Мозуль В. І., Денисенко О. М.

Запорізький державний медичний університет

ФІТОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕРЕВІЮ СТИСНУТОГО

Актуальним завданням сучасної фармації є пошук рослин з достатньою сировинною базою, які можуть доповнити номенклатуру офіцинальних видів та створення на їх основі нових лікарських засобів. Певну цікавість викликають види роду деревій. Цей рід налічує понад 150 видів, поширених в Європі, Азії, Північній Африці і Північній Америці. На території України зустрічається більше 20 видів деревію. У офіцинальній медицині використовується в основному деревій звичайний Achillea millefolium L., як кровоспинний, протизапальний, жовчогінний та шлунковий засіб [4,6]. Деревій також застосовують при захворюваннях судин і серця, шлунково-кишкового тракту, нервової системи, при інфаркті міокарду, інсульті, порушенні обміну речовин [5,7]. Настій деревію діє як гіпотензивний засіб, зменшує частоту серцевих скорочень [6, 8].

Перспективною рослиною флори України є деревій стиснутий (Achillea stricta Schleicher ex Gremli), який досліджено недостатньо, але широко застосовується в народній медицині, тому його вивчення є актуальним.

Одним із найважливіших компонентів комплексу біологічно активних речовин рослин є амінокислоти, які відіграють важливу роль у забезпеченні нормальної життєдіяльності організму і виконують багато функцій, зокрема, беруть участь у синтезі білків, виконують каталітичні, регуляторні, запасні, структурні, транспортні, захисні та інші функції. Препарати амінокислот застосовуються для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, печінки, для профілактики атеросклерозу, для покращення кровообігу, в якості гіпоглікемічного та антиаритмічного засобу [3].

При попередньому фітохімічному вивченні трави деревію стиснутого була встановлена наявність в ній фенольних сполук, які зумовлюють фармакологічну активність великої кількості лікарських форм [2].

До теперішнього часу сировина деревію стиснутого не є офіцинальною, тому важливим залишається всебічне фітохімічне дослідження цього виду

Метою роботи є визначення якісного складу та кількісного вмісту амінокислот та флавоноїдів в траві деревію стиснутого.

Матеріали та методи дослідження. Об’єктами дослідження є трава деревію стиснутого, зібрана у фазу цвітіння на території Чернігівської області. Сировину піддавали повітряно-тіньовому сушінню і подрібнювали до діаметру частинок менше 0,5мм.

Аналіз амінокислотного складу проводили на амінокислотному аналізаторі ААА Т-339 М (Чехія). Аналітичну пробу трави деревію стиснутого подрібнювали до розміру частинок, які проходять через сито з діаметром отворів 0,5 мм, поміщали в круглодонну колбу зі шліфом, додавали 20 мл 70% спирту етилового, зважували з точністю ± 0,01 г і нагрівали на водяній бані зі зворотнім холодильником протягом 1 години. Відбирали 50 мкл настоянки и упарювали насухо у вакуумному випарнику. Сухий залишок розчиняли в 200 мкл 0,1 М розчині кислоти хлористоводневої, нагрівали на водяній бані протягом 15 хвилин, при температурі 120°С, перемішували і центрифугували 3 хвилини при 4000 обертів. Розділ амінокислот проводили у середовищі цитратного буферного розчину. Ідентифікацію та кількісне визначення здійснювали за допомогою калібрувальної суміші розчинів стандартів амінокислот. Інтерпретація та обрахунок результатів проводилися автоматично за допомогою електронного інтегратора.

Наявність флавоноїдів визначали у спирто-водних витяжках, етилацетатних і бутанольних фракціях за допомогою загальновідомих якісних реакцій: ціанідинової за Бріантом, борно – лимонної, реакції з 3% розчином хлориду окисного заліза, з розчином основного ацетату свинцю, з розчином аміаку. За результатами реакцій судили про присутність глікозидів і агліконів флавоноїдної природи. Крім того, флавоноїди виявляли хроматографуванням в системах органічних розчинників:15% розчин оцтової кислоти; н-бутанол – кислота оцтова – вода (4:1:2); хлороформ – оцтова кислота- вода (13:6:2).

Вміст кверцетину в траві деревію стиснутого визначали методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). Визначення проводили за допомогою приладу LC: Agilent 1260 Infinity HPLC System (дегазатор, бінарний насос, автосамплер, термостат колонки, діодно-матричний детектор). Кількісне визначення суми флавоноїдів у перерахунку на кверцетин та абсолютно суху сировину проводили спектрофотометричним методом при довжині хвилі 340 нм у кюветі з товщиною шару 10 мм [1].

