Переворська О.І., Криворотько А.О., Зайцева І.Ю.

Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара

Особливості розвитку пізнавальних процесів

розумово відсталих молодших школярів

Про дітей, що мають відхилення розумового розвитку, відомо ще з часів Арістотеля. Тоді такі діти просто знищувалися. Надалі розумово відстала дитина могла викликати лише співчуття, її розглядали як нужденного допомоги та догляду, а тепер вона незалежна людина, але яка потребує супровіду та підтримки [4]. В наш час, коли дітей з розумовою відсталістю стає все більше, вивчення їх пізнавальних процесів є актуальним.

Реалізація дитиною своєї сутності неможлива без орієнтації у світі, адекватного знання про нього. Пізнання - складний, діалектично суперечливий процес поступового відтворення у свідомості сукупності образів і понять, сутності речей і процесів, включаючи саму людину і життя суспільства. Результатом пізнавальної діяльності є знання. Вони виникають, функціонують, удосконалюються в процесі активної практичної діяльності людини [4]. Пізнавальні процеси розумово відсталих дітей формуються в умовах неповноцінного почуттєвого пізнання, мовного недорозвинення, обмеженої практичної діяльності, тому їх розумові операції уповільнено розвиваються і мають своєрідні риси [1-6]. 

Діапазон відчуттів, в якому молодші школяри-олігофрени адекватно реагують на зорові, слухові, тактильні та інші стимули, виявляється звуженим. Для правильного впізнавання предметів їм потрібно вдвічі більше часу, ніж їх нормальним одноліткам [5]. Сприйняттю розумово відсталих молодших школярів властиві хаотичність [6], безсистемність. Вони бачать тільки елементи, а не ціле і вивчають їх послідовно.

Пам'ять розумово відсталих дітей молодшого шкільного віку має багато недоліків: сповільненість запам'ятовування, швидкість забування, неточність відтворення, епізодична забудькуватість. Недосконалість їх пам'яті обумовлена поганою переробкою сприйманого матеріалу [4]. 

Мислення розумово відсталих молодших школярів характеризується некритичністю, стереотипністю, тугоподвижністю, недостатністю гнучкості, слабкістю узагальнень та ослабленістю регулюючої функції мислення. Така мисоеннєва операція як аналіз, у цих дітей відрізняється бідністю, непослідовністю та фрагментарністю [6].

Увага розумово відсталих дітей молодшого шкільного віку переважно мимовільна. Вона характеризується невеликим об'ємом, нестійкістю, а в ряді випадків - тяжким перемиканням. Виражені такі недоліки: мала стійкість труднощі розподілу уваги, уповільненість перемикань. Неуважність обумовлена слабкістю їх вольової сфери і проявляється в тому, що в процесі навчання відзначається неможливість зосередитися на якомусь одному об'єкті або одному виді діяльності [2].

У розумово відсталих молодших школярів страждають всі види уяви. У них не сформовані як структурні, так і операційні її компоненти. У них є тенденція до втрати специфічності, цілісності образу, уподібнення образів [1]. Їх уява відрізняється поверховістю, неточністю, схематичністю. Погіршення концентрації уваги призводить до зниження стійкості уяви [3].

Проводячи дослідження розумово відсталих молодших школярів, які перебувають у КЗО «Навчально-реабілітаційний центр «Шанс» м.Дніпропетровська (всього – 26 осіб), ми ставили перед собою мету – виявити рівень розвитку пізнавальних можливостей цих дітей та надати рекомендації щодо подальшої роботи з дітьми. Нами була застосована низка адаптованих діагностичних методик (Л. В. Туріщевої «Розвиток сприйняття», В. В. Волошиної «Дослідження ролі відчуттів у пізнавальній діяльності дитини», А. Р. Лурія «Заучування 10 слів», Р. С. Немова «Виключення зайвого») та тестів (Бурдона «Коректурна проба», Е. Торренса «Закінчи малюнок»). В результаті проведеної роботи ми отримали наступні показники: 1) серед 26 розумово відсталих молодших школярів високий відсоток дітей (58%) з недорозвиненим рівнем сприйняття; 2) у всіх 26 розумово відсталих молодших школярів (100%) низький рівень сформованості відчуттів; 3) у всіх 26 розумово відсталих молодших школярів (100%) низький рівень сформованості пам’яті; 4) у 26 розумово відсталих молодших школярів (100%) низький інтелектуальний рівень; 5) у 42% випробуваних стійкість уваги була добра, а у інших (58% випробуваних) – низька; 6) 67% дітей мають високий рівень гнучкості уяви, 33% – середній; більшість дітей (75%) має низький рівень оригінальності уяви; 58% дітей з низьким рівнем розробленості уяви, 17% досліджуваних дітей – з середнім рівнем та 25% – з високим рівнем розвитку уяви.

Всі отримані дані свідчили, що розумово відсталі молодші школярі мають низькій рівень сформованості пізнавальних процесів. Для того, щоб рівень сформованості пізнавальних процесів розумово відсталих молодших школярів підвищився, необхідно буде провести комплекс корекційних занять, які будуть передбачати як роботу з самими дітьми так і заняття з їх батьками. Максимально можливий розвиток пізнавальних процесів розумово відсталих молодших школярів може бути досягнутий тільки при дотриманні низки умов: більш ранній початок корекційної роботи, сприятлива сімейна обстановка і тісний зв'язок навчально-реабілітаційного центру з сім'єю; застосування адекватної програми і методів навчання, відповідних реальному віковому періоду і реальним можливостям досліджуваних дітей.

Література:

1. Выготский Л.C. Воображение и творчество в детском возрасте. М.: Просвещение, 1991.-93с

2. Замский Х.С. Умственно отсталые дети: история их изучения, воспитания и обучения с древних времен до середины XX века - М.: НПО «Образование», 1995. — 400 с.

3. Исаев Д.Н. Умственная отсталость у детей и подростков. – СПб.: Речь, 2003. – 391с.

4. Липа В. А. Психологические основы педагогической коррекции / В. А. Липа. – Славянск: Предприниматель Маторин Б. И., 2012. – 386 с.

5. Синьов В. М. Корекційна психопедагогіка. Олігофренопедагогіка; Підручник. – Частина І. Загальні основи корекційної психопедагогіки (олігофренопедагогіки). – К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. – 238с.

6. Синьов В.М., Матвєєва М.П., Хохліна О.П. Психологія розумово відсталої дитини: Підручник. – К.: Знання, 2008. – 359 с.