Мартинов Ю.О.

Національний технічний університет України «КПІ» ім. Ігоря Сікорського

ВПЛИВ ЗАНЯТЬ БОДІБІЛДИНГОМ НА ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК І ФІЗИЧНУ ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ СТУДЕНТІВ ВНЗ 17-19 РОКІВ.

Сучасні умови життя (урбанізація, бурхливий розвиток промисловості, транспорту, певні зміни в екологічному середовищі та ін.) пред'являють високі вимоги до рівня здоров’я людини. Фізичне студентів початкових курсів найефективніше стимулює позитивні функціональні і морфологічні зміни в організмі, що формується, активно впливає на розвиток рухових здібностей [1, с. 79].

У загальній системі студентів фізичне виховання займає особливе місце і має свою специфіку обумовлену змінами їх анатомо-фізіологічного і психологічного розвитку, а також тим, що у них різко підвищується об'єм розумової роботи і значно знижується рухова активність. Правильно підібрані засоби фізичного виховання є необхідною умовою усебічного розвитку студентів, а також можливості, підвищують продуктивність праці, зменшують стомлення.

У практиці фізичного виховання постійно здійснюється пошук раціональних засобів і методів, а також розробка методик по розвитку основних рухових якостей і зокрема – силовій підготовленості. Особливо велике місце розвиток сили займає у фізичному вихованні студентів молодшого віку, оскільки вони сприяють комплексному вдосконаленню рухових навичок, нормальному фізичному розвитку, зміцненню і збереженню здоров’я, підготовці студентів до життя в сучасному суспільстві.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Відомі дослідження, проведених за участю юних спортсменів, дозволяють говорити про те, що можна отримати ефективніші результати в прирості сили, якщо правильно поєднувати навантаження динамічного і статичного характеру [1, с. 80; 2, с. 121; 3, с. 120].

В той же час досліджень, спрямованих на виявлення вікових особливостей застосування занять з тяжкістю на процес фізичної підготовленості і фізичного розвитку студентів початкових курсів проводилося украй мало.

Проблема набуває особливого значення нині, коли змінилася цільова спрямованість фізичного виховання, суть якого зводиться до формування фізичної культури особи, це вимагає певного знання у сфері духовного і тілесного вдосконалення. Знання багатьох студентів досить низькі в цьому плані, існуючі програми занять розроблені в основному провідними зарубіжними атлетами в повному об’ємі не придатні для застосування в стулентських секціях бодібілдингу. Це пов’язано з тим, що деякі вправи для свого виконання вимагають спеціального устаткування, тренажерів. Крім того в цих програмах дається не повний методичний опис вправи, що у свою чергу не створює повного уявлення про правильну техніку виконання вправи, його значущості і важливості.

В той же час, аналіз літературних джерел і результати проведеного дослідження показують, що одним з перспективних шляхів підвищення рівня фізичної підготовленості студентів початкових курсів є впровадження в ряди молоді науково обґрунтованих програм для занять бодібілдингом.

Метою дослідження є: підвищити рівень фізичного розвитку і фізичної підготовленості студентів 17-19 років на основі занять бодібідінгом.

Результати дослідження силових здібностей студентів початкових курсів експериментальною і контрольною груп показали, що на початку експерименту показники рівня розвитку сили розгиначів ніг в тесті: «Присідання з штангою на плечах» у хлопців експериментальної групи результат склав 80,7±0,77 кг. Показники рівня розвитку сили розгиначів ніг по цьому тесту в контрольній групі склав 55,3±2,88 кг, достовірність відмінностей – t=8,52.

Показники рівня розвитку сили м’язів розгиначів рук в тесті: «Жим штанги, лежачи на лаві» в експериментальній групі у хлопців результат відповідав – 50,8±1,02 кг, а в контрольній групі результат склав – 35,1±3,78кг, достовірність відмінностей – t=4,01.

На початку дослідження рівень розвитку сили м’язів спини в тесті «Станова тяга штанги», результати хлопців експериментальної групи в становій тязі склали – 100,7±1,63 кг. Показники контрольної групи в цьому тесту на початку дослідження були набагато гіршими і склали – 75,4±3,21 кг. Рівень розвитку швидкісно-силових якостей на початку експерименту з тесту: «Стрибок в довжину з місця», у студентів експериментальної групи відповідав – 203,6±1,79 см. Результати контрольної групи склали –195,6±2,12 см, достовірність відмінностей – t=2,90.

