ОСНОВНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

У сучасному суспільстві темпи економічного зростання і рівень розвитку країн багато в чому визначаються роллю науково-технічного прогресу в інтелектуалізації виробництва. У глобальній економічній конкуренції виграють країни, які забезпечують сприятливі умови для ефективної інноваційної діяльності [1 – 3]. Інноваційна діяльність зводиться до розробки інноваційних проектів і програм. Інноваційні проекти і програми реалізуються у вигляді великих міжгалузевих проектів зі створення, освоєння і поширення технологій, сприяють кардинальним змінам в технологічному базисі економіки, а також з розвитку фундаментальних досліджень, науково-технічного забезпечення соціальних програм, міжнародного співробітництва. Отже, інноваційні проекти і програми відіграють важливу роль в науково-технічної політиці, мають істотне значення для розвитку багатьох областей науки і техніки.

Однак, незважаючи на увагу з боку держави та бізнес спільноти, проблема оцінки ефективності інноваційних проектів і вибору оптимального інноваційного портфеля залишається досить актуальною.

Рішення означеної проблеми можливо на основі системи підтримки прийняття рішень в сфері інноваційної діяльності, функцією якої є оцінка та прогнозування результатів реалізації конкретних інноваційних проектів.

Методи оцінки інноваційних проектів можна розділити на мікроекономічні і макроекономічні. Суб'єкти, що діють на різних рівнях, переслідують різні цілі. Державні органи керуються глобальними народногосподарськими цілями. Господарюючі суб'єкти на мікроекономічному рівні переслідують мету отримання найбільшої вигоди (прибутку) для себе. Відмінність цілей проявляється в різних критеріях, що лежать в основі інвестиційних рішень, в методах оцінки економічної ефективності інновацій.

Ретельна оцінка планованого до здійснення інноваційного проекту є одним з етапів його реалізації (рис. 1).

Рис. 1. Компоненти, що включає в себе попередня оцінка інноваційного проекту, планованого до запуску

Існує безліч факторів, що впливають на ефективність інноваційних проектів, але так як на кожному підприємстві є свої специфічні чинники, то універсальної системи оцінки інноваційних проектів немає. Однак ряд факторів має відношення до більшості інноваційних проектів і на його основі можна визначити загальні критерії оцінки рис. 2).

Рис. 2. Узагальнена схема оцінки інноваційного проекту

При аналізі ефективності здійснення НДДКР доцільно проаналізувати техніко-економічну ефективність нового продукту. Новостворювані вироби за своїми техніко-економічними параметрами повинні відповідати новітнім досягненням науки і техніки та за характеристиками перевершувати існуючі аналоги. Це завдання вирішується за допомогою аналізу таких показників, що характеризують якість нових продуктів, як собівартість, надійність, довговічність, продуктивність та ін.

Підготовка виробництва нового виробу включає кілька стадій, які можна виділити наступним чином:

1. технічне завдання, де встановлюється призначення нового виробу, умови його експлуатації, вимоги до якості;

2. технічний проект розробляється на основі технічного завдання, він визначає конструкцію виробу і містить креслення;

3. робочі креслення дослідних зразків;

4. виготовлення, випробування, доведення дослідних зразків;

5. розробка робочих креслень для виробництва.

Для аналізу ефективності нового продукту зазвичай використовують інтегральний економічний показник, який представляє собою ціну споживання нового продукту. Цей показник розраховується як сума одноразових витрат при купівлі нового товару і витрат на обслуговування за весь час роботи [2]:

Ic = K + Ве,

де Ic - інтегральний економічний показник нового виробу;

К - одноразові капітальні витрати;

Ве - витрати на експлуатацію за весь час роботи виробу.

Далі розраховується техніко - економічна ефективність як відношення інтегрального технічного показника до інтегрального економічного показника для нового виробу і для аналога.

Звернемося до методики розрахунку інтегрального технічного показника якості нового продукту. В основі оцінки рівня якості розроблюваного виробу лежать кілька груп техніко-експлуатаційних параметрів (рис. 7.3).

Рис. 7.3.Схема оцінки рівня якості виробу за групами техніко-експлуатаційних параметрів

Вибір показників для оцінки якості нового виробу проводиться розробником відповідно до наявних стандартів або рекомендацій. Для кожного з обраних показників оцінки якості продукту експертним шляхом визначається коефіцієнт вагомості.

Необхідно відзначити, що через невизначеність багатьох результатів інноваційних проектів, які можуть проявитися лише через віддалену кількість часу і складністю перекладу в кількісне вираження, утруднюється оцінка суспільної ефективності проекту. Прикладами результатів можуть бути соціальні, екологічні, демографічні та наукові результати інноваційних проектів.

Література

1. Рыбина Г.В. Основы построения интеллектуальных систем: учеб. пособ. – М.: Финансы и статистика; ИНФРА-М, 2010. – 432 с.

2. Нестерук Д.Н. Мониторинг эффективности инновационной деятельности // Креативная экономика. – 2010. – № 2 – С. 62–67.

3. Rothwell R. Towards the fifth-generation innovation process // International Marketing Review (MCB University Press). – 1994. – Vol. 11, No. 1. – P. 7–31.