Результати та їх обговорення. В результаті дослідження амінокислотного складу трави деревію стиснутого, встановлена наявність 17 амінокислот, 7 зяких є незамінними амінокислотами (валін, лейцин, ізолейцин, метионін, треонін, фенілаланін, лізин). Сумарна кількість амінокислот складає 12,58мг%. В траві деревію стиснутого переважають глутамінова кислота (1,16мг%), серин (1,13мг%), аспарагінова кислота (1,09мг%). В значній кількості також присутні треонін (0,97мг%) і аргінін (0,92мг%) (табл. 1). Глутамінова кислота в організмі людини виступає в ролі нейромедіатора, необхідного для нормальної роботи головного мозку і функціонування нервової системи. Серин сприяє накопиченню глікогену в печінці та м΄язах і впливає на обмін жирів. Аспарагінова кислота бере участь у роботі імунної системи, синтезі ДНК і РНК, сприяє перетворенню вуглеводів у глюкозу

Таблиця1

Склад амінокислот в траві деревію стиснутого, мг%

№ п/п	Амінокислоти	Склад, мг%	№ п/п	Амінокислоти	Склад, мг%
1	аспарагінова	1,09	10	метионін	0,22
2	серин	1,13	11	ізолейцин	0,41
3	треонін	0,97	12	лейцин	0,81
4	глутамінова	1,16	13	тирозин	0,41
5	пролін	0,84	14	фенілаланін	0,94
6	цистеїн	0,61	15	гістидин	0,38
7	гліцин	0,49	16	лізин	0,54
8	аланін	0,75	17	аргінін	0,92
9	валін	0,91	сума		12,58

За допомогою якісних реакцій та хроматографічного аналізу: характерна флюоресценція в УФ-світлі (флавони, флавонол–С-глікозиди – темно-брунатна; флавоноли та їх глікозиди-жовта, жовто-зелена), жовте забарвлення на хроматограмах після обробки парами аміаку свідчить про наявність в траві деревію більш як 10 речовин флавоноїдної природи.

Методом високоефективної рідинної хроматографіі у траві деревію стиснутого ідентифіковано кверцетин (рис. 1,2)

Рис.1. Хроматограма стандартного зразку кверцетину

Рис.2. Хроматограма флавоноїдів в екстракті деревію стиснутого

Кількісний вміст суми флавоноїдів у перерахунку на кверцетин у траві деревію складає– 1,834 ± 0,03 %.

Висновки

1. Сумарна кількість амінокислот складає 12,58 мг%. В траві деревію стиснутого переважають глутамінова кислота (1,16 мг%), серин (1,13 мг%), аспарагінова кислота (1,09 мг%). В значній кількості також присутні треонін (0,97 мг%) і аргінін (0,92 мг%).

2. Методом високоефективної рідинної хроматографії ідентифіковано кверцетин. Кількісний вміст суми флавоноїдів в перерахунку на кверцетин у траві деревію складає – 1,834 ± 0,03 %.

Література

1. Державна Фармакопея України / Доповнення 3. — Х.: Державне підприємство »Науково-експертний фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. – 280 с.

2. Державний реєстр лікарських засобів України [Електронний ресурс] // Міністерство охорони здоров’я України – Режим доступу до ресурсу: http://www.drlz.com.ua.

3. Кисличенко В.С., Вельма В.В. Изучение аминокислотного состава цветков, листьев и экстракта из цветков бузины// Химия природных соединений.-2006.- №1.- С.98.

4. Компендиум [Електронний ресурс] //– Режим доступу до ресурсу:http://compendium.com.ua/atc

5.Лебеда А.Ф. Лекарственные растения: Самая полная энциклопедия/ А.Ф. Лебеда, Н.И. Джуренко, А.П. Исайкина, В.Г Собко.- М.: АСТПРЕСС КНИГА, - 2006. – 912 с.

6. Лекарственные растения [Електронний ресурс] // – Режим доступу до ресурсу: http://fitopedia.com.ua/rastenia-tisyachelistnik-vidi.html.

7.Путырский И.Н. Лекарственные растения. Энциклопедия / И.Н. Путырский, В.Н. Прохоров. – 2-е изд. – Мн.: Кн.Дом, 2005. – 656 с.

8.Тысячелистник сжатый [Електронний ресурс] // – Режим доступу до ресурсу:http://www.medherb.ru/ach_co.htm.