Фізична культура і спорт:

1. Фізична культура і спорт: проблеми, дослідження, пропозиції

Міщенко В.Л., Гірничий коледж ДВНЗ «КНУ»

Послушной І.В., ДВНЗ «Криворізький національний університет»

ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК САМОСТІЙНОСТІ

ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ

Актуальність проблеми. Залучення студентської молоді до занять фізичною культурою – важлива складова у формуванні здорового способу життя. Поряд з широким розвитком і подальшим вдосконаленням організованих форм занять фізичною культурою, вирішальне значення мають самостійні заняття фізичними вправами. Сучасні складні умови життя диктують вищі вимоги до біологічних і соціальних можливостей людини. Всебічний розвиток фізичних здібностей людей за допомогою організованої рухової активності (фізичного тренування) допомагає зосередити всі внутрішні ресурси організму на досягненні поставленої мети, підвищує працездатність, зміцнює здоров'я.

Мета. Систематичне, відповідне статі, віку і стану здоров'я, використання фізичних навантажень – один з обов'язкових факторів здорового режиму життя. Фізичні навантаження є поєднанням різноманітних рухових дій, виконуваних у повсякденному житті, а також організованих чи самостійних занять фізичною культурою і спортом, об'єднаних терміном «рухова активність». Основною метою самостійної роботи формування у студентів стійкої мотивації щодо збереження свого здоров’я, фізичного розвитку та фізичної підготовки; гармонійний розвиток природних здібностей та психічних якостей; використання засобів фізичного виховання в організації здорового способу життя.

У дуже багатьох людей, що займаються розумовою діяльністю, спостерігається обмеження рухової активності. Численні дані науки і практики свідчать про те, що реальне впровадження серед студентів самостійних занять фізичними вправами недостатньо. Дані опитування студентів різних років навчання щодо впливу суб'єктивних чинників на формування мотивів, які спонукають їх до самостійних занять і до активної фізкультурно-спортивної діяльності, наведено у таблиці:

Суб'єктивні чинники	Курс
	I	II	III	IV
Задоволення	57,8	50,1	43,5	16,8
Відповідність естетичним смакам	51,7	2,3	30,4	21,9
Розуміння особистісної значимості занятті	37,6	24,0	17,5	8,3
Розуміння значимості занять для колективу	34,0	22,8	14,1	9,6
Розуміння громадської значимості занять	30,9	21,3	12,6	7,4
Духовне збагачення	13,2	10,4	5,6	3,1
Розвиток пізнавальних здібностей	12,9	9,8	7,1	6,2

Наведені дані свідчать про закономірне зниження впливу всіх факторів-збудників в мотиваційній сфері студентів від молодших курсів до старших.

Студенти старших курсів більш критично оцінюють змістовний і функціональний аспекти занять, їх зв'язок з професійною підготовкою. Якщо мотиви, які спонукають до самостійних занять, сформувалися, то визначається мета занять, нею може бути: активний відпочинок, зміцнення здоров'я, підвищення рівня фізичного розвитку і фізичної підготовленості, виконання різних тестів, досягнення спортивних результатів.

Після визначення мети підбираються напрямок використання засобів фізичної культури, а також форми самостійних занять фізичними вправами.

Конкретні напрямки і організаційні форми використання самостійних занять залежать від статі, віку, стану здоров'я, рівня фізичної і спортивної підготовленості що займаються. Можна виділити гігієнічний, оздоровчо-рекреативний, загально-підготовчий, спортивний, професійно-прикладний і лікувальний напрямки. Форми самостійних занять фізичними вправами і спортом визначаються їх цілями і завданнями. Існує три форми самостійних занять: ранкова гігієнічна гімнастика, вправи протягом дня, самостійні тренувальні заняття.

При складанні комплексів і їх виконанні рекомендується фізичне навантаження на організм підвищувати поступово, з максимумом у середині і в другій половині комплексу. До закінчення виконання комплексу вправ навантаження знижується і організм наводиться в порівняно спокійний стан.

Найбільш доступними і корисними засобами фізичного тренування є ходьба і біг на відкритому повітрі в умовах лісопарку.

Перш ніж почати самостійні заняття фізичними вправами, з'ясуйте стан свого здоров'я, фізичного розвитку і визначте рівень фізичної підготовленості.

Тренування обов'язково починайте з розминки, а по завершенні використовуйте відновлювальні процедури (масаж, теплий душ, ванна, сауна).

Пам'ятайте, що ефективність тренування буде найбільш високою, якщо ви будете використовувати фізичні вправи спільно з гартуванням, дотримувати гігієнічні умови, режиму для правильного харчування.

Намагайтеся дотримуватися фізіологічних принципів тренування: поступове збільшення труднощі вправ, обсягу і інтенсивності фізичних навантажень, правильне чергування навантажень і відпочинку між вправами з урахуванням вашої тренованості і переносимості навантаження.

Пам'ятайте, що результати тренувань залежать від їх регулярності, так як великі перерви (4-5 днів і більше) між заняттями знижують ефект попередніх занять. Не прагніть до досягнення високих результатів в найкоротші терміни. Поспіх може привести до перевантаження організму і перевтоми. Фізичні навантаження повинні відповідати вашим можливостям, тому їх складність підвищуйте поступово, контролюючи реакцію організму на них.

Складаючи план тренування, включайте вправи для розвитку всіх рухових якостей (швидкості, сили, гнучкості, витривалості, швидкісно-силових і координаційних якостей). Це дозволить вам досягти успіхів в обраному виді спорту. Якщо ви відчули втому, то на наступних тренуваннях навантаження треба знизити. Якщо ви відчули нездужання, або якісь відхилення в стані здоров'я, перевтома, припиніть тренування, порадьтеся з викладачем фізичної культури або лікарем.

Намагайтеся проводити тренування на свіжому повітрі, залучайте до тренувань своїх товаришів, членів родини, родичів, братів і сестер.

Висновок. Регулярні заняття фізичною культурою не тільки поліпшують здоров'я і функціональний стан, але і підвищують працездатність і емоційний тонус. Однак варто пам'ятати, що самостійні заняття фізичною культурою не можна проводити без лікарського контролю, і, що ще більш важливо, самоконтролю.

Життя людини залежить від стану здоров'я організму і масштабів використання його психофізіологічного потенціалу. Усі сторони людського життя в широкому діапазоні соціального буття – виробничо-трудовому, соціально-економічному, політичному, сімейно-побутовому, духовному, оздоровчому, навчальному – у кінцевому результаті визначаються рівнем здоров'я.

Отже, завдяки заняттям, які проводяться самостійно, ліквідується дефіцит руху, зміцнюється здоров'я, підвищується емоційний стан. Саме ці педагогічні процеси проходять в позакласних заняттях фізичною культурою і спортом.

Список літератури

1. Андрощук Н. Основи здоров'я і фізична культура (теоретичні відомості) / Н. Андрощук, М. Андрощук. – Т.: Підруч. і посіб., 2006.

2. Волков В. Основи теорії та методики фізичної підготовки студентської молоді. – К.: Освіта України, 2008.

3. Лотоненко А.В. Физическая культура, спорт и работоспособность студентов. – Воронеж, 1986.

4. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры. – М.: ФиС, 1991.

5. Рудницька І. Формування здорового способу життя молоді: підлітковий вік / І. Рудницька // Здоров'я та фізич. культура. – 2004. – № 13.