Педагогические науки/ 2. Проблемы подготовки специалиста

Ніколаєнко О.В.,

Ушата Т.О.,

Чернігівській національний технологічний університет

АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ЗАСОБАМИ ТЕХНОЛОГІЇ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Освіта, що орієнтована на перспективу, має розвиватися згідно двом принципам: розвиток у студентів вміння орієнтуватися в умовах швидко мінливого світу і знаходити потрібне і вміння осмислювати і застосовувати отриману інформацію. Головним завданням освіти є необхідність навчити людину мислити. Таким чином, слід говорити про необхідність розвивати вміння мислити, і мислити критично. Критичне мислення включає в себе вміння оцінювати не тільки результат, але і безпосередньо процес мислення. Ми вважаємо, що в навчанні, і, в навчанні іноземної мови, зокрема, необхідно навчити студентів навичкам критичного мислення, засобам пізнання і отримання потрібної йому інформації.

Методи розвитку критичного мислення, що представляють собою сукупність навчальних методів, дозволяють активізувати пізнавальну діяльність і самостійність студентів. Пасивна передача інформації від викладача до студентів не ефективна, оскільки не викликає інтересу, не заохочує дослідження. Знання не статичне, воно - динамічне, і являє собою «стан розуміння», властиве конкретній людині. Для успішної активної роботи студенти повинні володіти базовим об'ємом інформації, з тим, щоб потім вони могли ефективно конструювати особисті уявлення з того чи іншого предмету, а також необхідно заохочення активного навчання - дослідження; забезпечення студентів інструментарієм, необхідним для пошуку відповідей на питання, створення умов для освоєння базових знань по основному колу питань. Роль викладача полягає в демонстрації процесів пізнання і мислення з тим, щоб студенти могли засвоїти ряд прийомів і методів, які будуть корисні їм при конструюванні власних знань. Така демонстрація процесу мислення показує студентам, як потрібно вчитися, для того, щоб вони взяли на себе відповідальність за своє навчання. Студенти повинні визначити для себе цілі пізнання, здійснити активний пошук інформації і роздумувати над тим, що вони дізналися. Така схема реалізується в моделі «виклик-осмислення-рефлексія», яка є основою методів розвитку критичного мислення. Вивчення іноземної мови з використанням методів розвитку критичного мислення передбачає не тільки активну пізнавальну діяльність студентів в пошуку інформації, але і вміння аналізувати, осмислювати, оцінювати, зіставляти різні точки зору, відстоювати, аргументувати свою власну думку, робити висновки, припускати можливості вирішення проблеми. Для успішного досягнення поставлених завдань необхідно переглянути не тільки методи і прийоми навчання іноземної мови, а й підготовку викладача, який повинен розвивати і змінювати зміст навчальної програми, критично ставитися до відбору навчальних матеріалів, приймати незалежні рішення, вміти гнучко планувати навчальний процес, враховуючи потреби, можливості і здібності студентів, для досягнення найкращих результатів [1].

Викладання іноземної мови зводиться до створення умов для дослідження, вивчення, відкриття нового, раніше невідомого. При цьому, викладач виступає в ролі організатора, посередника, мотиватора, а не єдиного джерела інформації, обсяг якої стрімко збільшується і, часом, також швидко застаріває. У зв'язку з цим, одним з основних завдань викладача є забезпечення студентів базовими навичками самостійної роботи, які завдяки методам розвитку критичного мислення, застосовні не тільки до всіх навчальних дисциплін, а й у повсякденному житті. Активна участь в процесі навчання - мета стадії виклику, оскільки, тільки беручи участь, студент думає усвідомлено, цілеспрямовано, втілюючи думки у власні слова, що сприяє більш глибокому розумінню інформації. Інтерес і самостійне цілепокладання мають величезне значення для підтримки активності студентів. Особистий інтерес визначає особисту мету. Наявність розбіжностей і протиріч служить потужним стимулом до пізнання нового. Процес мислення знаходить видиме втілення завдяки графічній організації матеріалу: моделі, таблиці, діаграми, кластери. Хід думок, взаємозв'язок між ідеями, стратегії роздумів стають очевидніше, наочніше і зрозуміліше, коли вони приймають форму графічного зображення [2].

