Бендас В.В., Міхєєв А.О.

ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», м.Чернівці, Україна

МЕТОДИ БОРОТЬБИ ЗІ СТІЙКІСТЮ МІКРООРГАНІЗМІВ ДО АНТИБІОТИКІВ

Антибіотики - це препарати, дія яких спрямована на боротьбу з бактеріальними інфекціями. Однак останніми роками дуже гостро стоїть проблемне питання розвитку у багатьох збудників стійкості до антибіотиків, які раніше були проти них ефективні. Стійкість до антибіотиків розвивається природним чином, захоплює всі країни і частини світу, але зловживання населенням антибіотиками, недотримання рекомендацій лікування, недостатнє проведення профілактики інфекційних захворювань може сприяти прискоренню розвитку даного процесу. Розвиток стійкості може провокувати довготривале лікування антибіотиками. Особливо ускладнюється ситуація з розвитком стійкості до антибіотиків, в країнах, де антибіотики продаються без рецепта і населення вдається до самолікування. Відсутність належних дій з боку людства може привести до того, що інфекції, які раніше вважалися безпечними, можуть знову приводити до летальних наслідків. За останні сто років вчені створили не одну тисячу речовин, що пригнічують ріст живих клітин, які отримали назву «антибіотики». Тепер з’явилася нова небезпека - несприйнятливості мікроорганізмів до сучасних антибіотиків. Їх поширення може відкинути людство в середні віки, коли епідемії «викошували» населення цілих країн. Чи можна це виправити і як з цим боротися? На нашу думку можна.

Для того, щоб вплинути на розвиток стійкості до антибіотиків, необхідно:

проводити неспецифічну профілактику інфекційних захворювань методом дотримання правил особистої гігієни (регулярного миття рук), дотримуватись правил харчової гігієни, уникати тісних контактів з хворими, інформувати населення про ефективність проведення профілактичних щеплень, використовувати антибіотики тільки за призначенням сертифікованого професійного медичного працівника, завжди приймати повний курс призначеного лікування, проводити специфічну профілактику, забезпечуючи дотримання термінів щеплення; при підозрі на бактеріальну інфекцію - здійснювати мікробіологічні дослідження з метою визначення чутливості збудника до антибіотиків, виписувати та призначати антибіотики, тільки при необхідності, застосовувати антибіотики в необхідній дозі (для досягнення терапевтичного ефекту) дотримуючись частоти прийому, мати хорошу національну програму, план дій щодо подолання стійкості до антибіотиків, покращувати санітарно епідеміологічний нагляд за інфекційними захворюваннями, збудники яких є стійкими до антибіотиків, регулюючи належне використання якісних лікарських засобів, надавати інформацію про стійкість до антибіотиків, проводити постійний моніторинг стійкості, розробляти та впроваджувати нові схеми лікування вакцинами та діагностичними засобами, забезпечувати, щоб антибіотики, які призначаються тваринам, включаючи тварин, що використовуються для виробництва харчових продуктів, і домашніх тварин, використовувалися тільки для лікування інфекційних захворювань під ветеринарним наглядом, ні в якому разі не застосовувати антибіотики в якості кормів для тварин, проводити щеплення тварин для зменшення потреби в антибіотиках і розробляти альтернативи використання антибіотиків в рослинництві, пропагувати і застосовувати належну практику на всіх стадіях технологічного виробництва та обробки харчових продуктів тваринного і рослинного походження, дотримуватися міжнародних стандартів, щодо відповідального використання антибіотиків, встановлених ВООЗ, інвестувати певні кошти в винахід та розробку нових антибактеріальних засобів, вакцин та діагностичних засобів.

Ріст бактерій, несприйнятливих до антибіотиків, - цілком природний і еволюційно обгрунтований процес. Генетичний апарат бактерій облаштований по іншому, ніж у багатоклітинних організмів. Він є нестабільний і схильний до постійних змін та мутацій. Ця здатність бактерій дає їм суттєві переваги при освоєнні нових місць перебування в макроорганізмі і при виживанні їх в несприятливих для них умовах. Проте варто з’явитися мутації (або серії мутацій), яка забезпечує стійкість мікроорганізмів до антибіотика, завдячуючи високій швидкості їх розмноження, з’являється нова група бактерій, які вже стійкі до антибіотиків. Ці стійкі (резистентні) бактерії здатні з великою швидкістю розмножуватися і поширювати гени резистентності, формуючи при цьому нові і нові стійкі до антибіотиків групи.

Новий період розвитку фармацевтики вимагає розробки ефективних, принципово нових речовин і сполук, з високою антимікробною дією. Технології удосконалення відомих антибіотиків можуть йти по шляху внесення хімічних модифікацій за рахунок нових елементів молекулярної структури; зміни самої структури, помінявши кут хімічних зв’язків, ввівши нові атоми і угруповання молекул. Так працюють багато фармацевтичних компаній і дослідницьких центрів, однак це лише модифікація відомого і тимчасове вирішення проблеми, оскільки еволюція бактерій і їх здатність до зміни генетичного апарату йде з надзвичайно великою швидкістю.

Таким чином перед вченими, які проводять дослідження в області фармацевтики і біотехнології, стоїть завдання не тільки розробки нових антибіотиків за рахунок модифікацій старих, але і пошуку принципово нових речовин і джерел нових антибіотиків. Вчені можуть використовувати самі бактерії, серед яких є види, здатні виробляти речовини для боротьби з бактеріями- «конкурентами», тобто речовини з антибіотичними властивостями. У цьому плані здатність бактерій до швидкої еволюції, в тому числі і в частині винаходу нових способів боротьби з собі подібними, грає вченим на руку. Пошук нових бактерій, які здатні продукувати невідомі раніше антибіотики, - один з найбільш перспективних наукових підходів.