Переворська О.І., Зайцева І.Ю., Криворотько А.О.

Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ

 

    В останні роки значно зросла актуальність проблеми психічного здоров'я дітей. Збільшення числа дітей із затримкою психічного розвитку відзначається в усьому світі. Ці діти ста­новлять найчисленнішу групу серед тих, які по­требують спеціальної допомоги у процесі навчан­ня та адаптації, тобто  затримка психічного розвитку є однією з найбільш розповсюджених форм психічної патології дитячого віку. Частіше вона виявляється з початком навчання дитини в підготовчій групі дитячого саду.

      Клініко-психологічне вивчення дітей із затримкою психічного розвитку започатковано, порівняно, зовсім недавно [1-2]. На початку ХХ ст. вчені і практики в галузі психіатрії, психології, педагогіки звернули увагу на дітей, які не були розумово відсталими, не мали яскраво виражених порушень слуху, зору, мовлення, проте відрізнялися від нормально розвинених однолітків загальмованим темпом психічного розвитку. Вони ніби займали проміжне становище між дітьми з нормальним розвитком та дітьми з явною патологією розумового розвитку [5].

       Вже в дошкільному віці діти із ЗПР не справляються з програмними

вимогами дошкільного закладу і до моменту вступу до школи не досягають потрібного рівня готовності до навчання. Тому в школі вони відразу ж потрапляють в  категорію невстигаючих. Попередити це можливо за умови своєчасного, до початку систематичного навчання в школі, виявлення дітей із ЗПР і надання їм кваліфікованої психолого-педагогічної допомоги [4].

     У дітей із ЗПР ускладнений процес оволодіння знаннями, затримується розвиток пізнавальної, мовленнєво-мисленнєвої діяльності, і недосконалість цих сфер перешкоджає розвитку у них ігрової, навчальної та комунікативної діяльності і порушує їх соціальну адаптацію.

     Проводячи дослідження дітей без ЗПР (22 дитини з ДНЗ № 134) та дошкільників із затримкою психічного розвитку, які перебувають у Центрі психолого-педагогічної реабілітації «Розвиток» м. Дніпропетровська (всього - 17 дітей), ми ставили перед собою мету - дослідити особливості розвитку їх пізнавальних процесів. Нами була застосована низка діагностичних методик Р.С. Нємова: «Упізнай, хто це?», «Чого не вистачає на малюнках?», «Запам'ятай малюнки», «Що тут зайве?», «Проставити значки», «Намалюй що-небудь» [6].

      Дослідження рівня розвитку цілісності та осмисленості сприймання дошкільників ми провели за допомогою методики Р.С. Нємова «Упізнай, хто це?». За результатами, ми побачили, що серед дітей без ЗПР та дітей із ЗПР немає таких, рівень розвитку яких дуже низький; з низьким рівнем розвитку виявлено серед дітей без ЗПР - 16%, серед дітей із ЗПР - 65%; з середнім рівнем розвитку цілісності та осмислення сприймання - 31% серед дітей без ЗПР, серед дітей із ЗПР - 36%; з високим рівнем розвитку серед дітей без ЗПР - 17%, серед дітей із ЗПР таких не виявлено; з дуже високим рівнем розвитку - 34% дошкільників без ЗПР, а дітей із ЗПР з таким розвитком сприймання не виявлено.

      Методика Р.С. Нємова «Чого не вистачає на малюнках?» допомогла нам дослідити сприймання дошкільників. За результатами, ми побачили, що серед дітей без ЗПР немає таких, рівень розвитку сприйняття яких дуже низький, а серед дітей із ЗПР - 28%; з низьким рівнем розвитку виявлено серед дітей без ЗПР - 18%, серед дітей із ЗПР - 37%; з середнім рівнем розвитку - 15% серед дітей без ЗПР, серед дітей із ЗПР – 35%; з високим рівнем розвитку серед дітей без ЗПР - 25%, серед дітей із ЗПР таких не виявлено; з дуже високим рівнем розвитку - 42% дошкільників без ЗПР, а дітей із ЗПР з таким розвитком сприймання не виявлено.

            Методику Р.С. Нємова «Запам'ятай малюнки» було обрано для дослідження обсягу короткочасної зорової пам'яті.  За результатами, ми побачили, що серед дітей без ЗПР немає таких, рівень розвитку яких дуже низький, а серед дітей із ЗПР - 29 %; з низьким рівнем розвитку виявлено серед дітей без ЗПР - 24%, серед дітей із ЗПР - 30%; з середнім рівнем розвитку - 32% серед дітей без ЗПР, серед дітей із ЗПР - 45%; з високим рівнем розвитку серед  дітей без ЗПР - 23%, серед дітей із ЗПР таких не виявлено; з дуже високим рівнем розвитку 19% дошкільників без ЗПР, дітей із ЗПР з таким розвитком пам’яті не виявлено.

