Филологические науки/ 3. Теоретические и методологические проблемы исследования языка

К. п. н. Желуденко М.О., Липницька К.В.

Національний авіаційний університет, м. Київ, Україна

Особливості словотвору у формуванні німецьких авіаційних термінів

Рівень розвитку авіаційної термінології разом з появою нових термінів залежать від розвитку авіаційної галузі. Під поняттям «термінологія» розуміємо систематизовану сукупність термінів, що забезпечують комунікацію між фахівцями певної галузі науки і техніки [1, с.43].

Словотвір спеціальних авіаційних термінів у німецькій мові є актуальним питанням і потребує детальнішого вивчення, оскільки відіграє важливу роль у процесі перекладу.

Значна кількість досліджень авіаційної термінології базується на матеріалі англійської мови. Це праці І. Асмукович, Г. Єнчевої, Ш. Каримова, О. Ковтун, С. Муравської, які досліджують перекладознавчі та лінгвістичні особливості авіаційної терміносистеми в англійській мові. Рідкими є посилання на авіаційну термінологію німецької мови, їх знаходимо у працях Л. Халіновської, Н. Шарафутдінової, К. Єпіфанцева, Г. Сазонової. Питання словотвору німецьких авіаційних термінів залишається актуальним через його недостатню вивченість.

На тлі розвитку авіації виникає потреба у створенні та перекладі авіаційної термінологічної бази, яка на сьогоднішній день стрімко розширюється.

Терміни в межах авіаційної царини є здебільшого моносемічними і пов’язані з результатами наукових досліджень та їхтеоретичним осмисленням [2, с. 56].

Формування будь-якої термінологічної системи відбувається на основі продуктивних моделей окремої мови. Одним із найбільш розповсюджених способів словотвору в німецькій мові є складання основ. Найчастіше складні терміни складаються з двох основ, де перша визначає другу, яка є носієм родової ознаки [3, с. 67]. Вона несе в собі провідне значення слова, а перший компонент вказує на його характерну ознаку:

наприклад, der Fluglärm – шум від літального апарату, де der Flug означає авіаційний, повітряний, а der Lärm – шум.

Характерною рисою складних термінів у німецькій мові є утворення груп, об’єднаних родовою ознакою з однорідним першим або другим компонентом. Вони складають основну частину пласту німецької авіаційної термінологічної системи:

наприклад,die Flugdynamik – динаміка польоту, die Flugphase – етап польоту, die Flugregelung – автоматичне управління польотом або ЛА, der Fluggast – авіапасажир, die Flugbahn – траєкторія польоту тощо.

Розглядаючи складні терміни слід зазначити, що в якості першого компонента здебільшого можуть виступати основи різних частин мови, але останнім компонентом завжди є іменник: der Großflug – виліт важких літаків, der Einzelflug – самостійний політ, der Außenbehälter– зовнішній бак для утримання пального.

Цікавим фактором у словотворі німецьких авіаційних термінів є наявність метафоричного компоненту, мотивованого певними прихованим когезійними смисловими зв’язками, наприклад, назвами людей за родинним стосунками: das Mutterflugzeug– літак-носій, das Zwillingstriebwerk – спарений (подвійний) двигун тощо [4, с.136].

Для порівняння зазначимо пріоритетні шляхи побудови авіаційних термінів в англійській мові, які представляють собою: утворення термінів шляхом складання двох або більше кореневих морфем, які пишуться разом або через дефіс (gangway – східці), терміни-словосполучення, що складаються з двох або більше слів, що є найпоширенішим явищем в англійській мові (plainflap–простий закрилок, tracedetectionsystem – система визначення слідів вибухових приладів), складання різних частин мови (undercarriage–шасі). Отже, шляхи утворення термінів в обох мовах частково співпадають, але пріоритетними є різні методи побудови слів.

Таким чином, подальше вивчення авіаційної термінології, особливо в німецькій мові, є необхідним з огляду на недостатній рівень досліджень. Варто зазначити, що англійська мова є пріоритетною у галузі авіаційної термінології, саме тому на її основі можна сформулювати та визначити основні напрями досліджень німецької авіаційної терміносистеми.

Разом з цим, особливо важливими є дослідження авіаційної термінології для студентів авіаційного університету, оскільки вони мають достатній рівень теоретичних знань для написання наукових робіт на матеріалі німецької та англійської мов. Крім того, подальша розробка зазначеної проблематики сприятиме розширенню уявлення про авіаційну термінологію як певний вид терміносистем; розвитку адекватного розуміння сучасних термінів досліджуваної галузі; поглибленню загальних та фахових лінгвістичних знань.

Література:

1. Володина М. Н. Термин как средство специальной информации / М. Н. Володина. – Москва : МАКС Пресс, 1996. – 80 с.

2. Головин Б.Н. Лингвистические основы учения о терминах / Б. Н. Головин, Р. Ю. Кобрин. – Москва : Высшая школа, 1987. – 104 с.

3. Гринев С. В. Введение в терминоведение / С. В. Гринев.– Москва: Московский Лицей, 1993.– 309 с.

4. Шарафутдинова Н. С. Моделиобразования метафор в авиационной терминологии неметкого язика / Н. С. Шарафутдинова // Эвристический потенціал концепцій профессоров Э. Г. Ризель и Е. И. Шендельс: тезисы докладов международной научной конференции, 9-22 октября 2006 года. – Москва : МГЛУ, 2006. – С. 136-137.