К.е.н. Васильєв С.В., Іванченко Н.М.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Україна

Умови активізації інвестиційної діяльності в аграрній сфері України

Формування інвестицій в сільське господарство здійснюється на економічній основі з урахуванням швидкості повернення вкладених засобів. А це можливо лише за умови збільшення виробництва високоякісної продукції і зниження її собівартості. Інвестиції прямо пов’язані з отриманням додаткового чистого прибутку і з скороченням терміну окупності вкладень. Чим менший термін окупності, тим більше стимулів до інвестицій. При тривалому поверненні засобів внаслідок інвестиційних процесів відбувається знецінення ресурсів, що були затрачені. Крім того, отриманий чистий прибуток від виробництва продукції може бути вкладений в нове виробництво.

Ринок інвестицій в найбільшій мірі виявляється через політику кредитування банками. Сільськогосподарські підприємства в ринкових умовах кредитуються переважно комерційними банками. Вони надають кредити під конкретні проекти. При цьому за діяльністю підприємства встановлюється фінансовий контроль з боку банку. В той же час кредитування капітальних вкладень комерційними банками має і серйозні недоліки: високі ставки відсотків на кредит; надання засобів на порівняно короткий період. Це стримує розвиток сільського господарства і не сприяє ефективному використанню ресурсів.

Одним з пріоритетних напрямів використання капітальних вкладень є подальше нарощування потужностей по переробці сільськогосподарської продукції безпосередньо в місцях її виробництва.

Структурна перебудова сільського господарства пред’являє вимоги до інвестиційної політики в області створення фермерських господарств, житлового будівництва і у зв’язку з цим розвитку невиробничої інфраструктури на селі.

В агропромисловому комплексі необхідно створити таку систему стимулів і пільг, яка забезпечувала б привабливість інвестицій як безпосередньо в сільське господарство, так і в інші сфери АПК. Для активізації інвестиційної діяльності потрібно ширше використовувати такі важелі, як: стимулююче оподаткування; безвідплатні дотації на створення великих об’єктів інфраструктури і охорони навколишнього середовища; фінансові стимули; безпроцентні позики, що надаються інвестором, пільгові режими виплати боргів і позик в банках; випуск облігацій для створення фінансових ресурсів по найважливіших напрямах інвестицій. При цьому повинні здійснюватися наступні принципи:

- послідовна децентралізація інвестиційного процесу на основі розвитку різноманітних форм власності;

- підвищення частки внутрішніх (власних) джерел накопичень підприємств для фінансування інвестиційних проектів;

- державна підтримка підприємств за рахунок централізованих інвестицій при зміні безповоротного бюджетного фінансування на конкурсне кредитування на зворотній і платній основі;

- розширення гарантій сумісного державно-комерційного фінансування інвестиційних проектів;

- збереження бюджетного фінансування переважно для соціально значущих об’єктів, що мають некомерційний (неприбутковий) характер із власними джерелами фінансування;

- розміщення обмежених централізованих капітальних вкладень і державне фінансування інвестиційних проектів виробничого призначення суворо відповідно до державних цільових програм.

Доцільно використовувати державне регулювання інвестиційної діяльності підприємств АПК за напрямками:

1) стимулювання стійкого платоспроможного попиту підприємств переробної промисловості та населення на вітчизняну сільськогосподарську сировину і продовольство;

2) підвищення ефективності регулювання імпорту сільськогосподарської продукції, сировини, продовольства;

3) регулювання цінового паритету і контроль за діяльністю природних монополій;

4) регулювання сільськогосподарських підприємств і утворення корпоративних структур;

5) розгортання системи державної підтримки сільськогосподарських виробників.

Ці заходи будуть ефективні, якщо їх використовувати комплексно і погоджено.

На формування інвестицій у сільському господарстві впливає комплекс внутрішніх і зовнішніх факторів. Необхідно передусім створювати сприятливі умови для нарощування власних коштів товаровиробників, зокрема за рахунок пошуку вигідних ринків збуту продукції, розширення масштабів її експорту, а також залучення коштів іноземних та інших інвесторів. Для нарощування інвестиційних ресурсів в сільському господарстві важливо зберегти ті позитивні тенденції, які вже сформувались в аграрній сфері економіки.