          Методику Р.С. Нємова «Що тут зайве?» ми обрали для дослідження рівня розвитку образно-логічного мислення дошкільників. За результатами, ми побачили, що серед дітей без ЗПР таких, рівень розвитку яких дуже низький, - 10%, а серед дітей із ЗПР - 5%; з низьким рівнем розвитку виявлено серед дітей без ЗПР - 11%, серед дітей із ЗПР - 55% більше; з середнім рівнем розвитку - 14% серед дітей без ЗПР, серед дітей із ЗПР - 27%; з високим рівнем розвитку серед дітей без ЗПР - 51%, серед дітей із ЗПР - 9%; з дуже високим рівнем розвитку - 21% дошкільників без ЗПР, дітей із ЗПР з таким розвитком мислення не виявлено.

     Методика Р.С. Нємова «Проставити значки» допомогла нам дослідити перемикання і розподіл уваги дошкільників. За результатами, ми побачили, що серед дітей без ЗПР немає таких, рівень розвитку яких дуже низький, а серед дітей із ЗПР - 35%; серед дітей без ЗПР з низький рівнем - 7%, а серед дітей із ЗПР - 37%; з середнім рівнем розвитку - 67% серед дітей без ЗПР, серед дітей із ЗПР - 26%; з високим рівнем розвитку серед дітей без ЗПР - 8%, дітей із ЗПР з таким розвитком мислення не виявлено; з дуже високим рівнем розвитку - 13% дошкільників без ЗПР, дітей із ЗПР з таким розвитком уваги не виявлено.

     Методику Р.С. Нємова «Намалюй що-небудь» ми обрали для дослідження розвитку уяви дошкільників. За результатами, ми побачили, що серед дітей без ЗПР немає таких, рівень розвитку уяви яких дуже низький, а серед дітей із ЗПР - 27%; серед дітей без ЗПР таких, рівень розвитку яких низький - 33%, а серед дітей із ЗПР - 64%; з середнім рівнем розвитку - 50% серед дітей без ЗПР, серед дітей із ЗПР - 10%; з високим рівнем розвитку уяви серед дітей без ЗПР - 20%, дітей із ЗПР з таким розвитком мислення не виявлено; з дуже високим рівнем розвитку уяви  дітей ні серед дошкільників без ЗПР, ні серед дітей із ЗПР не виявлено.

      Обливості дошкільної освіти дітей із затримкою психічного розвитку зумовлені специфікою структури дефекту, яка характерна для зазначеної аномалії розвитку: зниження інтелекту, недостатність сформованості пізнавальних процесів, незрілість емоційно-вольової сфери та т. ін.. Важливо, що за умови раннього корекційного впливу (проведення систематичних корекційних занять) можливе суттєве підвищення рівня розвитку цих дітей.

 

Література:

1.  Бондар В. І. Проблеми корекційного навчання у спеціальній педагогіці: навч. посіб. / В. І. Бондар. – К.: Наш час, 2005. – 176с.

2. «Віконченко»: Програма розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку / за ред. проф. Т. В. Сак. – 2012. – 238 с.

3.  Защиринская О. В. Психология детей с задержкой психологического развития / О. В. Защиринская. – СПб.: Речь, 2007. – 168с.

4. Ілляшенко Т. Д. Діти із затримкою психічного розвитку та їх навчання. Навчальний посібник для педагогів, і шкільних психологів / Т. Д. Ілляшенко, Н.А. Бастун, Т. В. Сак. – К.: ІЗМН, 1997. – 128с.

5. Липа В. А. Психологические основы педагогической коррекции / В. А. Липа. – Славянск: Предприниматель Маторин Б. И., 2012. – 386 с.

6. Немов Р.С. Психология: В 3 кн. – М.: ВЛАДОС, 2003. – Кн.3: Психодиагностика. – 640 с.

7. Шевченко С. Т. Підготовка до школи дітей із затримкою психічного розвитку / Т. С. Шевченко; за ред. С. Г. Шевченко, Р. Д. Тригер, Г. М. Капустіна, І.Н.Волкова. – К.: Шкільна Преса, 2003. – 96с.