Економічні науки/10.Економіка підприємства

д.е.н.,проф. Денисюк О.М., Шмерхльов Р.О., Свистак К.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

      Актуальним  для підприємств України  сьогодні  є питання їх фінансово- економічного  стану. В  умовах  ринкових  відносин  зростає  відокремленість підприємств, їх економічна і правова відповідальність.

      Кожне підприємство самостійно відповідає за свою роботу та ухвалює  рішення щодо подальшого розвитку. Як наслідок, виживає той, хто найкраще

використовує наявні ресурси з метою отримання максимальної суми прибутку  за  результатами  здійснення  господарської  діяльності.  При  цьому  різко  зростає значення аналізу фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання.

        Аналіз  фінансово-економічного  стану  є  важливим  складником  ефективного  управління  формуванням,  розміщенням  і  використанням  ресурсів підприємства. Фінансовий стан визначається величиною, складом  і структурою активів, власного капіталу  і  зобов'язань, які  зумовлюють  фінансову  стійкість,  ліквідність  та  платоспроможність  суб'єктів господарювання.

           У  працях  зарубіжних  і  вітчизняних  економістів  досліджено  широке  коло  питань,  пов'язаних  з  аналізом  фінансового-економічного  стану  підприємства, його оцінюванням та управлінням. Серед науковців, які приділяли  значну увагу дослідженню фінансово-господарського  стану підприємств, виокремимо  таких,  як І.Т. Балатанов, Л.А. Беистайн,  І.О. Бланк, Ю. Брігхем, Т.Р. Карлін,  А.П. Ковальов, М.Н. Крейніна,  Л.А. Лахтіонова,  Г.В. Савицька, та інші. Проте окремі аспекти аналізу фінансово-економічного стану ще є не досить дослідженими, в чому і проявляється актуальність даної теми дослідження.

      Неодмінним  складником  переходу  України  до  ринкових  відносин  є  створення  нових  підприємницьких  структур  та  приватизація  підприємств.

Цей перехід зумовив еволюцію відносин власності  і типів суб'єктів господарювання  в напрямку  забезпечення  їх розмаїття. Процеси ринкових перетворень  привернули  істотну  увагу  до  дослідження  теоретичних  та  практичних проблем подальшого  розвитку  та підвищення  ефективності функціонування підприємств як державного, так і приватного сектора економіки України.

       Важливу роль у забезпеченні ефективних форм господарювання на вітчизняних  підприємствах  відіграє  аналіз  фінансового-економічного  стану підприємств, який відповідає  за відбір, оцінку та  інтерпретацію фінансових, економічних  та  інших  даних, що  впливають  на  процес  прийняття  інвестиційних та фінансових рішень. Думка  про  те,  що  розвиток  методів  аналізу  фінансового  стану  підприємства проходив переважно в США та Західній Європі не може викликати особливих заперечень: цей аналіз покликаний обслуговувати потреби ринкової  економіки,  і  тому  лише  розвиток  та  ускладнення механізму  ринкової економіки можуть сприяти вдосконаленню його методів.

      Методи  аналізу  фінансового  стану  підприємства  постійно  вдосконалюються  по мірі настання  змін  в  економічному  середовищі нашої  держави. Нові ідеї та принципи в цій сфері насамперед доходять до користувачів періодичних економічних видань.

       На  основі  форм № 1-2 практикою  фінансового  аналізу  виділено  такі

основні методи:

¾    горизонтальний  аналіз – порівняння кожної позиції в  інформації  з попереднім періодом;

¾   вертикальний аналіз – визначення структури підсумкових фінансових показників;

¾   трендовий  аналіз –  порівняння  кожної  позиції  в  інформації  з  низкою  попередніх періодів [2, с. 27].

      Ефективне  виробництво  та  реалізація  якісної  продукції  позитивно впливають на фінансово-економічний стан підприємства. Збої у виробничому

процесі, погіршення якості продукції, ускладнення з її реалізацією ведуть до

зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, внаслідок чого погіршується його платоспроможність. Очевидним також є і зворотний зв'язок, який полягає у тому, що відсутність коштів може призвести до перебоїв у забезпеченості матеріальними ресурсами, а отже, і у виробничому процесі.

      Оцінювання  результатів  діяльності  підприємств  є  одним  із  основних елементів  у  системі  управління  і  обґрунтування  господарських  рішень. Він становить  інтерес  для  інвесторів,  кредиторів,  постачальників  матеріально-технічних ресурсів, державних органів управління й виробничих менеджерів. Є  два  принципово  різних  підходи  до  оцінювання  діяльності  підприємства.

      За першого підходу оцінюють діяльність підприємства на основі одного синтетичного показника, максимізація або мінімізація якого забезпечить прийняття оптимального рішення. Як такі показники пропонуємо використовувати: обсяги продажу, прибуток,  собівартість продукції  та  інші. Однак використання цих показників має низку вад, зумовлених впливом на них чинників ринково – кон'юнктурного характеру.

      Другий  підхід  до  оцінювання  результатів  роботи  підприємств  ґрунтується на системі показників, які всебічно відображають стан і розвиток діяльності суб'єкта господарювання [3, с. 111].

         Стійке  фінансове  становище  формується  в  процесі  всієї  виробничо-

господарської  або  комерційної діяльності підприємства. Однак партнерів  та

акціонерів підприємства цікавить не процес, а результат, тобто саме показники фінансового стану за звітний період, які можна визначити на основі офіційної фінансової звітності.

       Основними  показниками  оцінювання  фінансово-економічного  стану підприємства є такі:

     1. Показники  майнового  стану:  коефіцієнти  зношення  основних  засобів, мобільності активів і частка обігових виробничих активів;

     2. Показники  ліквідності:  коефіцієнти поточної,  абсолютної  ліквідності  та

співвідношення короткотермінової дебіторської і кредиторської заборгованостей;

     3. Показники  платоспроможності:  коефіцієнти  забезпеченості  власними обіговими коштами, фінансового левериджу і маневреності власних обігових коштів;

      4. Показники ділової активності: коефіцієнти обіговості активів, дебіторської заборгованості, основних засобів і період фінансового циклу;

     5. Показники рентабельності: коефіцієнти рентабельності  власного капіталу,  період  окупності  капіталу  і  стійкості  економічного  зростання  [3, с. 113].

        Пошук ефективних механізмів управління фінансовими ресурсами та забезпечення  їх  реальної  інтеграції  в  систему  ринкових  відносин  зумовлює потребу розроблення фінансової  стратегії на різних  етапах розвитку підприємства. Адже, сьогодні нас відділяє вже немало часу відтоді, як Україна стала на шлях ринкових перетворень, проте він і досі залишається складним  та  заплутанимдля пересічного громадянина. Світовий досвід доводить, що дійсне просування на шляху реформ залежить від змін у виробничій сфері та знаходженні ефективних форм господарювання.  Важливу  роль  у  цьому  процесі  в  Україні  відіграє  об'єктивний аналіз фінансового стану підприємств.

Література :

1. Власюк Н.І. До питань про фінансовий стан підприємства // Вісник Львівської державної фінансової академії. – Львів : Вид-во "ЛДФА", 2010. – № 14-268 с.

2. Мних Є. Оцінка фінансового стану підприємства за умов застосування методів точкової статистичної експертизи / Є. Мних, Н. Біленька // Бухгалтерський обік і аудит. – 2011. – № 2. – С. 27-31.

3. Хотомлянський О.Л. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства / О.Л. Хотомлянський, П.А. Знахуренко // Фінанси України. – 2009. – № 1 – С. 111-118.