Психологія та соціологія / 7. Загальна психологія

Канд. психол. н., доцент Кравчук С.Л.

Інститут соціальної та політичної психології, Україна

Психологічні особливості духовних цінностей

та неконструктивних форм поведінки молоді у політико-правовій сфері в умовах воєнного конфлікту

Несприятливе соціально-економічне становище у країні, зокрема невисокий рівень матеріальної забезпеченості та соціальної захищеності широких верств населення, спричинюють тривогу, страхи людей, їх невпевненість, невизначеність у майбутньому.

Однією з важливих задач сучасної України є рух до правової держави. Врегулювання суспільних відносин правовими нормами – це один з способів демократизації і правового розвитку України.

Сучасне українське суспільство потребує у законності, порядку, відповідальності, верховності права. Ціль правової держави – це розширення прав особистості, вдосконалення конституційно-правових механізмів їх реалізації та захисту. У правовій державі розвинений соціальний контроль політики.

У кожній соціальній системі присутні відхилення чи девіації у різній мірі їх вираження. Молодь виступає самим активним психологічним суб’єктом. Саме тому у особистості молодого віку самим виразним чином проявляються прояви соціально неприйнятної поведінки.

У кожному суспільстві встановлюються норми поведінки, які є офіційними та неофіційними. Офіційні норми прийняті державою, а неофіційні – виступають у якості моральних норм даного суспільства.

Соціальні норми є вимогами (правилами) суспільства щодо поведінки особистості, визначаючи характер, а також межі можливих і припустимих її проявів. До неконструктивних форм поведінки молоді у політико-правовій сфері можна віднести: девіантну, делінквентну та агресивну поведінку.

Нестандартну поведінку, що відхиляється від норми, називають девіантною. Девіантну поведінку визначають як антисоціальну поведінку, що порушує певні соціальні, культурні, етичні та правові норми.

Під девіантною поведінкою розуміється: 1) вчинок, дії особистості, що не відповідають офіційно встановленим чи фактично існуючим нормам у даному суспільстві, зокрема нормам моралі, права, культури, психічного здоров’я; 2) соціальне явище, яке виражене у масових формах людської діяльності, які не відповідають офіційно встановленим чи фактично існуючим у даному суспільстві нормам [1; 2]. До видів девіантної поведінки відносять алкоголізм, наркоманію, азартні ігри, проституцію, бродяжництво, самогубство, антисоціальну та аморальну поведінку.

У формуванні девіантної поведінки значну роль відіграють такі чинники: соціальна нерівність, негативний вплив родини та близького оточення; недосконалість правового та морального виховання; недосконалість процесу формування особистості.

Делінквентну поведінку слід розглядати як сукупність протиправних вчинків чи злочинів [3]. Делінквентна поведінка включає у себе дії кримінального характеру. Основними чинниками злочинності молоді, які є характерними для України в даний період, виступають:

1) негативний вплив телебачення та інтернету, які, використовуючи кримінальну тематику, привчають молодь до сприйняття насилля, агресії, злочинності як звичайного атрибута сучасного життя;

2) масовий розвал економіки країни, що призвів до того, що батькам ніколи займатися вихованням дітей в умовах пошуку заробітків, зокрема за кордоном;

3) проникнення у молодіжне середовище стереотипів поведінки, які є несумісними із суспільними цінностями, зокрема: пропаганда культу сили, статевої розпусти, наркотиків;

4) зростання криміногенного фактору у суспільстві;

5) бездуховність.

Дані чинники формують криміногенну особистість, яка вже готова до здійснення злочину. Бездуховність виступає одним з істотних факторів неконструктивних форм поведінки молоді.

Духовність – це механізм буття людини, що функціонує та розвивається у ціннісному полі. Цінності – це смислоутворюючі основи буття, що задають спрямованість та мотивованість людської життєдіяльності та конкретним вчинкам. Консенсус у суспільстві передбачає існування загальних цінностей, які розділяються всіма. Такі загальні цінності об’єктивуються культурою чи задаються трансцендентально. Релігійно-філософські системи розробили та сформували загально-людські цінності, які інтегрувались як універсальні. Ці цінності правомірно розглядати і як Богом дані, і як справжньо гуманістичними цінностями. До таких загально-людські цінностей відносяться: Віра, Любов, Надія, Істина, Добро, Краса, Справедливість, Єдність, Гармонія, Порядок, Мир, Благополуччя, Достаток. Дані загально-людські цінності стали поза історичними інваріантами життя як абсолютні та самодостатні сутності.

У ситуації військового конфлікту в Україні злочинність набуває все більшого розповсюдження у різноманітних небезпечних формах.

Саме тому необхідно у молоді формувати духовність, сприяти становленню та розвитку духовних цінностей, що дають можливість сформувати особистісні орієнтації, які сприяють переходу від самоцінностей до загальних цінностей людства.

Література:

1. Змановская Е. В. Девиантология: Психология отклоняющегося поведения / Е. В. Змановская. – М.: Академия, 2006. – 288 с.

2. Клейберг Ю. А. Девиантное поведение в вопросах и ответах / Ю. А. Клейберг. – М.: МПСИ, 2006. – 304 с.

3. Рудакова И. А. Девиантное поведение / И. А. Рудакова, О. С. Ситникова, Н. Ю. Фальчевская. – Ростов н / Д.: Изд-во “Феникс”, 2005. – 156 с.