К.е.н. Кривонос А.О.

Дніпропетровський інститут Приватного акціонерного товариства

«Вищий навчальний заклад

«Міжрегіональна Академія Управління персоналом», Україна

Прокопенко Ю.О.

Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне», Україна

Підвищення якості управлінських рішень на підприємствах України в умовах нового ринку

В умовах інтеграції України в Євросоюз, підприємствам як відкритим системам, при збереженні сталої правової бази не представляється можливим адаптуватися до змін зовнішніх умов.

Перехід України до економічного простору Євросоюзу має на меті економічну, правову та приватну безпеку в масштабах та межах країни. Держава має відповідати навколишньому середовищу обумовленому історичними утвореннями країн Європи.

Держава як основний об’єкт економічної, правової та приватної безпеки має забезпечити свої функції через органи законодавчої, виконавчої та судової влади. Суб’єктами її економічної безпеки є функціональні й галузеві міністерства і відомства, податкова та митна служби, банки, біржі, страхові компанії, постачальники, виробники, продавці, споживачі та інші господарюючі суб’єкти.

Наприклад, досягнення ефективного функціонування підприємств неможливе без здійснення інноваційної діяльності, яка виступає в сучасних умовах як один з найважливіших чинників економічного розвитку.

Особливість регулювання функціонування підприємств на основі інноваційної діяльності полягає в необхідності досягнення високих кінцевих результатів з найменшими витратами, в гнучкій адаптації підприємства до змін в зовнішньому середовищі. Інноваційна орієнтація виробництва, пов'язана із зростаючим ризиком, вимагає визначення доцільності і оптимізації науково-технічних рішень з позицій системного підходу.

Система управління інноваційним розвитком підприємства, передусім, ґрунтується на використанні прогресивних технологій і техніки, організаційних форм і методів управління науково-дослідними та дослідно-конструкторськими розробками, а також комплексній системі принципів і моделей з метою подальшого перетворення структурних елементів і ефективної реалізації нововведень.

Інноваційний менеджмент – один зі стратегічних напрямів управління, який здійснюється на вищому рівні організації і є сукупністю певних організаційно-економічних методів і форм управління усіма стадіями і видами інноваційних процесів підприємства з максимальною ефективністю.

Виходячи з вищезазначених тез, складається чітке уявлення відносно системи управління підприємством, яка структурована за вертикаллю і горизонталлю залежно від взаємовідносин і взаємної підпорядкованості суб’єктів управлінського впливу. Так, найбільш оптимальною для реалізації гнучкої адаптації менеджменту підприємства є матрична структура управління, яка передбачає поряд з лінійними керівниками створення тимчасових проектних груп, сформованих із фахівців певних функціональних підрозділів. Їх поява і тимчасова робота пов’язані, як правило, із розробкою нових видів продукції. Відповідно до лінійної структури (по вертикалі) будується управління окремими сферами діяльності: науково-дослідною, виробничою, сферою збуту та постачання. Відповідно до програмно-цільової структури (по горизонталі) має бути організоване управління програмами (проектами, темами).

Матрична структура управління вважається однією з найбільш перспективних структур адаптивного типу. Спочатку її розробили для космічної сфери, але пізніше почали активно використовувати в електронній промисловості і в області високих технологій. Цей тип організаційної структури управління – сучасний та ефективний для підприємств, яким необхідно мати високу маневреність у питаннях виробництва та стратегії.

Матрична організаційна структура управління може бути вдосконалена шляхом суміщення лінійної та програмно-цифрової технологій. Стосовно програмно-цифрової форми (по горизонталі), враховуючи можливості обчислювальних технологій, відкриваються масштабні можливості для втілення методів реалізації управлінських рішень, їх контролю, урахування взаємної дії змінних факторів, впливу на результати та досягнення максимального ефекту. Змінні зовнішнього та внутрішнього середовищ, що безпосередньо впливають на якість реалізації та максимальний відповідний ефект (а саме: вхідні данні для вирішення певних задач, оптимізація часу на реалізацію рішень, оптимізація комунікацій між елементами підприємства, форми та методи реалізації процесів, оптимізація та оцінка варіантів рішень, складові психологічного клімату, професіонально-кваліфікаційний рівень, повний обсяг смислового навантаження та інші), можуть бути умовно сформовані у матричному вигляді, з подальшим перетворенням останнього в чисельний підсумковий показник.

Література:

1. Макаровська Т.П., Економіка підприємства: Навч. Посіб. – К.: МАУП, 2008.

2. Грабовская И.В. Совершенствование управления инновационными процессами повышения экономической эффективности предприятий. [Електронний ресурс] / И.В. Грабовская. – Режим доступу: http://elar.khnu.km.ua/jspui/bitstream/123456789/3586/1/Статья%20Грабовская%20И_В.pdf

3. Лепа Р.Н. Влияние качества управленческих решений на эффективность функционирования предприятия.

[Електронний ресурс] / Р.Н. Лепа. – Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/2943/St_34_13.pdf