Більш того, використання графічної організації матеріалу можливо на всіх етапах навчання: як спосіб підготовки дослідження, як спосіб направити його в потрібне русло, як спосіб організувати процес розмірковування над отриманими знаннями. Будь-яке мислення завжди є пошуком і відкриттям істотного нового. Студент, маючи базові знання з предмету, в результаті виконання завдання, відкриває нові, раніше невідомі йому факти, отже, відбувається справжній процес мислення. В процесі пізнання студент, спираючись на свої знання і розвиваючи їх, відкриває нові грані об'єкта. Під критичним мисленням ми розуміємо здатність тверезо і обережно мислити, знаходячи сильні і слабкі сторони, оцінювати результат і процес мислення. Але це аж ніяк не означає використання цієї здатності виключно для критики інших. Критичне мислення включає в себе вміння розуміти, аналізувати, оцінювати, синтезувати, що, по суті своїй, є творчим процесом. Тому поділ мислення на критичне і творче представляється неспроможним, оскільки, мислення завжди продуктивне, а значить і креативне. Творчий характер мислення розкривається на всіх етапах: від знання до оцінки. Раніше накопичені знання не однакові у всіх студентів, тому фаза виклику цих знань може приймати абсолютно різні форми. Розуміння ідеї і втілення її змісту у власні слова також може варіюватися в залежності від стилю навчання кожного окремого студента. Незважаючи на те, що застосування знань відноситься до умінь нижчого порядку, воно аж ніяк не позбавлене творчого начала, оскільки сфери застосування знань, ситуації дуже різноманітні і співвідносяться з потребами особистості. Уміння вищого порядку (аналіз, синтез, оцінка), безумовно, є творчими, оскільки з'ясування зв'язків і відносин є динамічний і розвивається процес, що вимагає критичного, продуктивного мислення.

Застосування методів розвитку критичного мислення в процесі навчання іноземної мови має ряд переваг і недоліків. До позитивних сторін можна віднести: більш активну участь студентів; розвиток їх незалежності і креативності; підвищення пізнавальної мотивації; більш швидке і легке розуміння змісту навчання; підвищення інтересу; довготривалість інтересу.

Труднощі ж полягають в проблематичності оцінки умінь і навичок і ускладненні контролю за дисципліною. Проте, явною перевагою є розвиток самостійності студентів, які несуть відповідальність за своє вчення, не покладаючись на викладача.

Але не слід розглядати їх як єдино можливі. Тільки різноманітні методи можуть бути ефективними. Процес розвитку критичного мислення досить важкий та довготривалий, тому застосування цієї технології у навчальному процесі щодня неможливе. Використання даних прийомів передбачає наявність знань на стадії виклику, в цьому і полягає основна проблема, оскільки рівень знань студентів неоднорідний, і застосування даних методів на початковому етапі навчання ускладнене тим, що студенти не завжди можуть висловити свої думки на іноземній мові. Проте, методи розвитку критичного мислення, вельми ефективні в навчанні іноземної мови. Дані методи сприяють організації навчальної діяльності студентів відповідно до механізмами ціннісної орієнтації пошук - оцінка - вибір - проекція.

Використання методів критичного мислення в процесі навчання іноземної мови сприяють не тільки інтенсифікації даного процесу, а й розвитку мотивації досягнення і ціннісного ставлення студентів.

Література:

1. Вукіна Н.В., Дементієвськаа Н.Л., Суизенко І. М. Критичне мислення: як цього навчити: Науково-методичним посібник / За наук. ред. О. 1. Пометун. -Х„ 2007.-190 с.

2. Тягло О. В. Критичне мислення,- X.: ВГ «Основа», 2008,- 190 с.