У тесті згинання і розгинання рук в упорі, лежачи достовірність відмінностей також була виявлена (t=2,21). Результати експериментально ї групи юнаків склали – 28,5±0,43 разів, а другої групи середній результат відповідав 26,7±0,69 разів.

Результат сили м’язів черевного пресу з тесту «Під’їм тулубу в сід, протягом 30 сік» в експериментальній групі середній результат склав – 16,6±0,30 разів, а в контрольній групі середній результат склав – 14,3±0,47 разів. Дослідження силових здібностей у юнаків контрольної і експериментальної групи, на початку експерименту показало, що результати юнаків контрольної групи набагато гірше за результати юнаків експериментальної групи в усіх тестах. У кінці дослідження було відмічено, що силові показники юнаків студентів початкових курсів, як в експериментальних так і в контрольних групах виросли. Так результати досліджень силових здібностей хлопців 17-18 років експериментальної і контрольної групи у кінці дослідження в тесті: «Присідання з штангою на плечах» показали, що у хлопців експериментальної групи результат склав 90,3±0,47 кг Показники рівня розвитку сили розгиначів ніг по цьому тест у в контрольній групі склали 54,7±2,53 кг. По цьому тесту в кінці дослідження, були виявлені достовірні відмінності (t=13,83).

Показники рівня розвитку сили м’язів рук до кінця дослідження в тесті: «Жим штанги, лежачи на лаві» в експериментальній групі у юнаків, результат відповідав 67,6±0,31 кг, а в контрольній групі результат склав 48,4±2,37 кг. Між групами була виявлена достовірність відмінностей (t=7,95).

Укінці дослідження рівень розвитку сили м’язів спини в тесті «Станова тяга штанги», результат юнаків експериментальної групи в становій тязі склав 110,5±0,53 кг. Показники контрольної групи в цьому тесту у кінці дослідження були набагато гіршими і склали 76,7±2,67 кг. Була виявлена достовірність відмінностей на користь експериментальної групи: t=12,4 2.

Наприкінці дослідження відбулися зміни рівня розвитку швидкісно-силових якостей по тесту: «Стрибок в довжину з місця», у студентів експериментальної групи середній результат відповідав – 212,3±0,82 см. Результати контрольної групи склали – 201,3±1,73 см. Достовірність відмінностей між групами було виявлена і склала (t=5,75).

У виконанні вправи згинання-розгинання рук в упорі, лежачи достовірність відмінностей також була виявлена (t=7,2). Результати експериментальної групи хлопців студентів початкових курсів склали – 34,7±0,26 разів, а у другої групи юнаків середній результат відповідав 30,8±0,47 разів. Результат сили м’язів черевного пресу з тесту «Під’їм тулуби в сід, протягом 30 с» в експериментальній групі середній результат склав 19,4±0,27 разів, а в контрольній групі середній результат і склав 15,1±0,32 разів. Була виявлена достовірність відмінностей між експериментальними і контрольними групами.

Висновки. Наприкінці дослідження рівень розвитку силових здібностей студентів початкових курсів 17-19 років, контрольних і експериментальних груп показав, що результати контрольних груп юнаків виросли, але також значно гірше за результати юнаків експериментальних груп у усіх тестах. Були виявлені достовірні відмінності за показниками усіх тестів між експериментальними і контрольними групами. Аналізуючи динаміку приросту показників рівня розвитку силових здібностей у юнаків 17-19 років, встановлено, що достовірні поліпшення у кінці дослідження, у хлопців експериментальної групи достовірні відмінності виявлені в усіх тестах. Отже, самостійні заняття бодібілдінгом ефективно впливає на розвиток силових здібностей юнаків 17-19 років.

Література

1. Гайков А.В. Существует ли философия бодибилдинга? // Вопросы подготовки и деятельности специалистов физической культуры: Тез. докл. / А.В. Гайков. – Набережные Челны: Кампи, 1998 – С. 79-81.

2. 3айберт В.К. Бодибилдинг: идеальная тренировка: Путеводитель по современному бодибилдингу / В.К. 3айберт. – М.: ООО «Издательство Астрель», 2004. – 144 с.

3. Дворкин Л.С. Силовые единоборства: Атлетизм, культуризм, пауэрлифтинг, гиревой спорт / Л.С. Дворкин. – Ростов-н/Д: Феникс, 2001. – 126 с.