Фізична культура і спорт /1. Фізична культура і спорт : проблеми, дослідження та пропозиції.

Яременко Олег Миколайович

Національний технічний університет України «КПІ імені Ігоря Сікорського»

«Передача ,ведення, підбір і добивання м‘яча в баскетболі.»

Баскетбол вміщує велику кількість спеціальних прийомів і дій, які роблять гру непередбачуваним і захоплюючим видовищем. Визначити в цьому багатстві прийомів і дій, що є головним, а що другорядним або похідним від головного, буває часто важко, особливо для початкуючих студентів. Студент повинен обдумати базові елементи гри, повзуючи їх логічно злагоджену систему. Елементи цієї системи є канвою, яка допомагає орієнтуватися в матеріалі робочої програми. Вони відтворюють змістовну сторону того, що часто називають школою баскетболу.

Передача м‘яча.

Існує один найкращий вид передачі м‘яча для кожної ігрової ситуації, коли передача виконується без опору супротивника. Одним із критеріїв відбору виду передачі служить віддаль, на яку передається м‘яч. Велика віддаль вимагає передачі однією рукою від плеча, мала – передача двома руками від грудей. Традиційна техніка цих видів передач легко засвоюється у звичайних вправах в парах у слідуючій методичній послідовності, передача на місці гравцю, який стоїть на місці, передача на місці гравцю, який рухається ; передача в русі гравцю, який рухається. Більшість помилок при цих випадках передач пов‘язано з недооцінкою правильного положення кистей або кисті передаючої руки в завершальній фазі передачі. Повністю випрямлені руки при передачі двома руками від грудей або випрямлена рука при передачі однією рукою від плеча з пальцями на приймаючий м‘яч партнера, виключають бокове обертання м‘яча, яке є причиною неточних передач. Логіка виду вибору передачі, коли перед передаючим м‘яч гравцем розташований захисник, базується на п‘яти можливих точках передачі: 1 – над головою; 2 – над лівим плечем; 3 – біля лівої ноги; 5 – над правим плечем. Цей вибір визначається положенням рук захисника:

1 – обидві руки захисника опущені; 2 – ліва рука опущена; 3 – ліва рука піднята; 4 права рука піднята, 5 – права рука опущена.

Гравці повинні пам‘ятати, що своєчасно і точно виконані передачі забезпечують добрі умови для кидка партнера. Добра передача забезпечує добрий кидок.

Ведення м‘яча.

Багато командних взаємодій засновані на вмінні вести м‘яч. Воно часто допомагає створити самому дриблеру або його партнерам добрі умови для кидка. Ведення допомагає перемогти пресинг. Практично кожен раз, коли команда переходить від захисту до нападу, гравці завжди використовують ведення. Отримавши м‘яч, нападаючий повинен пред‘являти подвійну погрозу для захисника – кидком і проходом до кошика з веденням. Щоб дії нападаючого з м‘ячем були більш ефективними, він повинен знати прийоми обігрування захисного та початкового ведення, таким як: викрокування, перехресний крок і поворот.

Викрокування: виконуючи цей прийом, нападаючий робить перший крок вперед, заставляючи захисника відступити, потім починає рух назад, роблячи вигляд, що хоче повернутися у вихідне положення і провокуючи рух захисника вперед. При цьому вага тіла нападаючого переноситься на позаду стоячу ногу, що дозволяє зробити більший крок вперед попереду стоячою ногою в початковому напрямі і почати ведення.

Перехресний крок: нападаючий робить пружинистий крок вперед – в бік, заставляючи захисника змінитися в напрямі можливого проходу, різко відштовхується від підлоги поставленою ногою, робить нею перехресний крок і починає ведення в другому напрямі.

Поворот: нападаючий робить пружинистий крок вперед – в сторону, заставляючи захисника зміститися в напрямі можливого проходу, різко відштовхується від підлоги, поставленою ногою і виконує швидкий поворот назад, до того моменту, поки не буде з боку захисника, випускає м‘яч в підлогу ближньою до напряму повороту рукою і починає прохід з веденням.

Підбір і добивання м‘яча.

Команда, яка програє підбір, програє гру. Команда, яка частіше володіє м‘ячем при відпусканні має можливість частіше атакувати кошик. Успіх в боротьбі за м‘яч при відскоку відзначається трьома факторами. Перший з них – швидкість. Другий фактор – досвід гравця, третім, можливо самим важливим фактором є агресивність дій. Добивання м‘яча в кошик при відскоку здійснюється однією або двома руками. Добивання виконується м‘яким рухом кисті з широко розставленими пальцями випрямленої руки. При добиванні нападаючому потрібно швидко вийти в зручну позицію і розрахувати свій стрибок так, щоб добити м‘яч в вищій точці. Нападаючий може використовувати фінти при виході до м‘яча, стараючись не залишатися за спиною захисника погляд нападаючого повинен бути постійно спрямований на м‘яч, а дії захисника він контролює периферійним оглядом. Підбору м‘яча при відскоку від щита або кільця в захисті сприяють, як правило попередні дії, спрямовані на попередження виходу нападаючого в позицію, зручну для добивання. Після кидка захиснику потрібно спочатку виконати оберт, закрити нападаючому короткий шлях до кошика після чого повинен почати активний рух до м‘яча. При кидку м‘яча захиснику спочатку потрібно зробити один або два кроки і напрямку м‘яча або кошика, який охороняється. При кидку захиснику потрібно зробити один, або два кроки в напрямку захисника, виконати блокуючий поворот вперед, не гублячи м‘яча з поля зору, а потім подати швидкий рух до кільця для підбору. При підборі захисник повинен розрахувати свій стрибок так, щоб зловити м‘яч двома руками в точці стрибка і різко висмикнути його в положенні перед грудьми. В цьому випадку м‘яч захищається тілом від нападаючого, який хоче заволодіти ним з-за спини захисника. Після оволодіння м‘яча гравець мусить швидко виконати передачу партнеру для організації прориву, або ведучи м‘яч, вийти з небезпечної зони під кошиком.