Экономические науки/10. Экономика предприятия

Заморока Ю. І., к.е.н. Супрун С. Д.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Аналіз економічного змісту поняття «потенціал» підприємства

Сучасне ринкове середовище, в якому функціонують суб’єкти господарювання різних форм власності, можна охарактеризувати як нестабільне, адже за останні роки воно істотно змінювалось: рівень його невизначеності постійно зростав, з’являються все нові чинники ризику під впливом макро- і мікроекономічних чинників. Таким чином, перед керівництвом будь-якого підприємства виникає невідкладне завдання формування та оцінки поточних та перспективних можливостей підприємства, а саме – його потенціалу.

Дослідженням поняття «потенціал підприємства» займалися такі видатні вчені, як Абалкін Л.І., Авдєєнко В.М., Білоусов Р.А., Волкова О.М., Горбунов Е.П., Ігнотовський П.А., Євдокімов Ф.І., Клейнер Г.Б., Ковальов В.В., Краснокутська Н.С., Мізіна О.В., Лукінов І.І., Марушков Р.В., Мочалов Б.М., Мочерний С.В., Олексюк О.І., Рєпіна І.М., Федонін О.С. та ін.

Мета даної статті – це прослідкувати становлення та еволюцію терміну «потенціал» та виділення найбільш змістовного для сучасної економічної науки.

В етимологічному значенні термін «потенціал» походить від латинського potentia й означає «потужність, силу».

Спроби вирішення проблеми оцінки потенціалу на рівні країни, галузі та підприємства призвили до виникнення різних визначень. Так, термін «потенціал» науковці розглядали як «можливості, приховані можливості, міць, сила, засоби, запаси, джерела, функції, які можуть бути використані з метою досягнення певної мети» [8, с.22].

З часом термін «потенціал» розглядали на рівні підприємства та тлумачили як найбільш важливий динамічний показник функціонування суб’єкта господарювання, який в той же час дає характеристику стану підприємства щодо впливу зовнішнього та внутрішнього середовища та застосовується для оцінки його діяльності.

Так, еволюція терміну «потенціал» можна прослідкувати з 1924 року: К. Г. Воблий визначив потенціал виробничих сил як потенційну можливість країни виробляти матеріальні блага для задоволення потреб населення [4, с.15]. Подальші трактування цього терміну з’являлись в такій послідовності:

- 1927р. – Вейц В.: потенційні виробничі сили – не тілки матеріальні елементи, а також ті чи інші матеріальні умови, за яких здійснюється виробничий процес [8, с.6-7];

- 1967р. – Нємчинов В. С.: потенціал розширеного виробництва – ресурсні можливості національної економіки країни для здійснення економічного зростання [7, с.113];

- 1973р. – Анчишкін О. І.: виробничий потенціал – сукупність ресурсів, які у процесі виробництва набувають форми чинників виробництва [2, с.19];

- 1981р. – Абалкін О. І.: потенціал – це узагальнена характеристика ресурсів, прив’язана до місця і часу [1, с.14]

- 1981р. – Черніков Д. О.: сукпність ресурсів без врахування їх реальних взаємозв’язків, які складаються в процесі виробництва [10, c.89];

- 1983р. – Архангельський В. М.: потенціал – засоби, запаси, джерела, які є в наявності і можуть бути мобілізовані для досягнення певної мети або розв’язання певної задачі [8, c.7];

- 1984р. – Шевченко Д. К.: виробничий потенціал – сукупність виробничих ресурсів, об’єднані в процесі виробництва, та мають певні потенційні можливості в сфері виробництва матеріальних благ та послуг [11, c.17];

- 1988р. – Лукінов І. І.: кількість та якість ресурсів, якими володіє та або інша господарююча система [6, c.12];

- 1989р. – Авдеєнко В. М., Котлов В. А.: виробничий потенціал промислового підприємства – складна система ресурсів виробництва, які знаходяться у взаємозв’язку та взаємозалежності [3, c.5];

- 1991р. – Самоукін Л. І.: виробничі відносини, що виникають між окремими працівниками, трудовими колективами, а також управлінським апаратом з приводу повного використання їхніх здібностей зі створення матеріальних благ і послуг [4, c.6];

- 1998р. – Рєпіна І. М.: підприємницький потенціал – сукупність ресурсів, навичок і можливостей керівників, спеціалістів та інших категорій персоналу щодо виробництва товарів, здійснення послуг (робіт), отримання максимального доходу (прибутку) і забезпечення сталого функціонування та розвитку підприємства [8, c.8];

- 2002р. – Ковальов В. В., Волкова О. Н.: здатність підприємства досягати поставлені перед ним цілі, використовуючи наявні матеріальні, трудові та фінансові ресурси [5, c.18];

- 2003р. – Краснокутська Н. С.: потенціал підприємства можна визначити як можливості системи ресурсів і компетенцій [4, c.7];

- 2007р. – Хомяков В. І., Бакум І. В.: потенціал – джерела, можливості, засоби, запаси, які можуть бути приведеними в дію, використанні для вирішення якоїсь задачі, досгнення певної цілі, можливості окремої особи, суспільства, держави, підприємства в певній галузі [9, c.11].

Прослідкувавши за еволюцією поняття «потенціал» можна зробити, висновок, що науковці ще досі не знайшли одностайної думки щодо того, як має звучати єдине вірне визначення «потенціалу». Проте, спільним у всіх наведених в табл.1 трактуваннях є те, що «потенціал» характеризується ресурсами, запасами, навичками та здібностями, які може використати підприємство у процесі своєї діяльності якогомога ефективніше.

Таким чином, основний зміст поняття «потенціал підприємства» полягає в інтегральній оцінці теперішніх і майбутніх можливостей підприємства як економічної системи перетворювати наявні ресурси з допомогою притаманних її персоналу здібностей та навичок в економічні блага, максимально задовольняюси суспільні інтереси.

Література

1. Абалкин Л. Й. Диалектика социалистической экономики. – М. : Изд-во "Наука", 1981. – 351 с.

2. Анчишкин А. И. Наука-техника-экономика. – 2-ое изд. – М. : Экономика, 1989. –384 с.

3. Авдеенко В. Н., Котлов В. А. Производственный потенциал промышленного предприятия. – М.: Экономика, 1989. – 240 с.

4. Краснокутська Н. С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник. – Київ. Центр навчальної літератури, 2005. – 352с.

5. Лапин Е. В. Экономический потенциал предприятия: Монография. – Сумы: ИТД «Университетська книга», 2004. – 359с.

6. Лукинов И., Онищенко А., Пасхавер Б. Аграрный потенциал: исчисление и использование // Вопросы экономики. – 1998 - №1. – с.12-21.

7. Немчинов В.С. Экономико-математические методы и модели // Избранные произведения. – в 6-ти томах. – М. : Изд-во "Наука", 1967. – Т. 3. – 207 с.

8. Федонін О. С., Рєпіна І. М., Олексюк О. І. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2004.-316 с.

9. Хомяков В. І., Бакулін І. В. Управління потенціалом підприємства. – К.: Кондор, 2007. – 400с.

10. Черников Д. А. Эффективность использования производственного потенциала и конечные народнохозяйственные результаты. Экономические науки. 1981 - №10, с.89-97.

11. Шевченко Д. К. Проблемы эффективности использования экономического потенциала. Владивосток. Изд. Дальневосточного университета, 1984. – 156с.