Поняття
вартості ТА ПРИНЦИПИ ПРОЦЕСУ ОЦІНКИ
ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
Теоретико-методологічною
базою оцінки ринкової вартості потенціалу підприємства є сукупність
взаємозв'язаних принципів, в основу формування яких покладено багаторічний
досвід зарубіжних експертів-оцінювачів і вітчизняну практику оцінювання
майнових комплексів промислових підприємств.
Загальновживана класифікація принципів оцінки
виокремлює такі їх групи:
- принципи, які базуються
на уявленнях користувача;
- принципи, які пов'язані
із землею, будинками і спорудами;
- принципи, які пов'язані
з ринковим середовищем;
- принцип найліпшого і
найефективнішого використання.
Незважаючи
на те, що залежно від конкретної ситуації для кожного окремо взятого об’єкта
оцінки можуть бути використані найбільш значущі принципи й реалізація того чи
іншого принципу відбудеться не в повному обсязі, між принципами як системним
утворенням існують тісні взаємозв’язки
До складу принципів, які базуються на уявленні користувача, включають:
корисність, заміщення та очікування.
Принцип корисності базується на постулаті, що будь-яке підприємство
має вартість, якщо воно корисне потенційному власнику для реалізації певної
економічної функції протягом певного періоду.
Принцип заміщення передбачає, що максимальна
ринкова вартість підприємства визначається найменшою вартістю іншого
підприємства з еквівалентною корисністю. Інакше кажучи, покупець не сплатить за
підприємство (нерухоме майно) суму більшу, ніж мінімальна ціна іншого об'єкта з
адекватною корисністю.
Принцип очікування ґрунтується на тому, що
вартість підприємства, котре оцінюється, визначається розміром чистого доходу,
який очікує покупець від володіння (комерційного використання) ним з
урахуванням можливого чистого доходу від його перепродажу.[1]
Вартість — це гроші чи грошовий
еквівалент, який покупець готовий обміняти на який-небудь предмет чи об’єкт.
Незважаючи на явну близькість, в теорії оцінки заведено розрізняти поняття
вартості, витрат і ціни.
Відповідно до операційних потреб і
функціонального призначення існують різні модифікації вартості. Як видно з
рис. 4.3, вартість поділяється на дві широкі категорії: вартість в обміні
та вартість у користуванні.
Вартість в обміні — це ціна, яка переважає
на вільному, відкритому конкурентному ринку. Вона визначається на основі
реальних економічних факторів, тому її називають об’єктивною вартістю.
Найпоширенішою формою об’єктивної вартості є саме ринкова вартість, яка є
наріжним каменем теорії оцінки. Під ринковою вартістю розуміють найвищу грошову
суму (ціну), за яку передається майно (титул власності) в результаті
комерційної угоди між добровільним покупцем і продавцем на дійсну дату оцінки
за дотримання таких умов:
- відкритості
та конкурентоспроможності ринку, на якому вільно взаємодіє достатня кількість контрагентів,
пов’язаних з продажем і купівлею аналогічних об’єктів власності;
- покупець
і продавець оцінюваної власності точно поінформовані про основні характеристики
нерухомості та стан ринку, діють розважливо, зі знанням справи і без примусу;
- термін
експозиції об’єкта власності на ринку має бути достатнім для залучення
необхідної кількості потенційних покупців, які утворюють даний сегмент ринку.
Вартість
у користуванні — це міра цінності власності окремого користувача або групи користувачів,
що є складовою діючого підприємства без урахування найбільш ефективного її
використання і величини грошового еквівалента від можливого продажу. Оскільки вартість
власності в користуванні задовольняє потреби конкретного користувача, то її
часто називають суб’єктивною вартістю.
Найбільш поширеним проявом вартості у користуванні є
інвестиційна вартість. Під нею розуміють вартість об’єкта нерухомості,
визначену за конкретних умов, мети та результативності інвестування.
Кожен із перелічених видів вартості чи то в
обміні, чи то в користуванні має певну галузь застосування та обмеження.
Вибір тієї чи іншої модифікації вартості
залежить від особливостей об’єкта, поставленої мети та порядку оцінки.[2]
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ
1. http://www.ukr.vipreshebnik.ru/upravlinnya-potentsialom/1394-printsipi
ta-osnovni-etapi-otsinki-potentsialu-pidpriemstva.html
2.http://turboreferat.ru/enterprising/metodologya-ocnki-potencalu dprimstva/169147-847304-page6.html