Право/10.Господарське право

Студентки 4 курсу напрям підготовки «Правознавство» Малої Л. С.

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля,Україна

Проблеми з виплатою судових витрат,

пов’язаних з оплатою послуг адвокатських об’єднань в господарському процесі

Дуже часто виникають питання щодо стягнення витрат на оплату послу адвокатських об’єднань з протилежної сторони господарського процесу.

В судовій практиці нерідко зустрічаються такі випадки,коли сторона включає витрати за послуги адвоката або юриста,що не мають такого статусу до своїх основних позовних вимог, як і при повному задоволенню позову,що мають покладатися на позивача в суді.

Відповідно законодавству, а саме статті 44 Господарського процесуального кодексу України зазначено з чого саме складаються судові витрати,а також витрат,пов’язаних з оплатою послуг адвоката в судовому процесі.

Судові витрати при наданні стороні адвокатських послуг є важливою умовою при захисті інтересів та оскарженні порушених прав .

У відповідності до вищезазначеної статті при судовому розгляді судові витрати виплачуються стороною і підлягають задоволенню , яка потребує в захисті порушених прав , якщо є відповідний документ про сплату адвокатських послуг.

При вирішенні господарським судом справи, приймаються тільки ті витрати, які були зазначені під час прийняття відповідного судового рішення.

У випадку,якщо стороною були надані всі необхідні документи щодо сплати адвокатських послуг до прийняття відповідного рішення ,то вона може прийти до суду за додатковою ухвалою,яка теж може бути оскаржена відповідно чинного Закону

Треба зазначити ,що чинне законодавство щодо сплати лише послуг адвоката містить багато дискусій та суперечок.

На сьогоднішній день проблема постає в тому, чи може стягуватися на користь іншої сторони витрати, які сплачують правову допомогу адвокатським об’єднанням, захист прав сторони яких здійснював адвокат на підставі договору чи ордеру.

Отже,до основних проблем відносяться докази,які пред’являє сторона суду щодо сплати послуг адвоката,як говорить практика, не завжди є документально оформленим документом,та потребує досконалій оцінці суду щодо її допустимості.

Пунктом 6.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» Витрати зацікавлених осіб розгляду судового процесу, які оплатили адвокатську послугу або адвокатських об'єднань з надання допомоги правового характеру щодо вирішення конкретної справи в судовому процесі ,ділиться між сторонами на законних та загальних підставах, які визначаються у ч. 5 ст. 49 ГПК

Закон України «Про адвокатуру»,який вже втратив чинність також як чинний Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вказує на те,що оплата послуг адвоката здійснюється на підставі відповідного договору.

Юридичні послуги мають бути оплачені стороною не особисто адвокатом адвокатського об’єднання, а самим об’єднанням ,який його представляє в судовому процесі. Тому виплати позивача за адвокатські послуги повинні міститься в судових витратах.

Також, потрібно зазначити ,що судова практика в Україні зазнала великих змін ,особисто як зазначають деякі науковці, послуги адвоката,які включаються до судових витрат важко віднести до збитків,оскільки це ускладнює відшкодування їх стороною при вирішенні спору.

Витрати, які відшкодовуються судом та містяться у рішенні та мають відповідні документи про сплату цих витрат .

Що стосується розподілу в суді судових витрат ,то має бути враховуваний розмір відшкодування цих витрат, які не стосувалися до державного мита, і який не може бути перевищеним. Суд може обмежити або зменшити розмір судових витрат, тобто ціну позову відповідної категорії справи, зазначивши справедливу ціну господарського спору.

Отже,виходячи з вищевказаного, можна зробити висновок, що при вирішенні господарської справи необхідно надати відповідні документи до суду,які підтверджують представництво інтересів сторони в господарському процесі,для того, щоб компенсувати витрати,пов’язані з оплатою послуг адвокатського об’єднання.

Також, судова практика говорить, що треба надавати до суду акт приймання-передачі наданих послуг, який підписується стороною та адвокатським об’єднанням, тому що підтверджує ним надані послуги.

Зазвичай, суд посилається на Господарський процесуальний Кодекс України, що обставини справи повинні включати певні засоби доказування і не можуть мати інші доказування в господарському процесі .

На мою думку, треба вдосконалити законодавство в контексті переліку умов,які є необхідною умовою для відшкодування збитків на оплату адвокатських послуг. Вважаю,що судова практика має бути чітко регламентована у законодавстві щодо цих витрат.

Треба взяти до уваги те,що оплата адвокатських послуг повинна сплачуватись тільки зацікавленою стороною господарського процесу,а не третьою особою.

Вирішення даної проблематики може бути лише у разі відшкодування стороною невідшкодованих витрат, а коли при прийнятті судового рішення потрібно сплатити за послуги,які були представлені адвокатом має бути сплачена іншою стороною,яка надає в суді докази по справі. Такий підхід буде відповідати оперативності та сприятиме процесуальній економії на законодавчому закріпленні.