка поширення рослин в угрупованнях
	берега річки Південний Буг	окраїни водойм	заболочені місця	зарості кущів
Althaea officinalis	++	++	++	++	++
Bidens tripartite	++++	+++	+ +	++	+++
Inula helenium	++	++	+++	++	++
Polygonum aviculare	+++	++	++	++	++
Polygonum hydropiper	+++	+++	+++		++
Acorus calamus	++	++	+++	^+	++

У районі дослідження зростає по берегах річки Південний Буг, а також на вологих луках. Є рослиною відкритих місць, лише інколи зростає у заростях кущів. Зазвичай не дає плодів і розмножується вегетативно, тобто кореневищем. Обростає у травні, зазвичай після спаду води, цвіте у липні. Надземна частина відмирає у вересні. Заготівля кореневищ не відбувається внаслідок низьких запасів. Ця рослина потребує охорони (категорія 2) (Чопик В.И., 1988). Зарості зустрічаються на обмежених територіях, не перевищують 0,1 га, в лепехо-злакових лепехово-різнотравних асоціаціях з проективним покриттям до 15 %. Щільність запасу сировини на таких ділянках не перевищує 115,36±10,9 г/м². у синузії проективне покриття досягає 28 %, а щільність запасу сировини – 190,5±13,7 г/м² (р-н н.п. Сабаріав).

Із представників роду Polygonum L. (родини Polygonaceae), що відноситься до болотної рослинності, зустрічається Polygonum aviculare та P. hydropiper). Polygonum hydropiper All. – багаторічна трав’яниста рослина заввишки 100-140 см. У науковій медицині використовується як замінник кореня тропічної ратанії у якості в’яжучої речовини при розладах шлунку. Зовнішньо – у вигляді примочок та полоскань – при стоматитах і запалені слизової оболонки порожнини рота (Машковский М.Д., 2002). Рідко рослини зустрічаються серед кущів, по вологих луках, у руслах рік в при материковій частині.

Зростає гірчак перцевий у вигляді розріджених заростей. Маса одного сирого кореневища, у залежності від умов зростання, становить 15–75 г. Урожайність повітряно-сухої маси коливається від 36,2±4,3 до 58,7±9,05 г/м². Запаси сировини незначні, тому промислова заготівля не є реальною.

Polygonum aviculare Chrtek. – однорічна трав’яниста рослина заввишки до 70 см. Широко використовується в офіційній і народній медицині при пониженій кислотності та інших кишково-шлункових захворюваннях. Ця рослина зростає по берегах річок і водойм, по канавах, на низинах лук, на балках. Виходить на відкриті місця і заходить у густу тінь, однак там не цвіте. Цвіте з травня по жовтень. Запаси сировини незначні, тому його промислова заготівля нереальна.

Таким чином, слід відмітити, що суттєвий вплив на скорочення місцезростань раритетних видів лікарських рослин має антропогенний вплив.