Жигжитова Л. М.

Національний Технічний Університет України «КПІ»

Застосування аудіоматеріалів при формуванні іншомовної комунікативної компетенції

Основним завданням викладача іноземної мови сучасної школи, як середньої, так і вищої, є формування у школярів та студентів іншомовної комунікативної компетенції, тобто набуття лінгвістичної компетенції, що передбачає вміння спілкуватись, розуміти на слух, читати, розмовляти та писати іноземною мовою. Зазвичай процес спілкування охоплює кілька видів мовленнєвої діяльності одночасно, наприклад, аудіювання і говоріння (або читання і письмо).

Питанням формування англомовної компетенції в аудіюванні займалися такі українські дослідники як: І. С. Онісіна, Р. А. Гаращенко, Н. А. Мовчанюк, О. В. Бочкарьова, Л. В. Шевкоплес, російські науковці: Д. Л. Морозов, С. А. Підопригора, І. В. Щукіна, М. В. Ляховицький, зарубіжні: В. Риверс та ін.

Аудіювання означає сприйняття мови на слух і, разом із читанням, відноситься до рецептивних (receptive) видів мовленнєвої діяльності, тоді як говоріння і письмо відносять до продуктивних (productive). Учні в школі практикуються у сприйнятті мови на слух, коли учитель розмовляє англійською, ось чому так важливо вести уроки іноземною мовою; студенти практикуються в аудіюванні коли беруть участь в різного роду диспутах, тренінгах, захистах проектних робіт та презентаціях, ставлять запитання, відповідають на них, шукають різні варіанти вирішення проблем.

Як викладачеві слід готувати своїх студентів до сприйняття і розуміння іншомовного повідомлення? Це залежить від типу завдань. Якщо на занятті вводиться новий матеріал і слухачі повинні зрозуміти кожне слово, тоді доцільно застосувати принцип поділу мовного потоку з використанням пауз і принцип багаторазового повторення і пояснення. Якщо ж на меті стоїть розуміння основного змісту тексту, або якась конкретна інформація, то тоді можна застосувати, так зване, екстенсивне аудіювання (extensive listening).

Зазвичай такому виду аудіювання передують різні типи вправ на зразок: дайте відповідь на запитання, чи опишіть картинку, схему, карту, тощо. І звичайно, в час інформаційно-комунікативних технологій неможливо уявити аудіювання без використання мультимедійних засобів навчання, які забезпечують високий ступінь наочності, підвищують рівень пізнавальної діяльності, сприяють формуванню необхідної мовленнєвої компетенції. Сучасні технології дозволяють одночасно використовувати слухові, зорові і тактильні канали для сприйняття інформації, яка передається поєднавши одночасно графік, текст, зображення і звук. З появою інформаційно-комунікативних технологій стало можливим зафіксувати іншомовний текст для подальшого його використання в певній навчальній ситуації, тобто продемонструвати сам об’єкт вивчення – іноземну мову, яка звучить у звукозапису, а також використовувати аудіювання для ефективного контролю навчальних досягнень студентів. Для забезпечення ефективного навчання викладачу слід використовувати аудіоматеріали лише в певних випадках, коли без них робота є неповноцінною (демонстрація мовних зразків в діалогах, виконання завдань на вірне чи невірне твердження, вставити пропущенні слова та ін.). Сучасні можливості інформаційно-комунікативних технологій дозволяють використовувати аудіоматеріали не лише на занятті, при допомозі і контролю викладача, вони значно полегшують самостійну роботу студента при опануванні іноземною мовою, адже дають змогу поліпшити техніку читання і письма. Сьогодні всі зарубіжні англомовні видавництва такі як “Longman”, “Oxford”, “Express Publishing” та ін. випускають книги для читання з аудіо-, або відео дисками, які значно підвищують мотивацію студентів. При підготовці монологічного мовлення студенти також можуть записати себе на диктофон, а потім проаналізувати виконаний звукозапис. Отже, при використанні аудіоматеріалів можна виділити дві функції: навчальну і контролюючу, кожна з яких застосовується:

1. Коли виникає необхідність в формуванні певних умінь і навиків, найчастіше при навчанні усній іноземній мові, при розвитку техніки читання.

