Про психологічні складові соціальної відповідальності працівників
апаратів судів України
Дніпропетровський
національний університет ім.Олеся Гончара
Корнієнко В.В.,
Зам. нач. медичної служби
Зозуля Д.В.
Доведено,
що однією з професійно важливих якостей працівників
апаратів судів є соціальна відповідальність, оскільки рівень її
розвитку відображає реальне ставлення особистості до тих об'єктів, заради яких
розгортається її діяльність. Тому високі вимоги до роботи працівників
апарату суду та підготовки її фахівців набуває особливої
актуальності.
Науковець та дослідник М.С.
Строгович писав: «Правильне розуміння відповідальності є важливим й у
політичному, і в соціальному, і в юридичному змісті, воно має величезне
значення для наукової розробки проблеми прав особистості, для підвищення
відповідальності державних органів, громадських організацій, посадових осіб за
доручену справу» .
Проблема відповідальності була
предметом вивчення як вітчизняних, так і зарубіжних науковців ( М. Й. Боришевський,
А. В. Брушлинський, М. М. Бахтін, Г. С. Костюк, Т. М. Титаренко, О. М. Леонтьєв,
К. К. Муздибаєв, Дж. Роттер, К. Роджерс, А. Маслоу, Е. Нойман,та
ін.). Вивченням структурних складових проблеми відповідальності займалися (С. В.
Баранова, М. В. Савчин, Л. П. Татомир), критерії та показники її вивчали (К. О. Абульханова-Славська, Л. І. Дементій, Г. П.
Татаурова), віковими особливостями розвитку та специфікою становлення у різних видах
діяльності займалися (Ю. А .Алєксєєва, І. Д. Бех, І. С. Булах, В. М. Горовенко,
В. І. Ігнатовський, О. Ф. Плахотний, М. С. Солодка та ін.).
Однак,
аналіз наукових джерел з цієї проблеми засвідчив відсутність спеціальних
досліджень особливостей соціальної відповідальності працівників
апаратів судів у процесі життєдіяльності та професійної занятості. Тому
ми провели аналіз проблеми, що передбачає вивчення соціальної відповідальності
на рівні цілісного суб'єкта поведінки, яку він реалізує в конкретних
соціально-психологічних умовах.
Для
дослідження вибраної проблематики особливого значення набувають погляди Е. Дюркгейма - про
цілісність суспільства, головною функцією якого є виховання в людині вміння
підкоряти особисті інтереси суспільним; М. Вебера - про раціональну бюрократію,
інтерпретацію професійних якостей як єдності соціального й індивідуального,
його соціологічного трактування державно-управлінської діяльності як покликання
й професії; Т. Парсонса - про структуру соціальної дії й функціях соціальної
системи.
Будівництво українського суспільства
як правової держави вимагає нових підходів до розуміння соціальної ролі людини,
його місця в соціальних інститутах. У цей час виникає проблема зміцнення
соціальної дисципліни й відповідальності людини, суспільства й держави.
Доведено, що відповідальна
поведінка може бути тільки за умови соціального вибору. У цьому зв'язку на
проблему відповідальності необхідно дивитися ширше, долаючи вузькопрофесійный,
юридичний підхід.
Ми в своєму дослідженні розглядали
соціальну відповідальність у 150 працівників апаратів
судів за п’ятьма факторами: громадська свідомість (36.02 бали - вище середнього
показника); законосвідомість (40, 72 бали - вище середнього показника);
рефлексія наслідків своїх дій (32,13 бали – середній показник); моральна
свідомість (28,72 бали – середній показник); альтруїзм (30,2 бали – середній
показник); загальний показник соціальної свідомості (168,87 бали – високий показник). Аналіз
психологічного дослідження показав досить високі бали за усіма факторами, які
характеризують соціальну відповідальність
працівників апаратів судів.
За результатами аналізу нашого
дослідження ми прийшли до висновку, що формування високої соціальної
відповідальності працівників апарату суду, які перебувають
в постійній взаємодії із громадянами, вирішуючи їх насущні проблеми в рамках
своїх повноважень, є показником не тільки рівня їх професіоналізму, але й
дозволяє ефективніше здійснювати й інші, не менш важливі функції.
Одержані високі показники соціальної
відповідальност працівників апарату суду говорить про ступінь соціальної відповідальност громадян
суспільства, що є показником рівня
розвитку країни у цілому.
1. Business
and economic development: the impact of corporate responsibility standards and
practices // Business for Social Responsibility. USA, 2003.
2. Creating
Value with the UN Global Compact. Edited by C. Fussier; A. Cramer; S. van der
Vegt. June 2004. 240 pp.
3.
Globalization, Growth and Poverty. Wash.: The World Bank. 2002.
4. Idowu
S.O., Filho W.L. Global Practices of Corporate Social Respons. -N.Y. Springer,
2008. 508 p.
5. Letts
Christine, Ryan William, Grossman Allen. Virtuous Capital: What Foundations Can
Learn from Venture Capitalists. Harvard Business Review, 1997.
6. Overview
of Business and Community Investment //Issue brief, Business for Social
Responsibility, 2003 .
7. Overview
of Corporate Social Responsibility // Issue brief, Business for Social
Responsibility, 2003.
8.Rober, P.
Dictionnaire alphabetique francase / P. Rober. Paris, 1980. - T. 4. - P. 430.
9. Tulder R.
van, Zwart A. van der. International Business-Society Management: Linking
Corporate Responsibility and Globalization. Routledge, 2006. 440 p