2. Коли опрацьовується певний фонетичний, лексичний і граматичний матеріал, особливо для семантизації предметної термінологічної лексики, тобто введення нових термінів з опорою на візуальні навчальні засоби.

3. Коли виникає необхідність підготувати студентам певний матеріал в формі усного монологічного повідомлення.

Контролююча функція аудіювання реалізується при необхідності визначення групових і індивідуальних помилок в усній мові, а також при проведені тестів різного виду, що в подальшому допоможе викладачеві проаналізувати типові помилки студентів і виробити шляхи їх усунення.

Проте викладачу недостатньо знати лише основні напрямки і головні функції роботи з аудіо записами, щоби практичні заняття були максимально ефективними викладач повинен також володіти і основними принципами застосування аудіо- та відеоматеріалами при навчанні іноземним мовам.

Навчально-виховний процес в якому інтенсивно і методично грамотно застосовуються аудіо записи має такі дидактико-психологічні переваги:

1. Створюється штучне іншомовне середовище завдяки звучанню мови, яке підкріплюється ситуативним екстралінгвістичним фоном.

2. Підсилюється наочність в навчанні іноземній мові, оскільки фонограма – це також і слухова наочність, яка є дуже важливою.

3. За допомогою фонограми розширяється діапазон звучання іноземної мови, адже в класі, при традиційному веденні уроку зона аудіювання дуже вузька, вона знаходиться в штучно обмежених рамках, які визначаються дуже малою кількістю джерел іншомовного звучання: лише викладач і студенти.

4. Збільшується час, який відводиться на вивчення іноземної мови, тому що студент отримує можливість слухати радіопередачі та пісні, виконує фонетичні вправи, переглядає відеофільми поза межами аудиторних занять.

5. Використання аудіограм дозволяє зробити процес навчання в більшій мірі індивідуальним, тому що враховуючи індивідуальні типологічні характеристики, які залежать в основному від виду мовної уваги і виду мовної пам’яті викладач пропонувати студентам спеціальні фонетичні вправи, які будуть направлені на виправлення проблемних мовних особливостей.

6. Створюються близькі до оптимальних умови для підвищення щільності використання в навчанні зразкової і автентичної мови, в наслідок того, що фономатеріали, як правило, дуже ретельно відбираються, особливо для тих методичних ситуацій, коли потрібно проводити тренувальну роботу зі зразками мови, фразеологізмами.

7. Відбувається інтенсифікація навчально-виховного процесу з іноземної мови як в умовах традиційного уроку, коли до мови викладача можна добавити фрагмент аудіозапису, так і за рамками аудиторних занять, коли за допомогою інформаційних технологій та безмежних інтернет-ресурсів студент може отримати можливість прослуховувати носіїв мови велику кількість разів, що в рази збільшить його власну мовну продуктивність.

8. Успішно використовуються особливі властивості фіксованої навчальної мови, що надзвичайно важливо при вивченні іноземної. До них відносяться в першу чергу такі, як незмінність звучання, зразковість мови, можливість поділити мовний потік на фрагменти, можливість заміряти мовний потік по різним параметрам (тривалість звучання, характеристика темпу, наявність пауз, правильність висловлювання, тощо).

Отже, використання аудіоматеріалів для вивчення іноземної мови є необхідним інструментом в цілій системі формування комунікативної мовленнєвої та соціолінгвістичної компетенції для подальшого використання мови в професійній діяльності та для усунення культурного непорозуміння при спілкуванні з представниками інших народів.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Биркун Л. В. Комунікативні методи для викладання іноземної мови. Oxford University Press 1998. - 42с.

2. Ляховицкий М. В. Методика преподавания иностранных языков. М.: «ВЫСШАЯ ШКОЛА» 1981. – 158с.